Оформлення тексту курсової роботи

Вступ 3

Загальні положення

Курсова робота складається зі змісту, вступу, огляду літератури, експериментальної частини, висновків і пропозицій, списку використаної літератури.

Зміст курсової роботи дозволяє розділити матеріал на окремі розділи і підрозділи для систематизації матеріалу й кращого розкриття обраної теми дослідження.

Орієнтовний зміст курсової роботи за темою «Споживні властивості, асортимент і якість крупів, що реалізуються торговельною мережею м. Донецьк» наведено нижче.

Зміст

Розділ 1. Характеристика крупів як об’єкту споживання 5

1.1. Харчова цінність крупів 5

1.2. Якість крупів 8

1.2.1. Вимоги до якості крупів 8

1.2.2. Залежність якості крупів від різних факторів 10

1.2.3. Стійкість якості крупів в процесі зберігання та транспортування 17

Розділ 2. Дослідження асортименту і якості крупів, що реалізуються

торговельною мережею м. Донецьк 21

2.1. Характеристика асортименту крупів 21

2.2. Дослідження якості крупів 24

2.2.1. Задача досліджень 24

2.2.2. Об’єкти досліджень 25

2.2.3. Організація експерименту 26

2.2.4. Методи досліджень 26

2.2.5. Результати досліджень 29

Висновки і пропозиції 32

Список використаної літератури 34

Додатки 37

У вступі розглядаються питання, які дають загальну характеристику товару як об’єкту споживання: місце в раціоні харчування людини, місце на продовольчому ринку, райони виготовлення і кількість виробників, проблеми в галузі, які підлягають вирішенню і що вже зроблено для покращення асортименту, якості товару і забезпечення ним споживачів і т.п.

Вступ закінчується обґрунтуванням теми курсової роботи: її значення, актуальність у цей період, на яких матеріалах буде розглядатися тема, яку мету переслідує автор роботи при її підготовці.

Щоб скласти вступ, потрібно ретельно попрацювати з періодичною літературою товарознавчого, маркетингового і економічного характеру, що є в достатній кількості в університетській бібліотеці у читальних залах літератури періодичного видання (журнали, щотижневики, тематичні огляди і т.п.).

Вступ складає 1,5-2 сторінки.

Огляд літератури повинен розкривати сутність теми, відображати обсяг інформації, що є в літературі по темі курсової роботи. В нь­ому обговорюються різні точки зору на окремі питання, висловлюється думка автора курсової роботи. В залежності від теми в літературному огляді можуть розглядатися питання, які характеризують харчову цін­ність продукту, вплів процесів виробництва на якість товарів, питання класифікації, стандартизації, асортименту, зберігання та ін. По тексту курсової роботи роблять посилання на використану літературу у квадратних дужках.

Для складання огляду літератури недостатньо керуватися тільки навчальними посібниками, підручниками та стандартами. Необхідно працювати з додат­ковою літературою, галузевими і науковими журналами, експрес-інформацією, науково-технічними збірниками та ін. Абонемент наукової літератури бібліотеки університету має широкі можливості забезпечення студентів необхідною інформацією. Крім того, великий обсяг літератури надає обласна бібліотека ім. Н. Крупської у Донецьку і міські бібліотеки України.

Студентам заочної форми навчання бажано додатково відображати стан справ (по темі курсової роботи) на підприємстві, де вони працюють: постачальники досліджуваного товару, аналіз його асортименту за останні три роки, обсяг реалізації товару (групи товарів) за останні роки, організація контролю якості товарів у торгівлі та його ефективність. У висновках треба висловити пропозиції з покращення товаропостачання і задоволення попиту покупців. В цій частині можуть бути розглянуті питання з організації збереження товарів, зниження розмірів втрат, можна вказати найбільш типові дефекти та ін.

Для виконання завдання щодо курсової роботи слід використовувати матеріали, які є в комерційному відділі, бухгалтерії, планово-фінан­совому відділі, у юрисконсульта та інших осіб підприємства.

Якщо курсова робота виконується на матеріалах харчового підприємства, то в ній відображається обсяг виробництва продукції, сучасність застосованих технологій, структура асортименту і напрямки його розвитку, рівень якості товарів, порядок контролю якості продукції, робота підприємства по закупівлі сучасного обладнання. Приділяється увага конкурентоспроможності продукції. Обсяг літературного огляду – 20-30 сторінок.

Експериментальна частина курсової роботи має найбільшу цінність, тому що містить результати власних досліджень автора. При організації експерименту, його виконанні та обґрунтуванні результатів є можливість проявити свої здібності, показати ерудицію, продемонструвати неординарність мислення.

Експериментальна частина викладається в такій послідовності: задача експерименту, характеристика об’єктів дослідження, організація експерименту, методи досліджень (аналізів), результати експерименту, висновки та пропозиції.

Перед студентом можуть стояти різні задачі: порівняльна характеристика якості товарів, що надходять від різних харчових підприємств; контроль зміни якості продуктів при збереженні і виявлення процесів, що приводять до зниження поживної цінності товарів; визначення строку збереження або підбір найбільш оптимальних пакувальних матеріалів та ін. Задачі експерименту викладаються чітко й коротко.

Описуючи організацію експерименту, слід указати де і в яких умовах він проводився, як відбиралися проби для аналізів, якими були режими і терміни зберігання, повторність аналізів та ін. Повтор­ність аналізів повинна забезпечувати достовірність експерименту.

Називаючи методи досліджень, слід перелічити показники, за до­помогою яких визначали якість товарів і назвати номери стан­дартів, в яких викладені відповідні методики. Самі методики не наводяться, викладається їх сутність. Якщо методи нестан­дартні, то вони викладаються повністю, приводяться формули розрахун­ків.

Результати експерименту викладаються приблизно по такій схемі:

– характеристика товару на початку експерименту і його відповідність стандартам;

– більш типові зміни, які виникли в товарі в процесі збереження і їх теоретичне обґрунтування;

– порівняння товарів між собою по тривалості збереження і пояснення різниці;

– висновки і пропозиції.

Ця схема підходить для експерименту, пов'язаному із збереженням то­варів. При інших задачах порядок викладання результатів експерименту буде відповідно змінений.

Результати аналізів можна представляти у вигляді таблиць, графіків, рисунків. Їх слід коментувати, встановлю­вати закономірності, робити висновки. Наприклад, для характеристики якості товару на окремих етапах збереження підійде форма запису, яка запропонована в таблицях 1 і 2.

Таблиця 1 – Характеристика якості хліба Бородинського, виробленого

Донецьким хлібокомбинатом № 1

Показники якості	Вимоги стандарту	Результати аналізу

Таблиця 2 – Порівняльна характеристика якості Бородинського хліба при зберіганні протягом гарантійного строку

Показники якості	Збереження після випікання, год

Найбільш суттєві зміни по окремих показниках якості будуть більш наочними, якщо результати аналізу представити у вигляді графі­ка або рисунка. Наприклад, при збереженні крупи контролювалися її кулінарні властивості і якість звареної каші оцінювалась в балах. Як­що зобразити у вигляді графіка зниження балової оцінки каші в залеж­ності від строків й режимів збереження крупи, то буде добре видно, який режим зберігання був більш сприятливий.

Гарний вигляд мають графіки кислотності, вологості, кислотного й перекісного чисел жиру продукту.

Кількість окремих компонентів у хімічному складі продукту можна зобразити у вигляді рисунка.

Молочна Яєчна

- вода - вуглеводи

- мінеральні речовини – жири

- азотисті речовини

Рисунок 1 - Хімічний склад вермішелі

Висновки та пропозиції по курсовій роботі повинні формулюватися чітко, коротко, конкретно, охоплювати обсяг вивченої літератури і виконаних досліджень. Бажано, щоб пропозиції були адресовані конкретній організації, відділу або службовій особі.

