Економічна проблематика

Фотоперіодизм.

Тривалість світлового дня змінюється з порами року, тому багато видів рослин і тварин мають річні цикли розв итку. Тривалість світлового дня впливає на статеву функцію багатьох тварин. Збільшення тривалості світлового дня навесні стимулює діяльність статевих залоз, а зменшення його восени призводить до згасання їхньої функції. Скорочення дня передує похолоданню, тому в процесі еволюції органічного світу для багатьох видів зменшення тривалості світлового дня стало біологічним сигналом підготовки до зими (підготовка до перельоту у птахів, линяння, нагромадження жиру, формування стадій спокою).

Різна тривалість дня на різних широтах зумовила появу рослин, що розцвітають лише за короткого дня (короткоденні) на півночі і лише за довгого дня (довгоденні) на півдні. До перших належать просо, кукурудза, бавовник, до других – пшениця, овес, ячмінь, льон. Багато рослин короткого дня, переміщені в умови довгого дня, утворюють велику вегетативну масу, але не завершують розвиток і не плодоносять.

Знання закономірностей фотоперіодизму використовують у сільськогосподарській практиці, наприклад у разі цілорічного вирощування овочів і декоративних рослин в умовах штучного освітлення. На птахофабриках штучним освітленням подовжують "світловий день" і досягають збільшення несучості.

Сьогодні економічна тематика - ключова тема в суспільстві. Економічні і економіко-політичні рішення уряду так чи інакше коригують життя кожного читача, глядача або слухача то в робочій, то домашній сферах.

Доцільність вивчення ринку економічної інформації і пов'язаної з ним системи преси обумовлюється переходом України до ринкової форми господарювання в 90-х роках ХХ століття і внаслідок цього різким дефіцитом передусім економічній інформації (економічна інформація є необхідною для людей продукт, який існує в друкарській або електронній формі, і так або інакше пов'язаний з діловим життям країни). Дефіцит спостерігався практично в усіх галузях економіки. Усе зростаючий попит на такого роду інформацію - це результат нової політичної, соціально-економічної обстановки в державі, суть якої полягає в переході до ринкових стосунків.

Появу і розвиток економічної журналістики зумовила і поява вимог до неї. Як і усі засоби масової інформації спеціалізована преса в Україні долала немало перешкод. Подібна картина спостерігалася і за межами нашої держави. Зокрема, у минулому становлення економічних періодичних видань більшості країн Західної Європи і Америки в умовах розвитку ринкових структур проходило дуже хворобливо. Прикладом є тернистий шлях становлення і розвитку цього сектора періодичного друку в Німеччині

На ринку мас-медіа, особливо в пресі, відчувався дефіцит економічної інформації (економічної журналістики). У кінці 90-х років для німецьких дослідників актуальним було вирішення питання про місце економічної журналістики на ринку преси.

Німецькі дослідники, аналізуючи економічну журналістику в пресі, стверджують, що до 90-х років друкарські матеріали кореспонденції в економічних розділах Надрегіональна преси були безідейними, позбавленими фантазії, важкими за формою, із слабким викладом, обтяжені надмірним використанням спеціалізованих економічних термінів; учені також констатували обмеженість організації економічних розділів і вибору тим для широкої читацької громадськості і, як наслідок цього, - "жевріння" економічної журналістики. Сьогодні економічна журналістика постійно удосконалює свою структуру і форму. У Німеччині способи подачі економічної інформації мають як давні традиції, так і нові розробки. У минулому німецьким журналістам докоряли за "сухою" викладу матеріалів на економічну тематику, тобто за незрозумілий, без наукового аналізу розгляд економічної проблеми. Як результат - незадоволені інтереси і потреби читачів. Сьогодні німецька економічна журналістика зазнала кардинальні зміни. Актуальний розвиток економічної журналістики в системі мас-медіа привів до нового перерозподілу ролей між коммуникат і коммуникантами в масовокомуникацийному процесі. Через друкарські матеріали економічна журналістика виконує важливу громадську функцію між массмедиа і економіко-політичною системою. Журналіст шукає або вибирає тему з наявного життєвого матеріалу і підносить події, проблеми можливі шляхи рішення, задовольняючи інтереси співтовариства

Зрозуміло, що сьогодні ділова преса покликана виконувати роль не лише інформатора. Вона є системообразующим чинником усього національного інформаційного ринку. Ділова преса здатна регулювати громадську думку в області бізнесу і економіки, певним чином впливати на розвиток процесів виробництва товару. Відповідно до цього можна назвати такі загальні соціальні завдання, обкреслені перед якісними діловими ЗМІ,:

формування ринкової свідомість;

пропаганда цивілізованої підприємницької етики;збалансованість економічних інтересів різних громадських груп, станів.

Загальні соціальні завдання детально конкретизували функціональні особливості економічної журналістики. Основні з них - це:

аналіз найважливіших економічних подій в країні і за її межами, їх вплив на політичне життя;

аналіз соціальних проблем, пов'язаних із змінами у сфері економіки;

допомога в налагодженні зв'язків з партнером;

поширення ділового досвіду;

забезпечення аудиторії нормативною інформацією (законопроекти, укази);

вплив на органи влади і управління з метою ухвалення рішень;

формування громадської думки, поглядів читачів.

У роботі будь-яких ЗМІ набуває значення проблема ефективності журналістської діяльності. Саме тому звернення до проблеми функціонування друкованих ЗМІ в сучасному українському суспільстві і ефективності їх впливу на аудиторію в період зростання економічних кризових явищ є актуальним. Адже поліпшити свою діяльність і збільшити вплив на суспільство засобу масової інформації зможуть лише за умови повного і досконального вивчення своїх можливостей.

Що стосується вітчизняної економічної журналістики, то довгий час в нашій країні його просто не існувало. Грунтовні дослідження з'явилися лише нещодавно. Раніше створені наукові праці по економічної преси порушували тільки проблеми економічних основ суспільства і характеризували стан ринку дожовтневого і радянського періодів. Йдеться про роботи Е. Блажнова, В. Бовикина, В. Ворошилова, М. Исмагилова, А. Окорокова, Г. Вороненковой і інших. Репрезентативність російської наукової літератури по економічної преси також обмежена. Це публікації в журналі "Вісник МГУ" (серія "Журналістика") таких авторів, як В. Кулев, Л. Реснянська, В. Романенковa, Н. Федотовa та ін., можна назвати монографію А. Голикова "Російські монополії в дзеркалі преси (газети як джерело по історії монополізації промисловості ", збірка" Типологія періодичного друку "(1995). http://dissland.info/catalog/31636.html

Дата добавления: 2015-06-28