КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Поняття «етика». Категорії етики. Види етики. Професійна етикаТема 1.1. Сутність та значення етики ділового спілкування у професійній діяльності. Історичний розвиток етики ділового спілкування Розділ 1. Норми мовного спілкування
1. Поняття «етика», «категорії етики». Види етики. Професійна етика. 2. Види, типи і форми ділового спілкування.Стилі та структура спілкування Ключові поняття: етика, категорії етики, професійна етика, види етики, ділове спілкування. Література: 1. Гах Й.М. Етика ділового спілкування. Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 160 с, 2. Пелеха Ю.І. Ділова етика.: Навч. – метод. Посіб. – 5 – те вид.вип і доп.- Вид – во Європ. Ун – ту, 2004. – 309 с, 3. Радевич – Вінницький Я. Етикет і культура спілкування: Навч. Посіб. – 2 – ге вид., перероб. і доп.- К.: Знання, 2006. – 291с., 4. Стахів М. Український комукативний етикет: Навч. - Метод. Посіб. – К.: Знання, 2008 – 245с., 5. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч. Посіб. – К.: Знання, 2007 – 230с.,
Етика – філософська наука,об’єктом вивчення якого є мораль, моральність як форма суспільної свідомості,як одна із найважливіших сторін життєдіяльності людини, специфічне явище громадського життя. Як термін і систематизована дисципліна введена Арістотелем. За своїм історичним походженням терміни "етика" і "мораль" майже тотожні. "Етика" має грецьке походження, "мораль" - латинське, але обидва терміни пов'язані з ідеєю звичаїв. Давньогрецьке слово "ethos", що спочатку означало оселю, місце спільного перебування, спільне житло, пізніше набуло такого ж самого значення, що й латинське "moral" - "вдача", "звичай", "характер". Moralis - римське слово, за допомогою якого Цицерон переклав грецьке слово "етичний". І досі ці два терміни ("мораль" і "етика") часто використовуються як синоніми, особливо в повсякденному слововжитку. Ними позначають певні правила і норми поведінки, певні цінності, які утверджуються в людському суспільстві і які визначають межі того, що є добрим і що поганим, до чого людина повинна прагнути і чого слід уникати. Наприклад, етичною або моральною ми називаємо таку поведінку, що відповідає певним прийнятим в суспільстві нормам. Проте у теоретичному знанні, на відміну від буденних уявлень, поняття моралі та етики розрізняють. Під "мораллю" розуміють реально існуючі моральні відносини, практичну поведінку людей, моральні правила та норми, цінності, що впорядковують і регулюють суспільне життя, сприяють єдності суспільства, зростанню людяності в людині, в суспільстві. Терміном же "етика" з часів античності стали позначати науку про мораль, теорію моралі. Термін "етика'" був введений Арістотелем. Арістотель розрізняв два види людських чеснот: > доброчесності характеру (що пов'язані з волею людини, з вольовим вибором); > доброчесності розуму (які пов'язані з мисленням, інтелектом, пам'яттю). Етикою Арістотель і назвав ту особливу галузь філософських проблем, що пов'язані саме з доброчесностями характеру - моральними якостями людини, моральною поведінкою. І хоча етика є теоретичним вченням, проте там, де йдеться про вольовий вибір людини - там йдеться про практику життя і поведінки. Для Аристотеля етика, на відміну від фізики і математики, є практичною наукою. її основне питання - як людині потрібно жити, що робити в житті, щоб прожити його гідно (як це личить мудрій людині). Остаточна мета етики - не пізнання, а практичні вчинки, не "знати", а "стати", тобто - сприяти тому, щоб людина не просто більше знала про мораль, а щоб була краще, стала моральною людиною. Етика вчіть оцінювати будь-яку ситуацію так, щоб зробити можливими морально правильні вчинки. Тому за етикою закріпилася назва - "практична філософія" (або "моральна філософія"). Зазвичай при згадуванні поняття етики у людей виникають найрізноманітніші уявлення про цю науку. Для однієї людини етика асоціюється з етикетом, з правилами ввічливої, пристойної поведінки в тих чи інших ситуаціях; для другої - з вченням про моральні якості людини - мужності, чесності, сумлінності тощо та їх вихованням; для третьої - з певними проблемами суспільного життя - проблемами справедливості, рівності, соціальних обов'язків; для четвертої - з проблемами морального вибору і т. ін. Коло моральної проблематики, яке досліджується етикою, надзвичайно широке і різноманітне. Традиційними теоретичними проблемами, роздуми про які супроводжують всю історію етичних вчень, є: > проблеми сутності та походження моралі; > визначення моралі та способи її обґрунтування; > можливості пізнання моралі і свідомого її культивування (проблеми моральної просвіти і морального виховання людини); > проблеми моральних цінностей: природи добра і зла, свободи волі людини, щастя і сенсу життя, любові, справедливості, сумління, честі і гідності особи тощо; > сутності людських чеснот і вад; - проблеми морального обов'язку і відповідальності; > мети і засобів морального вчинку і т. ін. Нормативна етика зосереджує свою увагу на суспільних вимогах щодо індивідів, прояснює зміст моральних норм, їх відповідність образу людини. Вона досліджує і визначає норми, принципи, цінності, кодекси моралі, приписи бажаних для суспільства, зразків поведінки. Нормативна етика пов'язана з процесом пропаганди моральних істин, аналізує можливості їх формування, виховання. Адже етика повинна бути, не тільки теоретичною, але й практичною, тобто впливати на.моральне перетворення життя. Спираючись на теоретичні дослідження, нормативна етика висуває певні вимоги, диктує людині, як їй вчинити в тих чи інших ситуаціях. Нормативна етика складається з таких підрозділів: • прикладна етика • етика професійна • ситуативна етика... У наш час спостерігається пожвавлення інтересу до етики і етичних проблем, і особливо - проблем прикладної етики (конкретних практичних застосувань висновків етичної теорії). Етика сьогодні всюди. Її проблеми є актуальними в галузі політики, права, ідеології, в засобах масової інформації, в системі державного управління і бізнесу, в науці, в екології і медицині, в педагогіці, в сферах сучасної техніки і технології. Будь-яка активна форма людської діяльності потребує моральних критеріїв оцінки, відсутність таких критеріїв може звести нанівець навіть найвеличніші успіхи в практичній і науковій діяльності.І тільки етична теорія спроможна дати принципові відповіді на питання, пов'язані з моральними аспектами різних сфер суспільного життя і практики. Найбільш актуальними сьогодні є такі прикладні галузі етики: • екологічна етика • етика сімейних стосунків • етика міжособового спілкування • етика ділового спілкування • громадянська етика • біоетика (біомедицинська етика) • господарська етика. Професійна етика є способом регуляції поведінки в конкретних видах професійної діяльності. її загальними принципами є професійна солідарність і корпоративність, професійний обов'язок, особлива форма відповідальності. Вона представлена такими галузями, як: • етика лікаря • етика юриста
Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 4431; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |