КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Валютно-фінансова інтеграція в Європі
Запровадження єдиної валюти – євро та реалізація спільної валютної політики є потужним фактором поглиблення фінансової інтеграції та формування єдиного економічного простору. Як видно з табл. 9.2, історія Єврозони пов’язана з більш, ніж шістдесятирічним досвідом активних процесів економічної і валютної інтеграції.
Таблиця 9.2 – Основні етапи валютно-фінансової інтеграції в Європі
Роль моста між заснованою на доларі Бреттон-Вудською системою та Європейським валютним союзом зіграла Європейська валютна система (ЄВС), основу якої склали [5]: 1) механізм валютних курсів (МВК, ERM); 2) європейська валютна одиниця (ЄВО, ECU); 3) Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС, EMCF). МВК був спрямований на підтримку стійких (з можливістю коригування) співвідношень курсів валют країн-учасниць Європейського економічного та валютного союзу. Підтримання узгоджених курсів здійснювалося за допомогою валютної інтервенції центральних банків країн-учасниць. Для здійснення розрахунків по валютних інтервенціях а також з метою фінансування дефіциту платіжного балансу країн-учасниць використовувалися кошти ЄФВС.
Емісія ECU здійснювалася на основі депозитів, розміщених в ЄФВС, а також частини золотих і доларових резервів країн-учасниць. Таким чином, емісія ECU носила забезпечений характер. 26 червня 1989 року в Мадриді Європейською Радою був затверджений триступеневий План Делора зі створення Європейського економічного та валютного союзу. Він передбачав здійснення скоординованої економічної та валютної політики країн ЄС, створення Європейського центрального банку і перехід на єдину європейську валюту (рис. 9.1) [3].
Рисунок 9.1 – Стадії створення Європейського економічного та валютного союзу (ЄЕВС) згідно з Планом Делора
В основу стабільності Європейського валютного союзу Маастрихтською угодою закладено рамкові умови правового та інституційного характеру. Головною передумовою вступу до Європейського валютного союзу є виконання країнами-претендентами жорстких стабілізаційних вимог, які відповідають філософії Маастрихтського договору і передбачають дотримання так званих макроекономічних критеріїв валютно-фінансової конвергенції. Йдеться про те, що країни, які передають компетенцію з проведення грошової політики Європейському центральному банкові, повинні насамперед бути здатними забезпечити тривалу економічну стабільність у спільному грошово-валютному просторі.
З економічного погляду, конвергенція – зближення економічної політики країн, зменшення розриву в показниках економічного розвитку між національними державами, вирівнювання соціально-економічного розвитку країн у рамках інтеграційного об’єднання. Критерії конвергенції – макроекономічні та інституціональні умови, дотримання яких надає право вступу до інтеграційного об’єднання (зокрема Європейського валютного союзу). Маастрихтський договір визначає п’ять так званих критеріїв валютно-фінансової конвергенції, виконання яких дає країнам право вступу до економічного та валютного союзу [1]: 1) досягнення належного рівня цінової стабільності, що передбачає стабільність цін і середніх темпів інфляції. Рівень інфляції в країні – потенційній учасниці ЄВС не повинен перевищувати більше ніж на 1,6 % середній показник інфляції у трьох країнах ЄС з найнижчими показниками інфляції; 2) запобігання надмірному бюджетному дефіциту, що передбачає встановлення максимально допустимої його величини. Відношення дефіциту бюджету країни має становити не більше 3 % ВВП; 3) забезпечення довгострокової фінансової стабільності, що регламентується обмеженням рівня державної заборгованості. Відношення державного боргу до ВВП не повинно перевищувати 60 %; 4) уніфікація довгострокових відсоткових ставок. Довгострокова номінальна відсоткова ставка (наприклад, за довгостроковими державними облігаціями) не повинна перевищувати більше ніж на 2 % середню ставку трьох країн, де вона найменша; 5) дотримання протягом останніх щонайменше двох років діапазону коливань валютних курсів у межах, визначених Механізмом валютних курсів без девальвації валют щодо валют інших членів. Відхилення величини обмінного курсу національної валюти не повинне виходити за граничні значення, передбачені Механізмом валютних курсів країн – членів ЄС (згаданий діапазон дорівнює 15 %). Початок другої стадії становлення Європейського економічного та валютного союзу ознаменувало створення у 1994 р. Європейського валютного інституту, який згодом (у січні 1998 р.) був перетворений в Європейський центральний банк (ЕЦБ), який у поєднанні з національними центральними банками (НЦБ) всіх держав-членів ЄС утворив Європейську систему центральних банків. У межах Єврозони рішення щодо грошово-кредитної політики приймаються незалежно Радою керуючих ЄЦБ, до складу якого входять голови НЦБ і члени Виконавчої ради ЄЦБ. Держави-члени ЄС поза зоною євро координують свою грошово-кредитну політику з ЄЦБ. У якості наступника Мехнізму валютних курсів було створено новий механізм валютних курсів (ERM II) з метою обмеження коливань курсів валют країн-учасниць ЄС по відношенню до курсу євро, запобігання порушенню економічної стабільності в рамках єдиного ринку та допомоги країнам, що готуються до вступу в Єврозону. Було встановлено єдиний стандартний діапазон коливань курсів валют держави-членів, що знаходяться поза зоною євро і беруть участь в ERM II, в розмірі ± 15 % від центрального обмінного курсу. З метою уникнення негативного впливу безвідповідальної фіскальної політики на стабільність цін після впровадження єдиної валюти, у 1997 р. ЄС прийняв Пакт про стабільність і зростання (Stability and Growth Pact), який зобов’язав членів ЄЕВС обмежувати розміри річних бюджетних дефіцитів трьома відсотками ВВП і намагатися збалансувати бюджет у середньостроковій перспективі, а також установив санкції за невиконання цих вимог. План введення євро, основи якого було затверджено на засіданні Європейської Ради в Мадриді ще в 1995 р., передбачав поступовий перехід до єдиної валюти протягом трирічного перехідного періоду (рис. 9.2). Вибір сценарію для переходу до єдиної валюти визначався за критеріями технічної доступності, простоти, гнучкості і низької вартості. До сценарію висувалися наступні вимоги: 1) перехід повинен бути якомога швидший, щоб зменшити ризик плутанини, що послабить довіру до процесу та ускладнить доведення його до кінця; 2) перехід повинен здійснюватися на основі чітко визначених фаз, з істотним прогресом, досягнутим протягом кожної з них; 3) повинна досягатися мінімізація витрат шляхом впровадження визначених змін; 4) забезпечення суспільної довіри і змоги для людей познайомитися з єдиною валютою.
Рисунок 9.2 – «Мадридській сценарій» впровадження євро
Тривалість перехідного періоду в три роки обумовлена необхідністю підготувати громадськість, банківські системи і технічні засоби, підприємства роздрібної торгівлі та державного сектора. При цьому передбачалося, що при достроковому завершенні підготовчих заходів на початкових етапах і накопиченні критичної маси нової валюти подальші етапи можуть бути скорочені. Наприклад, період паралельного обігу готівкового євро з національними валютами ЄЕВС виявилося можливим скоротити з шести до двох місяців [3].
Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 1446; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |