Відмінність злочинів від інших правопорушень

Преступление - это одно из видов правонарушений. Отличие преступления от других видов правонарушений заключается в его повышенной степени общественной опасности. Степень общественной опасности преступлений, позволяющая их отграничить от других правонарушений зависит от ряда объективных и субъективных признаков. Говоря об объекте посягательств, нужно обратить внимание на то что уголовно-правовой охране всегда подлежали наиболее важные, наиболее ценные общественные отношения. Для других отраслей права предметом регулирования могут быть разные по характеру и степени общественные отношения, то для уголовного права – только наиболее важные и ценные. Второй признак в таком размежевании – это общественная опасность деяния. Этот признак позволяет разграничить малозначительность деяния от преступления. Наиболее часто такое размежевание проводится с учетом объема и размера вреда (ущерба), которое причиняет конкретное деяние. Еще один признак противоправность как юридическое выражение общественной опасности.

Розрізняються злочини і правопорушення, перш за все, за ступенем їх суспільної небезпечності. Проте сам по собі ступінь суспільної небезпечності діяння не може бути єдиним критерієм визначення виду відповідальності за конкретні діяння. Ступінь суспільної небезпечності діяння як головна розмежувальна ознака між злочинами та іншими правопорушеннями визначається всіма його ознаками: формою і видом вини, мотивом і метою, способом, місцем, обстановкою вчинення діяння і його наслідками. Законодавцем, найчастіше, розмежовування здійснюється за наслідками вчинення діяння і, перш за все, за розміром заподіяної шкоди. Від цивільних правопорушень злочин відрізняється, в основному, за ступенем суспільної небезпечності, який, як правило, також визначається розміром заподіяної шкоди.

Найчастіше виникає питання про відмежовування злочинів від адміністративних правопорушень. Критеріями розмежовування злочинів і адміністративних правопорушень є:

1) розмір заподіяної шкоди;

2) вартість предмета правопорушення;

3) наслідки правопорушення;

4) повторність вчинених дій;

5) ступінь суспільної небезпечності вчинених дій.

При розмежування злочинів та інших правопорушень за ступенем їх суспільно небезпечності досить часто необхідно визначити зміст так званих оціночних ознак складу злочину, які використовуються законодавцем, і вживаються, в основному, або як ознаки діяння, або з як ознаки наслідків: “злісне” ухилення від сплати встановлених коштів на утримання дітей (аліментів); “грубе” порушення громадського порядку, “явна” неповага до суспільства; “істотна” шкода державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам і інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб; “тяжкі”, “інші тяжкі” наслідки тощо. Визначення змісту оціночних ознак створює певні труднощі при вирішенні питання про ступінь суспільної небезпечності вчинених дій, а відтак, і питання про визнання їх злочинами чи іншими правопорушеннями. Недоліком чинного законодавства треба вважати випадки, коли за одні й ті самі дії передбачена як адміністративна так і кримінальна відповідальність, а критерії розмежування злочину і адміністративного проступку при цьому не визначені., або до кримінальної відповідальності.

Дата добавления: 2015-05-31