Міфологізація нім-рад. війни як елемент сталінської пропаганди

Вiйськово-полiтична колаборацiя радянських громадян в перiод нiмецько радянськоi вiйни як один iз проявiв опору сталiнському реяtиму (тезисно)

Співпраця громадян СРСР з окупантами розвивалося в різних формах: військової, політичної, господарської, адміністративної. Причини, що штовхнули їх на цей крок, мали складний і неоднозначний характер, були породжені різними обставинами побутового, психологічного і світоглядного порядку. Безперечно, що серед цих людей був значний прошарок антирадянськи налаштованих громадян, які сумлінно і віддано служили окупант ам. Жорсткий тоталітарний сталінський режим, колективізація, сталінські репресії,втрата національної незалежності прибалтійськими державами привели до того, що багато хто сприймав німецьких окупантів як визволителів

У партизанському русі відбувся розкол: були загони,м’яко кажучи, лояльні і нелояльні до сталінського режиму. У результаті колабораціонізм став вимушеною відповіддю на нелюдську політику радянської влади не лише в епоху колективізації та сталінських репресій, а й в конкретних обставинах війни стосовно військовополонених і «зрадників» батьківщини. У останніх просто не лишалося вибору.

Російські антирадянські батальйони створювалися протягом усієї війни, але до кінця 1944 року їхня участь у бойових діях обмежена лише конвоюванням і сутичками з партизанами. Величезну роль у долі регулярних російських частин у складі СС зіграв колишній радянський генерал – лейтенант Андрій Власов, який опинився у полоні в літку 1942 року. Йому були відомі настрої серед військовополонених. Спочатку Власов погодився співпрацювати з гітлерівцями у питаннях пропаганди. Однак переконати німецьке командування у необхідності сформувати з радянських військовополонених армію для визволення Росії від сталінського терору йому вдалося лише восени 1944 року, коли становище на фронтах стало для Берліна катастрофічним. Так була організована» Русская освободительная армия» (РОА).Відтоді всіх хто воював у роки війни піде російським трибарвним прапором,стали умовно іменувати власівцями (хоча насправді армій було не менш як три.)

Німецький історик Й. Гоффман не визнає колабораціонізм як явище на східному фронті. Він наголошує тільки на “визвольному русі”: всі радянські військовополонені віднесені ним до потенційних противників радянської системи. На його думку, всі форми співпраці з гітлерівською владою – це тільки вияв опозиції Сталіну.

Велика вітчизняна війна – це був найбільший радянський міф. До того суспільство не було дуже про-радянським. Радянську владу не любили, та і Сталіна також. А за рахунок перемоги у війні формувалася нова ідеологія, щоб згуртувати суспільство. І це було дуже важливо. Зараз Росія повертається до героїзації Сталіна. У Росії іде потужна кампанія формування російської ідентичності, що ґрунтується на анти-західній ідеології, націоналізмі, фобіях і так далі. Враховуючи, що Росія – це імперія, яка веде зараз війни і веде активну зовнішню політику, то їм це, напевно, потрібно. Головним у перемозі є гуманізм, а Радянський Союз завжди намагався наголошувати на тому, що війна була Вітчизняна, аби приховати той факт, що на початку Другої Світової Радянський Союз був союзником Нацистської Німеччини. Адже Сталін і Гітлер ділили між собою Європу.

Велика вітчизняна – це війна, коли все суспільство боронить державу. В Україні було і УПА, і інші організації, і припасовувати ці сталінські терміни нашій країні – просто неможливо. Велика вітчизняна – це війна, коли все суспільство боронить державу. В Україні було і УПА, і інші організації, і припасовувати ці сталінські терміни нашій країні – просто неможливо.

Треба ставитися до війни НЕ як до тріумфу, а як до великого зла. Тільки імперії радіють війнам. Романтизація війни – дуже небезпечна у сучасних умовах. Треба говорити про темні боки війни. Про те, якою кров’ю досяг Сталін цієї перемоги.

Конфлікт, представлений як Велика Вітчизняна війна, став наріжним націотворчим міфом СРСР, що служив основою формування радянської ідентичності, а в перспективі й радянського народу.

Уперше термін «вітчизняна війна» щодо війни Німеччини і СРСР з'явився в тексті виступу В'ячеслава Молотова по радіо 23 червня 1941 року.

Дата добавления: 2017-01-14