Уривки з казок, а ви будете відгадувати, яка це казка. Домовилися?

А тепер мені в неділю

Пісенька Лисички

Я лисичка, я сестричка,

Не сиджу без діла.

Я гусяток пасла,

Полювать ходила. (Двічі)

Треба відпочити.

Свою хатку гарнесеньку

Треба прикрасити. (Двічі)

А щоб краща, а щоб краща

Була моя хатка,

Піти треба у пайовичок

Квіточок нарвати. ( Двічі)

Лисичка. Ой, куди це я потрапила?

Вихователь. На знаєте ви казки та їх героїв?”.

Лисичка. То знають?

Вихователь. Так.

Лисичка. А можна мені перевірити? Я буду розповідати

То розпочнемо...

- В одного чоловіка був кіт, старий такий, що вже не здужав і мишей ловити. От хазяїн його взяв у ліс.

- Покину його, а сам поїхав додому.

Сидить кіт, коли це підходить до нього Лисичка.

(,,Пан Коцький”)

- Жили собі дід та баба, та такі убогі, що нічого в них не було. Ось одного разу дід і каже:

- Бабусю! Піди у комору, назмітай у засіці борошна та спечи колобок. (,,Колобок”)

- Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Та й загубив дід рукавичку. (,,Рукавичка”)

- Жили собі дід та баба. Дід служив на майдані майданчиком, а баба вдома сиділа, мички пряла. От баба і напала на діда:

- Зроби мені та й зроби, діду, солом’яного бичка і осмоли. (,Солом’яний бичок”)

- Здорова була, лисичко-сестричко!

- Здоров.

- А що ти робиш?

- Рибку їм!

- Дай і мені!

- Отак! Я стільки морочилась, ловила, та й віддай йому. Піди сам налови та й з’їж на здоров’я!

- Я не вмію, навчи мене! (,,Лисичка-сестрика” і,,Вовк-панібрат”)

- Жили собі дід та баба. Поїхав дід на ярмарок та й купив собі козу. (,,Коза-Дереза”)

Лисичка. Молодці! Все правильно відгадали! Пора мені в казку. До побачення! Щасти вам!

До залу заходить поштар Пєчкин, у нього телеграми.

Він пропонує відгадати, від кого вони прийшли, оскільки немає зворотної адреси.

- я просте яйце знесла, знесу золоте і прийду до вас у гості. (Курочка Ряба)

- Порятую Вовка і прилечу. (Бусол)

- Я від баби пішов, я від діда пішов, незабаром прийду до вас, якщо лисицю по дорозі не зустріну. (Колобок)

- Рятуйте, нас з’їв вовк. (Семеро козенят)

- Почастую Лисичку з глечика з вузенькою шийкою і прилечу до вас. (Журавель)

- Обдурю Лисицю і приповзу до вас задом наперед. (Рак)

V. Відгадайте загадки і скажіть, у якій казці відгадка є головним героєм.

Хоч у нього й шуба є,

Та як холод настає,

Він не їсть тоді, не п’є,

І не ходить, не гуляє,

А у лігво спать лягає. (Ведмідь)

Я руда, низького зросту,

Хитра я і довгохвоста.

На курей я вельми ласа –

В них таке смачненьке м’ясо.

Вовку-брату я сестричка,

А зовуть мене...(лисиця).

Гострі кігті має –

В подушки ховає.

Лазить все на плотик,

А зоветься...(котик).

Має клешні й довгі вуса.

Я і сам його боюся,

Бо щипає, мов гусак.

Ну а звуть щипаку...(рак).

Пара довгих вушок,

Сіренький кожушок.

Скорий побігайчик,

А зоветься... (зайчик).

В лісі є кравець чудовий,

Шиє звірам він обнови.

Для ведмедів кожушки,

Для лисички – сорочки,

Для куничок – рукавички,

А для білочок – спіднички.

Зайцю – валянки на лапки,

І собі пошив піджак.

Хто кравець такий? (Їжак)

VI. З якої казки ці герої?

Вихователь показує ілюстрації разом з казковим героєм Олівцем. Діти називають героїв і з якої вони казки.

VІI. Заключне слово вихователя

Казка – це дитинство людства і його мудрість. Читайте і слухайте казки, пісні, прислів’я, приказки. Притчі... Вивчайте казки, переказуйте. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують синів і дочок нашої землі, нашого народу, вчать, як треба по правді жити.

Творчість українського народу згуртовує українців і водночас братає з іншими народами, бо в усьому світі цінуються закладені в казці чи пісні мораль, любов і повага до людини-трударя, до мужнього оборонця добра і краси, захисника рідної землі.

Віриться, що для вас, для всіх дітей так само близькою і рідною є з дитинства чарівне слово маминої пісні, бабусиної розповіді, і від колиски через усе життя супроводжуватиме вас казка.

Нагородження переможців книжками.

Протягом тижня за дітьми даної групи читали та обговорювали казки, вели спостереження за дітьми, і визначили що діти частіше згадують казкових героїв, вигадують ігри з казковими героями, вигадують нові історії про казкових героїв.

Для визначення динаміки рівня зв’язного мовлення, було проведене опитування дітей групи за наступними питаннями:

Яка кінцівка у казці?

- Хто вигнав мишенят Круть і Верть з-за столу? Дайте характеристику мишенятам.

- Хто вигнав Козу-Дерезу з зайчикової хатки?

- Хто їв пиріжки у казці “Колобок”?

- Чи побралися Журавель з Чаплею після сватання?

- Чи віддячила Мишка Левові за те, що він її не з’їв? Що вона зробила?

- Чи втопився зайчик з казки “Заячі страхи?” Чому ні?