Пропозиції можуть торкатися удосконалення асортименту товарів даної групи, підвищення рівня їх якості, покращення умов зберігання та реалізації, уточнення гарантійних і рекомендованих строків зберігання.

Після експериментальної частини наводиться список використаної літератури. Якщо є необхідність, к тексту додаються таблиці, рисунки, бланки тощо, що не увійшли в основний текст (додатки). Додатки ідуть після списку літератури.

Обсяг курсової роботи складає 35-50 сторінок. Курсова робота мусить бути написана з використанням ПК на аркушах А4 з полями розмірів: верхнє та нижнє – 20 мм, ліве – 35 мм, праве – 15 мм.

Титульний аркуш курсової роботи оформлюється відповідно додатку А.

Набір тексту має здійснюватися в редакторі Microsoft Wordз наступними параметрами: шрифт – Times New Roman з розміром шрифту 14, інтервал – 1,5, стиль - нормальний. Абзацний відступ має бути рівним п’ятьом знакам і бути однаковим по всій роботі.

Нумерація сторінок - наскрізна. Номери сторінок проставляються вгорі справа сторінки без крапки наприкінці.Титульна сторінка входить до загального обсягу роботи, проте вона не нумерується; нумерація проставляється з наступної сторінки «Зміст».

Основна частина. Текст основної частини курсової роботи розділяють на розділи, підрозділи, пункти і підпункти відповідно до плану. Номери розділів і підрозділів нумеруються арабськими цифрами, після номеру розділу ставиться крапка і пишеться його назва. Нумерація частин у межах розділу (підрозділів) здійснюється через крапку, наприклад, 2.3. (де 2 - номер розділу, 3 - номер його частини). Заголовки структурних частин друкують прописними буквами симетрично тексту (виставляючи по центру). Заголовки підрозділів – малими літерами (крім першої прописної). Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, то їх розділяють крапкою. Переніс слів у заголовку розділів не допускається. Не допускається розміщувати назви розділу, підрозділів, а також пунктів і підпунктів в нижній частини сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. Між заголовком і текстом повинен бути вільний рядок, між підрозділами – два рядки. Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки (Додаток Б).

Ілюстрації (діаграми, схеми), таблиці та формули оформляються відповідно до ДСТУ 2.105-2005. Кожна ілюстрація, діаграма, схема повинна бути підписана, таблиця - мати номер і назву.

Графічний матеріал, якщо його виконано на окремих аркушах, також входить до загальної нумерації сторінок. Якщо рисунок або схема має невеликі розміри, то їх розміщують на сторінках поряд з основним текстом.

Рисунки і схеми повинні мати свою нумерацію (наскрізну, по розділах або частинах роботи, наприклад, рисунок 2.3 - рисунок 3 розділу 2). Назва рисунків і схем пишеться під ними. Наприклад: Рисунок 2.3 – Схема виробництва... Якщо в тексті зроблено відповідне посилання на них з поясненням змісту, допускається назву рисунка або схеми в тексті не дублювати.

Цифровий матеріал, який супроводжує текст, бажано подавати в табличному оформленні. Таблиця розміщується під текстом, в якому вперше надано посилання на неї, або на наступній сторінці, якщо таблиця велика за розміром. Номер таблиці розміщується ліворуч над таблицею а далі з прописної букви - її назва без крапки наприкінці. Наприклад: Таблиця 1.1 - Хімічний склад овочів (г/100 г)......

В назві таблиці потрібно вказувати одиниці виміру (г/100г, %, кДж...). Якщо дані таблиці та її розмір виходять за формат сторінки, то її поділяють на частини, при цьому на наступному аркуші ліворуч пишуть «Продовження таблиці 1.1». В таблицях не може бути пустих колонок. При відсутності даних там робиться прочерк. Точність вимірювання одного й того ж показника по всій таблиці повинна бути однаковою. Заголовки граф таблиці починаються з прописних букв, а підзаголовки – з рядкових, якщо вони із заголовком складають одне речення. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуться з прописної букви. Наприкінці крапку не ставлять.

