Модель управління запасами з фіксованою кількістю замовлення. Суть, переваги і недоліки

Величину замовлення чітко зафіксовано і не змінюється ні за яких умов роботи системи. Визначення величини замовлення є тому першим завданням, що вирішується при роботі з даною системою управління запасами. Критерієм оптимізації повинен бути мінімум сукупних затрат на збереження запасів і повторення замовлення. Даний критерій враховує три фактори, які впливають на величину названих сукупних затрат:

1. Використовувана площа складських приміщень.

2. Втрати на збереження запасів.

3. Вартість оформлення замовлення.

За допомогою основної формули Уілсона прагнуть мінімізувати повторні змінні затрати на управління запасами, тобто суму затрат на реалізацію замовлення (або на запуск у виробництво) та затрат утримання товарно-матеріальних запасів.[ 2: 107]

Загальними витратами на управління запасами називається сума повних змінних витрат і затрат на придбання товару.

Основні позначення будуть такими:

D - попит на товар з боку замовника за одиницю часу,

L - витрати на реалізацію замовлення,

Н - витрати на збереження товару за одиницю часу в процентах від С_;

С - витрати на придбання одиниці товару,

Q - обсяг замовлення, (D та Н передбачаються однорідними, тобто, ті, що належать до одного того самого періоду часу).

Витрати на виконання замовлення - витрати на реалізацію одного замовлення помноженні на кількість здійснених замовлень протягом періоду часу, який розглядається.

Витрати збереження товару на складі. Спрощені гіпотези передбачають, що запаси безперервно змінюються від замовленої величини Q до 0, а потім знову безперервно зростають до Q (при надходженні нового замовлення).

Відповідно, середній рівень запасів дорівнює Q/2 протягом всього часу. який розглядається.

Так, витрати на збереження одиниці товару виражаються в процентах від піші закупівлі цього товару, витрати на збереження будуть рівні Q/2 і СН. Тоді повні змінні витрати на утримання запасів будуть виражатись як:

CVT=Q/2*CH*D/Q*L

Ця функція 0 проходить через екстремум в точці, де її перша дорівнює нулю:

0=1/2*СН*D/Q*L звідки

Потрібно зазначити, що запровадження деякого часу на отримання партії товару Q (затримка постачальником або для внутрішнього виробництва) не змінює цього результату. Замінюючи р ф-лою економічної кількості, отримуємо мінімальну величину повних змінних затрат на управління товарно-матеріальними запасами:

Часто у випадку виготовлення (на самому підприємстві або при замовленні "близькому" даному підприємству) поповнення запасів не відбувається раптово, як у попередньому випадку, а охоплює деякий проміжок часу, який тут передбачається лінійним із продуктивністю Р. Наприклад, якщо замовлено (Q=1000 шт при D=20 шт/день та Р=І00 шт день,

то замовлення Q буде виконано через 10 днів, тобто періоду часу, за який буде спожито 200 одиниць товару, звідси максимальні товарно-матеріальні запаси будуть дорівнювати Q*(1-D/Р). Nen 1000(1-20/100)= 800.

Можна тоді показати, що ф-ла економічної к-сті для виготовлення буде:

Вихідні дані для розрахунку параметрів системи:

· потреба в продукті, що замовляється, шт.,

· оптимальний розмір замовлення, шт.,

· час поставки, дні,

· можлива затримка поставки, дні.

Гарантійний (страховий) запас дозволяє забезпечувати потребу на час передбачуваної затримки поставки. Відтворення гарантійного запасу проводиться під час наступних поставок через використання іншого розрахункового параметру даної системи - граничного рівня запасу.

Граничний рівень запасу визначає рівень запасу, при досягненні якого здійснюється наступне замовлення. Величина граничного рівня розраховується таким чином, що надходження замовлення на склад відбувається в момент зниження поточного запасу.

Максимально бажаний запас - визначається для контролю за повним завантаженням площ з точки зору критерію мінімуму сукупних затрат.

Дата добавления: 2014-01-04