Послідовність дій під час виконання процедур

Підготовка лікаря та медичної сестри: лікар і медична сестра надягають фартух та чисті гумові рукавички.

Підготовка хворого

1. Проведіть психологічну підготовку хворого, поясніть мету та порядок проведення процедури, а також — як хворий повинен поводитися під час процедури.

2. Перед процедурою вийміть знімні зубні протези у хворого.

Положення хворого

1) Посадіть хворого на стілець так, щоб він обперся на його спинку, запропонуйте йому розвести коліна.

2) Надягніть на хворого фартух.

3) Руки його зафіксуйте в такому положенні, щоб вони не за­важали виконувати процедуру.

4) Між ногами поставте ємкість для промивних вод.

Якщо хворий не може сидіти, покладіть його на лівий бік з опущеною нижче тулуба головою, що знижує ризик аспірації про­мивних вод.

Уведення зонда хворому, який перебуває в свідомому стані

1) Чисто вимитими руками у стерильних гумових рукавичках візьміть продезінфікований зонд і виміряйте відстань, на яку тре­ба ввести зонд хворому (від пупка до різців).

2) Змочіть кінець зонда водою.

3) Попросіть хворого відкрити рот і сказати "а".

4) Заокруглений кінець зонда покладіть на корінь язика, попро­сіть хворого ковтнути і в цей момент зонд проведіть по стравоходу.

5) У разі позивів на блювання рух зонда припиніть, хворому запропонуйте охопити зонд губами й глибоко подихати через ніс.

6) Запропонуйте хворому поступово робити ковтальні рухи й зонд проведіть до потрібної позначки.

Запам'ятайте! Якщо зонд потрапив у дихальні шляхи, хворий починає кашляти, синіти і втрачає голос. У такому випадку зонд негайно витягніть і після того як хворий заспокоїться, процедуру повторіть.

Уведення зонда хворому, який перебуває в непритомному стані

Цю,процедуру здійснює лікар-реаніматолог за допомогою ла­рингоскопа. У такому випадку може бути використаний роторозширювач і язикоутримувач. Якщо лікар-реаніматолог відсутній і немає ларингоскопа, уведіть зонд самі через ніс.

1. Надягніть стерильні гумові рукавички. Змажте заокругле­ний кінець зонда гліцерином.

2. Уводьте зонд поступово через ніс.

3. Якщо не вдається провести зонд у шлунок, то вказівний палець, обмотаний серветкою, уведіть у глотку, притисніть ним язик і поряд із пальцем уведіть зонд у стравохід.

Свідченням того, що зонд потрапив у шлунок, є вихід через зонд шлункового вмісту. Якщо шлунковий вміст не виділяється, змініть положення зонда, рухаючи його назад або вперед.

4. Приєднайте до зонда скляний перехідник, гумову трубку й закріпіть лійку.

Промивання шлунка за допомогою лійки

1. Опустіть лійку до рівня колін хворого і вливайте в неї то­ненькою цівочкою воду з тим, щоб із системи видалити повітря.

2. Підніміть повільно лійку вище голови і введіть у шлунок воду (500-600 мл).

Воду не слід уводити швидко, тому лійку піднімайте повільно.

Уважно стежте, щоб не вся вода з лійки потрапила в шлунок, тому що в такому разі зворотнє надходження рідини із шлунка в лійку може бути порушеним.

3. Коли в лійці залишиться трохи води, опустіть ЇЇ до рівня колін хворого і промивна вода з домішками слизу, залишками їжі виділиться зі шлунка.

Кількість виділеної води приблизно повинна бути такою са­мою, як кількість уведеної води.

Примечание. При необходимости взять промывные воды на исследование (по назначению врача):

• Вновь ввести эту же порцию жидкости в желудок.

• При подозрении на отравление прижигающими ядами сразу же берут первую порцию промывных вод.

• Повторить пп. 1—2 дважды и вылить промывные воды в стерильную емкость для промывных вод, промаркіруйте та відправте до лабораторії.

4. Таку процедуру повторіть кілька разів до отримання чистої води.

Поступово збільшуйте одномоментне введення води до 1 л.

Якщо промивання шлунка здійснюєте через 2—3 год після от­руєння і є підстава думати, що частина недоброякісної їжі знахо­диться в кишках, промивання шлунка закінчіть уведенням через зонд 60 мл 25% розчину магнію сульфату.

Запам'ятайте! У разі появи домішок крові в промивних водах процедуру припиніть і викличте лікаря.

Простежте, щоб після промивання в шлунку не залишилося рідини, тому що це може призвести до її аспірації, якщо раптово виникне блювання.

5. Після закінчення процедури від'єднайте лійку, швидким ру­хом витягніть зонд.