Як віддячив Буслові Вовк? Чим?

(Результати занесені у таблицю 2.2)

Результати опитування: високий рівень - 55%, середній – 40%, низький –5%.

Отже, рівень зв’язного мовлення дітей підвищився, це означає, що казка являється засобом розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку.

Таблиця 2.1.

№	Список	Рівень
	Маша Т.	високий
	Владік Т.	високий
	Настя С.	високий
	Богдан Н.	середній
	Наташа О.	високий
	Аліна К.	середній
	Катя Б.	середній
	Настя Р.	середній
	Саша Б.	високий
	Саша С.	середній
	Альоша Ч.	середній
	Ренат С.	середній
	Діма Н.	низький
	Настя Р.	високий
	Настя Д.	середній
	Вітя М.	високий
	Настя Т.	середній
	Альбіна Д.	високий
	Владік У.	середній
	Артем Ж.	низький

Таблиця 2.2.

№	Список	Рівень
	Маша Т.	високий
	Владік Т.	високий
	Настя С.	високий
	Богдан Н.	середній
	Наташа О.	високий
	Аліна К.	високий
	Катя Б.	середній
	Настя Р.	середній
	Саша Б.	високий
	Саша С.	середній
	Альоша Ч.	високий
	Ренат С.	середній
	Діма Н.	середній
	Настя Р.	високий
	Настя Д.	середній
	Вітя М.	високий
	Настя Т.	високий
	Альбіна Д.	високий
	Владік У.	середній
	Артем Ж.	низький

ВИСНОВКИ

Спілкуючись з дитиною в процесі занять та ігор, дорослий поступово вводить її в великий світ образів усної народної творчості. Особливостями методичної вказівки в роботі з дітьми дошкільного віку є безпосередність, емоційність спілкування, наочність, ігровий характер навчання.

У процесі роботи було теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність використання казки у навчально – виховному процесі з дітьми дошкільного віку, її вплив на розвиток зв’язного мовлення дітей дошкільного віку.

Підсумовуючи вищевказане можна дійти до висновку, що українська народна творчість, а саме казка - як невід’ємна частина практичної педагогіки народу, протягом століть формувала естетичні смаки дитини, становлячи морально – етичну основу розвитку особистості. В традиції народного виховання його твори сприяли фізичному і моральному здоров’ю дитини, розвитку її розумових здібностей, підготовці до суспільно – корисної діяльності. Художнє слово, водночас із живими спостереженнями, збагачувало знання про навколишній світ, вчило доброти й співчуття, допомагало самоствердженню, розвивало мовленнєві здібності.

Отже, мовленнєвий розвиток у дітей цього віку характеризується швидким ростом мовленнєвої активності, інтенсивним накопичуванням понятійного та лексичного матеріалу, засвоєнням структури рідної мови, основ її звукової культури та елементів граматичної діяльності. Активізується сприйняття художнього слова. З’являються навички та вміння слухати та розуміти твір дитячої літератури, з’являється зацікавленість і на підставі цього – емоційне сприйняття та бажання запам’ятовувати та виконувати неодноразово віршики, які слухали, маленькі казочки, розглядати малюночки, розмовляти про її зміст.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андросова В.Н. Обучение детей восприятию художественнной литературы // Дошк. восп. –1986. -№2. –с.14-20.

2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів.: Світ, 1990. –232 с.

3. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. кер. та заг.ред. О.Л. Кононко. – К.: Світич, 2009, - 430с.

4. Богуш А.М. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти. – Одеса, 2004

5. Богуш А.М. Українське народознавство в дошкільному закладі: Навч. Посіб. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: Вища шк.., 2002. – 407 с.

6. Гербова В.В. Занятия по развитию речи в средней группе детского сада М.1983. – 120 с.

7. Гнутель Я.Б. Виховна робота в сучасних умовах: теорія і методика. - Тернопіль, 1996. – 192 с.

8. Естетичне виховання в дитячому садку / під ред. Н.А. Ветлугіної К.1984;

9. Довідник з теорії літератури К.2001. – 250 с.

10. Ефименкова Формирование речи у дошкольников М.1981.- 150 с.

11. Калузька Л.В. Дивокрай. Вибрані дидактико-методичні матеріали у 2-х книгах для працівників дошкільних закладів. Книга перша. – Тернопіль: Мандрівець, 2006. – 320 с.

12. Калузька Л.В. Дивокрай. Вибрані дидактико-методичні матеріали у 2-х книгах для працівників дошкільних закладів. Книга друга. – Тернопіль: Мандрівець, 2006. – 320 с.

13. Киричук О.В. Освіта як фактор громадського самовизначення особистості.-К., 1997. – 215 с.

14. Киричук О.І., Кириленко С.В. Науково-методичне забезпечення системи національного виховання в освітніх закладах України. - Харків, 1995. – 232 с.

15. Кравець О.М. Сімейний побут і звичай українського народу. - К.,1966.– 212 с.

16. Мартинюк І.В Національне виховання: теорія і методологія. - Київ, 1995. – 252 с.

17. Педагогіка: Навчальний посібник. – Харків, ТОВ «Одіссей», 2003. – 352 с.

18. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: «Академвидав», 2004. – 456 с.

19. Стельмахович З.П. Наукові засади педагогічного процесу у дошкільних закладах К.2000.- 250 с.

20. Українське народознавство: Навч. посібник / За ред.. С.П. Павлюк. – Львів: Фенікс, 1994. – 608 с.

21. Український дитячий фольклор К.1987. – 250 с.

22. Українські народні казки / Збірка; К.1999.- 280 с.

Дата добавления: 2015-08-31