Лівобережно-Дніпровсько-Приазовський північностеповий край

Південно-Придніпровська схилово-височинна область

Ця область простягається від Південного Бугу до Дніпра в межах Кіровоградської, Дніпропетровської, Запорізької і Миколаївської обла­стей. Це одна з найбільших фізико-географічних областей степової зони. Вона займає центральну частину Українського кристалічного щита, що виявляється в сучасних ландшафтах області. Високе залягання поверхні кристалічного фундаменту, щита, його окремі структури, значне поширення відслонень кристалічних порід мають вплив на геоморфо­логічну будову і через неї на весь ландшафтний комплекс.

Південно-Придніпровська область відрізняється від інших облас­тей цього краю більшою континентальністю клімату. На природне середовище області чиниться значний антропогенний вплив, зокре­ма це стосується гірничодобувної промисловості. Тут знаходяться Криворізький залізнорудний район, Нікопольське родовище марган­цю, Олександрівський буровугільний басейн, родовище урану, чис­ленні гранітні кар'єри. Великі зміни природного середовища ста­лися під впливом сільськогосподарської діяльності людини.

Понад 75 % території області займають лесові еродовані рівнини зі звичайними середньогумусними чорноземами, які сформувалися під різнотравно-типчаково-ковиловими степами. Природна рос­линність збереглася на невеликих ділянках, зустрічаються байрачні ліси, а на полях панують посіви пшениці, кукурудзи, соняшника, цукрових буряків, городніх та інших сільськогосподарських культур. Схилові, яружно-балкові й байрачні ландшафтні місцевості ста­новлять 10—20 % території області. У Долинському районі Кіро­воградської області знаходиться дендрологічний парк Веселі Боковеньки, в якому близько 1000 видів і форм дерев та чагарників, серед яких рідкісні дуб гірський, тюльпанне дерево, гібридні форми дуба і тополі та ін.

Він займає територію від Дніпра на заході до узбережжя Азов­ського моря на схід від м. Бердянська. Край охоплює південну час­тину Придніпровської низовини, Приазовську височину та При-азовську низовину. У геоструктурному відношенні край в основно­му займає південно-східну частину Українського кристалічного щита і частково його схили.

Порівняно з Дністровсько-Дніпровським краєм він відрізняєть­ся зростанням континентальності клімату (середні температури січня - -5...—6 °С, липня — +21...+22 °С), зменшенням річної кількості опадів до 450—480 мм. Головними ріками краю є лівобережні при­токи Дніпра — Орель, Самара, Кінська та ріки басейну Азовського моря: Берда, Кальчик, Кальміус, Грузький Єланчик та ін. На заході та південному заході до краю прилягають Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське водосховища. На півночі край пересікає ка­нал Дніпро — Донбас.

У ґрунтовому покриві панують звичайні мало- і середньогумусні малопотужні чорноземи, у південно-східній частині краю поширені своєрідні глибокі звичайні чорноземи зі значною потужністю гуму­сового горизонту, які одержали назву приазовських. У долинах рік переважають лучно-чорноземні солонцюваті ґрунти. Край займає значну частину Запорізької, лівобережжя Дніпропетровської та част­ково Полтавську і Донецьку області. Він складається з чотирьох фізико-географічних областей: Орільсько-Самарської низовинної, Кінсько-Ялинської низовинної, Приазовської височинної та Приазовської низовинної.

Дата добавления: 2015-06-26