6. Промивну воду огляньте, покажіть лікареві.

Промивання шлунка за допомогою шприца Жане

1. Наберіть у шприц Жане воду і введіть її поступово через зонд.

2. Перегніть кінець зонда, від'єднайте шприц і заповніть його знову чистою водою. Уведіть таким чином спочатку 500—600 мл води.

3. Від'єднайте шприц, опустіть зонд нижче рівня шлунка і ви­пустіть через зонд промивну воду.

4. Повторіть цю процедуру кілька разів до отримання чистої води. Поступово збільшуйте одномоментне введення води до 1 л.

5. Після повного звільнення шлунка від промивної води швид­ким рухом витягніть зонд.

6. Продезінфікуйте гумові рукавички. Вимийте і висушіть руки.

Промивання шлунка беззондовим методом

1. Дайте хворому випити 2—3 склянки питної або мінеральної води, або блідо-рожевого розчину калію перманганату.

2. Запропонуйте хворому штучно викликати блювання шля­хом надавлювання вказівним і середнім пальцями руки на корінь язика, а також подразнення задньої стінки глотки.

3. У такий спосіб хворий здійснює промивання шлунка до по­яви чистої води.

Запам'ятайте! Беззондовий метод промивання шлунка проти­показаний у випадках отруєння кислотами, лугами, бензином, а також хворим у непритомному стані.

До промивання шлунка слід ставитися диференційовано за­лежно від конкретної ситуації.

Загальна кількість рідини для промивання шлунка повинна складати 10—15% маси тіла пацієнта.

Не рекомендується здійснювати промивання шлунка в поло­женні хворого сидячи, оскільки при цьому створюються умови для надходження рідини в кишечник під дією сили тяжіння.

Великий об'єм одноразово введеної рідини сприяє відкриттю пілоруса та спрямуванню рідини, що містить отруту, до кишечнику, де відбувається найбільш інтенсивний процес усмоктування отрути.

Баланс між кількістю введеної та виведеної рідини не повинен перевищувати 1% маси тіла пацієнта. Через недостатній контроль за кількістю введеної та виведеної рідини, її надлишок в організ­мі призводить до розвитку так званого отруєння водою, особливо у дітей.

Використання для промивання шлунка концентрованих розчи­нів калію перманганату невиправдане і навіть небезпечне, оскільки сприяє розвитку хімічного опіку шлунка.

Дезінфекція пристрою для промивання шлунка

1. Після виконання процедури розберіть пристрій для проми­вання шлунка на окремі частини.

2. Продезінфікуйте окремі частини його в 3% розчині хлор­аміну протягом 60 хв.

3. Промийте їх проточною водою.

4. Замочіть окремі частини в миючому розчині, температура якого 50 °С, на 15 хв. Канал зонда та гумової трубки промийте під тиском.

5. Промийте їх проточною водою.

6. Прокип'ятіть окремі частини в дистильованій воді протя­гом ЗО хв.

7. Висушіть зонд і трубку у висячому положенні, інші части­ни — на стерильній пелюшці.

8. Продезінфіковані окремі частини пристрою зберігайте на сте­рильному столику з маркуванням, на якому зазначено назву, при­значення виробів, дату та підпис медичної сестри.

ДІЄТА № І (ОСНОВНА) Показання до застосування: гострі захворювання верхніх відділів травного каналу, які тривають протягом 1—3 міс, або хронічні захворювання, що загострилися, гастрит з підвищеною або нормальною кислотністю, дуоденіт, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі помірного загострення.

Мета призначення: сприяння загоюванню виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, ліквідація запальних процесів у верхніх відділах травного каналу.

Виключаються: страви, що довго затримуються в шлунку та по­дразнюють його (тваринні жири, рослинна клітковина); стимулято­ри шлункової секреції, гострі страви, прянощі, міцні бульйони, гри­би, бобові, кава, шоколад, какао.

Обмежуються: кухонна сіль, молочнокислі продукти. Режим харчування: дієта передбачає харчування 6—7 разів на день через кожні 2—3 год малими порціями. Більша кількість їжі припадає на 1, 2-й сніданок та обід.

Страви повинні бути механічно щадними, вареними, протерти­ми, пареними.

Рекомендовані продукти харчування та страви: слизисті супи з круп (гречаної, вівсяної, рисової, манної), молоко, вершки, свіжа нежирна сметана, яловичі, телячі, рибні парові котлети, тюфтельки, протерті каші, варені яйця, киселі з ягід та фруктів, компот з сухих фруктів, хліб білий учорашньої випічки.

