Принципи криміналістики

Принципи криміналістики, закони розвитку криміналістики.

Під принципом (від латинського >principium — основа, початок) зазвичай розуміється якесь початкове положення теорії, вчення, науку й т. п. або внутрішнє переконання людини, його погляд на речі. Під принципами криміналістичної науки треба думати ті основні умови, які визначають гносеологічну спрямованість криміналістичних наукових досліджень про, розглядаючи у своїй останні як одного з єдиного процесу наукового пізнання. Таке розуміння криміналістики дозволяє зробити висновок у тому, що того сенсі немає не може бути ніяких специфічних принципів цієї галузі знання, а є застосування загальних принципів науки пізнання специфічного предмета криміналістики:

об'єктивність;

історизм;

системність науки.

Принцип об'єктивності означає, що криміналістичну наука є і розвивається на фундаменті матеріалістичної діалектики як загальної філософської методології, спирається на критерій практики під час вирішення наукових проблем, виходить із розуміння своєї органічної зв'язки й з матеріалістичної філософією. Реалізація принципу об'єктивність криміналістиці з цим погляду означає філософську розробленість її проблем, застосування категорій і законів діалектики на дослідження різних сторін предмета даної науки.

Жодну конкретну приватну науку неможливо відокремити від тій чи іншій філософської концепції як засобу підходу до розв'язання завдань цієї науки. У природі немає "чистої" науки витратило не що з світоглядом її, бо філософський іконкретно-научний підходи до вивчення предмета науки перебувають у єдності.

>Виражением принципу об'єктивність криміналістиці служить непримиренність до помилок та недолікам у наукових дослідженнях, висока вимогливість рекомендаціями науки практиці. Реалізації цього боку принципу об'єктивності сприяє дух творчої вільної дискусії, властивий криміналістиці, відсутність у них монополізму і диктаторського нав'язування виправдання своїх поглядів.

Принцип історизму відбиває діалектичне вимога розглянути предмет пізнання з позицій її виникнення, розвитку, зникнення. Жодна явище може бути вивчено і зрозуміле, якщо ізольовано від навколишньої дійсності, поза зв'язки з іншими явищами, окремо від його історію.

Принцип системності науки означає такий до предмета пізнання, у якому криміналістика загалом,, окремі її розділи та напрями, студійовані нею об'єкти і явища тощо. п. розглядаються як елементи, т. е. взаємозалежні, і взаємозумовлені частини цілого.

Принцип системності науки відбиває дію такого загального закону його розвитку, як закон безперервності накопичення наукового знання. Реалізація цього принципу забезпечує поступальний розвиток науки, бо дозволяє пов'язувати наявні знання з новими і очікуваними.

Дата добавления: 2015-06-04