І повіє огонь новий З Холодного Яру

І плача, матернього плача!.. Ісполню гради і поля

І на Україні святилось Те слово, Божес кадило

І перед образом твоїм Неутомленниє поклони

І оживе добра слава, Слава України

І неситий не виоре На дні моря поле

Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле.

Кавказ

та нашу беззастережну підтримку його. Віримо, що його поява <Маніфесту> стане першим кроком до; з‘єднання всіх національних сил українського народу, до піднесення і иідомости народних мас, щоб стали вони цим морем, що на його дні ххеситий не виоре поле – за словами нашого Безсмертного Кобзаря! До шановної Спілки письменників України та всіх, хто підписався під Маіііс|)ЄЄ» том української інтелігенції // Літературна Україна. – 1996, 15 лютого.

«І неситий не виоре...» – БічуяН. Назва статті // Літературна Україна. – 1992, 21 травня.

— Щерб. 2001, 171–172.

І діточок поцілує Вольними устами. І забудеться срамотна Давняя година, І оживе добра слава, Слава України.

І мертвим, і живим і ненарожденним...

Воскресіння Христове – для християн Великий День... Мир у громадах, у всій Україні, а вже особливо в Церкві. Нехай «оживе добра слава, слава України». Із великоднього посланія віруючим Димитрія, Патріарха Київського і всієї України, Українська Автокефальна Православна Церква // Час. – 1996, 12 квітня.

— Щерб. 2001, 172.

Храми, каплиці, і ікони, І ставники, і мірри дим, І перед образом твоїм Неутомленниє поклони.

За кражу, за войну, за кров, Щоб братню кров пролити, просять І потім в дар тобі приносять З пожару вкрадений покров!!

Кавказ

— Щерб. 2001, 173.

Ти матер Бога на Землі! Тк сльози матері до краю, До каплі вилила! Ридаю, Молю, ридаючи, пошли, Подай душі убогій силу, Щоб огненно заговорила, Щоб слово пламенем взялось. Щоб людям серце розтопило. І на Украйні понеслось, І на Україні святилось Те слово, Божеє кадило, Кадило істини. Амінь.

Неофіти

— Щерб. 2001, 174.

Сама розіпнешся. Во злобі Сини твої тебе уб’ють Оперені, а злозачаті Во чреві згинуть, пропадуть, Мов недолежані курчата!.. І плача, матернього плача Ісполню гради і поля,

Да зрить розтлєнная земля, Що я держитель і все бачу.

Осія. Піава XIV. Подражаніє

Так ось: поряд з «Отче» не може сусідствувати «сьогодні», а лише рівноцінне до «Отче» – «днесьб Одна річ «отчий», інша – «батьків» (письменник називає свій твір «Отчий світильник», а не «Батьківський світильник»). Одна річ «місто», інша – «град»:

І плача, матернього плача Ісполню гради і поля... СодомораА. Будьмо добрими садівниками // Час. – 1998, 9 квітня.

— Щерб. 2001, 174–175.

Бо лихо вам буде,

Тяжке лихо!.. Дуріть дітей

І брата сліпого,

Дуріть себе, чужих людей.

Та не дуріть Бога.

Бо в день радості над вами

Розпадеться кара.

І повіє огонь новий З Холодного Яру.

Холодний Яр

Про те, яку силу мала ця славна Холодноярська Республіка, говорить кількість її лицарів – воїнів, яких нараховувалося до 50 тисяч осіб. Для створення цього серйозного опору московсько-більшовицькій владі послужили словаТараса Шевченка: «І повіє вітер волі з Холодного Яру!». ЯкубівськийМ. Лицарі Холодного Яру // Українське слово. –1995,11 листопада.

Ще кілька цікавих реалій. Перший (основний): курінь мав чорний прапор з гербом України і написом з одного боку: «І повіє новий вогонь з Холодного Яру» з другого: «Воля України, або смерть» і жовто-блакит- ний прапор з написом: «Полк гайдамаків Холодного Яру». Кирилюк В. Героям Холодного Яру // Літературна Україна. – 1995, 7 грудня.

— Щерб. 2001, 176.

Дата добавления: 2017-01-14