ДІЄТА № 1а Показання до застосування: загострення виразкової хво­роби шлунка та дванадцятипалої кишки (перші 3—7 днів), загострен­ня гастриту з надмірною кислотністю, опік стравоходу чи шлунка.

Відмінності від стола № 1: страви повинні бути рідкими або напіврідкими зі зменшеною калорійністю. Призначають молочні та слизуваті супи з рису з протертими овочами, суфле вивареного не­жирного м'яса і риби, рідкі молочні протерті каші, некруто зварені яйця щоденно, паровий омлет, молоко, некислі киселі, відвар шип­шини. Обмежують кухонну сіль. Рекомендується їсти часто (кожні "—З год) невеликими порціями, на ніч — молоко. Наступного тижня хворому показана дієта № 1б.

ДІЄТА № 1б Показання до застосування: загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, загострення хронічного гастриту (наступний тиждень).

Відмінності від стола № 1а: у цю дієту додають сухарі з білого хліба, протертий нежирний сир, парові тюфтельки з телятини,

ДІЄТА № 2 Показання до застосування: гострий гастрит зі зниженою кислотністю, хронічний гастрит зі зниженою кислотністю у стадії загострення, період реконвалесценції після ентериту, коліту.

Мета призначення: підвищення секреції шлунка, підвищення секреторної активності інших травних залоз, покращення моторно; функції шлунка та кишок.

Виключаються: бобові, гриби, жирні сорти м'яса (гусятина, ка­чатина, свинина, баранина), смажені страви.

Обмежуються: свіже молоко, вершки, сметана, тваринний жир,

Режим харчування: невеликими порціями 5—6 разів на день.

Рекомендовані продукти харчування та страви: хліб білий учорашньої випічки, супи круп'яні (крім пшона) на знежиреному м'ясному або рибному бульйоні, відварені м'ясо (яловичина, теля­тина, курятина) та риба нежирних сортів або парові котлети з них, варені, тушковані овочі, овочеві пюре, варені яйця, печені яблука, кисломолочні продукти (кефір, ацидофільне молоко, ряжанка), ком­поти, відвар шипшини.

ДІЄТА № 5 Показання до застосування: хронічний гепатит з добро­якісним перебігом та прогресивний вірусний гепатит у період одужання хворого, цироз печінки в стадії компенсації, гострий гепатит період одужання хворого, хронічний холецистит у період одужання хворого, хронічний холецистит у стадії загострення, жовчнокам'яна хвороба.

Мета призначення: сприяння відновленню порушених функцій печінки, стимуляція процесів утворення та виділення жовчі.

Виключаються: смажені та жирні страви, що містять тяжкі для перетравлювання продукти неповного розщеплення жирів (акролеїни та альдегіди), сильні стимулятори секреції шлунка та підшлункової залози (молоко, кава, какао, шоколад, гриби, щавель, шпинат, соки, ягоди, особливо смородина), екстрактивні речовини, прянощі тугоплавкі жири, продукти, багаті на холестерин та пурини (вим'я, нирки, печінка, щавель, шпинат).

Режим харчування: харчування невеликими порціями 5—6 разів на день, останнє споживання їжі не пізніше як за 3 год до сну (бажано кефір, ацидофільне молоко з нежирним печивом).

Рекомендовані продукти харчування та страви: багато солодких продуктів (мед, варення, мармелад, зефір, пастила), білий хліб учорашньої випічки, сухарі з білого хліба, супи круп'яні на овоче­вому відварі, нежирне варене м'ясо або парові котлети з нього, ва­рені яйця, кисломолочні продукти, сири, напіврідкі каші (гречана, вівсяна), варені овочі, печені яблука, киселі з фруктів та ягід, відвар шипшини.

ДІЄТА № 5а Показання до застосування: гострий холецистит, загос­трення хронічного холециститу, гострий панкреатит або загострення хронічного панкреатиту, хронічний холецистит у поєднанні з вираз­ковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки. Дієту рекомен­дують у перші 5—6 днів після операції на жовчному міхурі.

Мета призначення: сприяння відновленню порушених функції печінки та жовчовивідних шляхів, накопичення глікогену в печінці, стимуляція жовчовиділення, обмеження механічного подразнення шлунка та кишок.

Режим харчування та виключення продуктів такі самі, що й при дієті № 5.

Рекомендовані продукти харчування та страви: приблизно такі самі, що й при дієті № 5, але рекомендують страви більш механічно подрібнені, більшу кількість солодких страв, яйця дають тільки у вигляді омлету або суфле, м'ясо та рибу — у вигляді парових тюфте­льок та суфле, сир не дають, а тільки дають кисломолочні знежирені продукти, у великій кількості дають відвар шипшини.

Дата добавления: 2013-12-13