Любов упорядковує свободу. Послух

ДРУГИЙ ДЕНЬ – РОЗВАЖАННЯ III

«Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної».

Цією ж волею нас визволив Христос. 1. Що більш вільна по-своєму людина, тим більш вона є несвідомо підлегла. Вона прислухується до того, що люди скажуть, слухається звичаїв та панівних думок, моди й своїх забаганок, своїх справжніх чи уявних потреб, своєї фантазії та своїх химер. Вона слухається своїх зверхників, а ще більше своїх підлеглих. Наслідує ближніх та їхні звичаї, їх приклади та їх посмішки.

Кожна людина, волею чи неволею, підпадає впливові прочитаних книг, заслуханих оцінок, дізнаних критик та засмакованих похвал.

Отак переважна частина людей переконана про свою вільність, а живе в рабстві.

2. А он сам Бог впливає на думки, бажання та дії якоїсь людини. Відразу така людина знову здобуває собі справжню вільність.

Отож, хочеш цілком освободитися та бути вільним, як тільки сам Бог є вільний, – то позволь Ісусові Христові у тобі повністю прибрати до рук твою волю. Цю працю назвемо визвольною акцією. Сам Божественний Учитель приспішено хоче освободити тебе. Він помагає тобі й Він загріває тебе Своєю любов'ю. Тоді душа твоя ломить та скидає усі міцно сковані ланцюги гріха, світу та твоїх пожад.

Кайданів цих сила-силенна. Інколи вони такі лагідні й такі непомітні. Ти віриш, що ти вільний пан над панами, а тимчасом – ти в'язень у полоні. Істинно воно сказано, що поза Ісусом Христом, усе – тьма претемна та обман.

3. Той справді вільний, хто слухається Бога, досконало ж вільний той, хто слухається Його в усьому. А коли хтось слухає Господа Бога в усьому, за винятком однієї дрібнички? В такому разі, ця людина була б підлегла сотворінню в цій дрібниці, бо ж людина суттю є наскрізь залежна. Дозволь отже Господеві Ісусові заснувати в тобі Своє досконале й незаперечне царство.

Виконуй прикази і Його самого і Його представників – коротко кажучи: будь послушний.

4. Ісус Христос втішався найвищою свободою, при чому був найслухняніший із людей. Як лиш Боже Провидіння вирішило Воплочення Божого Сина, Ісус Христос зачав слухати: «В главизні книжній написася о мні: се іду, єже сотворити волю твою, Боже».

Він слухняний аж до останньої хвилини земського життя: «Совершишася». «Здійснилося все, що було написане про Мене». Він слухається й залишиться слухняний до останнього дня Свого євхаристійного життя.

5. Христовий послух не є припадковий. Він – побажаний Його волею, передуманий, вирішений Божими плянами. Він – не зовнішній, додатковий, але він – справжній корм Ісуса Христа. Цей послух пронизує наскрізь Господа та перетворюється в Його істоту: «їжа моя – чинити волю того, хто послав мене».

Христовий послух – не швидкопрохідний. Він у всіх Його діях та починаннях. Послух Отцеві, що послав Його, це – Його надхнення.»

6. Господь наш Icyc Христос слухається Свого Божественного Отця. Йому угоджаючи, Icyc Христос слухається Своєї Матері та прибраного батька, ворогів, суддів та катів. Спаситель підкреслює, що в них бачить та шанує повагу Отця.

Христос підкоряється в усьому, і в способі щоденного життя і в підборі моменту для проповіді та чудодіяння, в розгорненні Свого послаництва та, водночас, триванні Свого священного уряду.

Господь підкоряється серед милих обставин та серед труднощів, серед уклонів та почестей і серед виявів любови до Нього, серед болючого глуму та тортур і в пору насильницької смерти.

7. Господь і в тобі прагне продовжувати Своє слухняне життя. Ти ж – Його продовження. Дозволь же Йому продовжувати в тобі Його перебування на землі, уможлив вирвати твою душу з пекельного рабства міццю досконалого послуху.

8. Удоскональ твій послух і підбором предмету. Виконай усі прикази, поради, всі уподобання усіх твоїх законних зверхників будь-якого віку, характеру, знання, розсудливости чи стану.

Прийми з любов'ю Божу волю, виявлену або вказану подіями, чи речами, незалежними від твоєї волі або від волі других; от як наприклад виявлену в формі характерів, вдач, хиб чи добрих прикмет людей, що живуть довкруги тебе, або з тобою стрічаються.

9. Слухай теж понуки, для якої маєш довершити дію. Не гляди ані на якісність, ані на намірення приказуючої особи, ані на відповідність веління до твоїх уподобань, ані на користь, чи некористь послуху для твого самолюбства. У всьому гляди тільки на Бога, Першопричину. Його бажання – завжди гарні у собі, завжди сприятливі Його славі та твоєму довершенню, крізь другорядні, дружні чи неприятельські, причини, свідомі чи й несвідомі.

10. Удосконалюй свій послух і при виконанні Дії. Зразу старайся зрозуміти, чого хоче приказувач, збагни його ум, який вважає завдання добрим і своєчасним, та відчуй його волю, яка велить або дораджує. Слухай із серцем та радо виконуй приказ. Обличчям вияви, що радісно слухаєш, та що м'язи твої яко тій підіймаються дорученої праці.

11. З'єднайся зо слухяним Господом Ісусом. Хай тобою слухає Він у Своєму таїнственному тілі, як слухає в євхаристійному житті та як слухав за земного Свого побуту.

Приєднай до твого послуху не тільки свою дію, але й усю свою нутрішню настанову. Так, душо, будеш готова сприймати та здійсняти всі можливі Вчителеві прикази та поради.

12. Бачиш: слухатись Господа Ісуса з любови до Нього – те саме, що повне себевіддання Йому та оволодіння Ним. Це є і завершення. А цю вимріяну святість зустрінеш усюди. Вистачить досконало заправлятися в одній чесноті, то зразу осягнеш всі інші чесноти. Ісусе Христе, дозволяю Тобі в мені проживати Твоїм послухом. Волю Твоє ярмо, ніж ярмо сатани. Адже ярмо Твоє – негнітюче й тягар Твій – легкий.

Осолодь та упокори мій характер, пом'якши його та надай гнучкості, щоб він був завжди готовий послугувати іншим та угоджати їм.

Дата добавления: 2015-06-25