Правовідносини: поняття та ознаки

Правовідносини: види та структура.

Правовідносини — це суспільне відношення, врегульоване нормою права, учасники якого володіють взаємними правами і обов'язками. У правовому відношенні реалізується норма права, утілюється в життя її правове розпорядження.

Види правовідносин:

1)по галузевій ознаці виділяють конституційні, адміністративні, цивільні, трудові, сімейні і т.д. правовідносини;

2)по функціях права розрізняють регулятивні в охоронні правовідносини. Перші з них виникають з правомірних, а другі — з неправомірних дій суб'єктів. Наприклад, правове відношення між орендодавцем і орендарем земельної ділянки виникло з правомірної дії — укладення договору оренди — і тому є регулятивним. Правове відношення між особою, підозрюваною в здійсненні крадіжки, і слідчим, що веде розслідування, є охоронним, оскільки поштовхом до його виникнення послужили неправомірні дії підозрюваного;

3)по характеру обов'язків розрізняють активні і пасивні правовідносини. У активному обов'язок суб'єкта полягає в необхідності зробити певні дії (передати річ, виконати роботу), в пасивному — обов'язок полягає в тому, щоб не скоювати ніяких дій.

Структура:

1) Суб’єкти (мін.2)

2) Об’єкт – реальне благо

3) Зміст правовідносин – це суб’єктивні права і юр. обов’язки

Суб’єкти права – це особи, що володіють правосуб’єктністю. Вона складається з 3-ох осн. ел-тів:

1.Правоздатність - це здатність мати права та обов’язки. Вона виникає з моменту народження і закінчується зі смертю особи.

2.Дієздатність – це здатність своїми діями набувати та здійснювати юридично значущі дії.

3.Деліктоздатність – це здатність нести відповідальність.

Види суб’єктів:

1.Фіз. особа – громадяни, іноземці, особи без громадянства, особи з певним статусом(біженці)

2.Юр. особа – підприємства, установи, орг-ції, тов-ва, господарства

3.Д-ва – в особі д-них органів і органів місцевого самоврядування

Будь-які правовідносини вин-ють, змін-ся або припиняються на підставі певних життєвих позицій

Правовідносини — це суспільне відношення, врегульоване нормою права, учасники якого володіють взаємними правами і обов'язками. У правовому відношенні реалізується норма права, утілюється в життя її правове розпорядження.

Ознаки правовідносин:

1)правове відношення є різновидом суспільного відношення, тобто може виникнути тільки в людському суспільстві, між конкретними суб'єктами — володарями певних юридичних якостей (правоздатності і дієздатності);

2)правове відношення виникає виключно на основі норми права.

3)між учасниками правового відношення виникає специфічний юридичний зв'язок у вигляді суб'єктивного права однієї особи і відповідного йому обов'язку іншої особи;

4)правове відношення має вольовий характер, тобто для його виникнення необхідна воля (бажання) як мінімум одного з учасників. Люди вступають у правові відносини з певною метою — наприклад, одержати спадок, взяти участь у виборах, придбати товар;

5)правове відношення виникає з приводу реально існуючого блага;

6)правове відношення охороняється і забезпечується силою державного примусу.

13. Взаємозв'язок соціальних норм.

Попри всі свої відмінності соціальні норми щільно взаємопов'язані. Їх взаємозв'язок виявляється в такому:

1) регулятивність — усі соціальні норми регулюють суспільні відносини шляхом встановлення певних правил поведінки людини в суспільстві;

єдина мета — всі соціальні норми спрямовані на впо рядкування життя, на стабільність і спокій у суспільстві. Результатом реалізації (втілення в життя) соціальних норм є громадський порядок. Норми релігії, моралі, права мають також величезний виховний потенціал, вони впливають на

формування людської особистості;

3) єдність оцінки бажаної і небажаної для суспільства поведінки — нерідко і право, і релігія, і мораль забороня­ють чи дозволяють ту саму лінію поведінки. Наприклад, крадіжка розцінюється правом як злочин, релігія — як гріх, мораль — як поганий вчинок. Заподіяння шкоди на­паднику під час самооборони виправдовується і правом, і

мораллю.

Взаємозв'язки соціальних норм носять парний або ба­гатобічний характер. Наприклад, і мораль, і релігія ви­магають поважного ставлення дітей до батьків. У той же час право не містить аналогічного наказу. Повага, любов, п рихильність — це глибоко внутрішні почуття людини, що не піддаються правовому регулюванню. Не містять будь-яких вимог щодо цього й інші соціальні норми. Таким чи­ном, взаємозв'язок моралі та релігії в цьому випадку має

Варний характер.

Розглянемо з позицій соціального регулювання таке Пише, як власність. На її захисті стоять і право, і мораль, І релігія, і корпоративні норми. У цьому випадку можна КШати про багатобічний взаємозв'язок соціальних норм.

Взаємозв'язок соціальних норм виявляється й у тому, що пеправові норми можуть набути правового оформлення. І Іаириклад, образливе чіпляння до перехожих, нецензурна лайка в громадському місці (порушення норм моралі) роз­цінюються як адміністративне правопорушення (дрібне чулі ганство) і як таке карається.Деякі релігійні свята (на­приклад, Різдво Христове, Великдень) в Україні закріпле­ні трудовим законодавством.

Дата добавления: 2015-05-31