Формули повинні відокремлюватися одним рядком від решти тексту, центруватися, мати нумерацію. Порядковий номер формул вказують в круглих дужках, які мають бути вирівняні до правої межі тексту. Номер формули включає номер розділу і порядковий номер формули, розділених крапкою. Після формули ставиться кома і новий рядок починається з пояснення символів формули. Пояснення кожного символу варто давати з нового рядка в тій послідовності, у якій символи приведені у формулі. Наприклад:

В = (б - а / g) · 100, %, (1.1)

де б – маса бюкса з наважкою до висушування,

а – маса бюкса з наважкою після висушування,

g – маса наважки продукту,

100 – величина для перерахунку у відсотки.

Список літератури включає всі використані джерела. Слід включати публікації переважно останніх 5-10 років. Розміщувати їх слід в порядку посилання в тексті або в алфавітному порядку. Перевагу віддають списку в алфавітному порядку. Бібліографічний опис повинен проводитись відповідно до вимог, встановлених стандартом, мовою оригіналу з дотримуванням усіх передбачених знаків (таблиця 3).

Таблиця 3 – Приклади опису літературних джерел

Літературні джерела	Приклад оформлення
Книги	Ауэрман Л.Я. Технология производства хлебобулочных изделий / Л.Я. Ауэрман. – М.: Колос, 2002. – 456 с. (один автор) Задорожний І.М. Товарознавсто. Зерноборошняні товари / І.М. Задорожний, В.В. Гаврилишин. – Л.: Компакт ЛВ, 2005. – 312 с. (два автори) Вода в харчових продуктах. Пер. з англ. / під ред. А.С. Гінзбурга. – М.: Харч. пром., 2000. – 371 с.
Статті з журналів	Гур’єв К П. Дослідження мінерального складу какао-бобів і шоколаду / К.П. Гур’єв // Харчова і переробна промисловість. - 2000. - № 6. – С. 3 – 6. (один автор) Егорова Е.Ю. Дикорастущее сырье для БАД к пище / Е.Ю Егорова, М.Н. Школьникова // Пищевая промышленность. — 2008. — № 4. — С. 50 - 52. (два-три автора) Джабоева А.С. Дикорастущие плоды - перспективное сырье для извлечения биологически активных веществ / А.С. Джабоева [и др.] // Пищевая технология. — 2007. — № 5-6. — С. 21-23. (більше 3-х авторів)
Частина з книги	Козаков В.Д. Дефекти зерна, що виникають при його зберіганні. – В. кн. Біохімія зерна і продуктів його переробки. – М.: Сільхоздрук, 1997. – 416 с.
Матеріали з конференцій	Гордієнко Г.С. Оцінка якості макаронних виробів з рослинними добавками / Г.С.Гордієнко // Матер. всеукр. науково-практ. конфер. «Харчові добаки. Харчування здорової та хворої людини». - Донецьк. - 13-15 травня 2009 р. - с. 67-69.
Стандарти	Вироби макаронні. Загальнотехнічні умови: ДСТУ 7043:2009 [Чинний з 1.01.2010 р.] – К.: Держспоживстандарт України, 2009. - 21 с. - (Національний стандарт України)
Закони	Закон України «Про безпечність і якість харчових продуктів» в редакції 06.09.2005 р. № 2809-У // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 50. – Ст. 533.

Посилання в тексті роботи на використані джерела варто вказувати порядковим номером за списком літератури, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «… у роботі [5]…»

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, рівняння, додатки вказують їх номери. При посиланнях варто писати «…у розділі 2 …», «…на рисунку 1.3 …», «…у таблиці 2.2 …», «… за формулою 2.1 …», «…у додатку Б…» і т.п.

Додатки варто оформляти як продовження роботи на її наступних сторінках, або у вигляді окремої частини, розташовуючи після списку літератури в порядку посилань на них у тексті.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках, кожен такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої прописної, симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими буквами з першої прописної повинно бути написано слово «Додаток ___» і прописна буква, що позначає його місце.

Дата добавления: 2017-01-14