Д о в і д к о в о

План виховної роботи та зміцнення військової дисципліни на місяць.

Основний зміст діяльності командира (начальника, офіцера) пов’язаний зі здійсненням наступних функцій: організаційна; гуманітарно-виховна; військово-педагогічна; військового спеціаліста; адміністративно-господарча; керівництво повсякденною діяльністю.

Методика планування виховної роботи в підрозділі.

Коригування виховного впливу.

Воно здійснюється на підставі аналізу всіх елементів організації виховного процесу в тій чи іншій армійській структурі шляхом порівняння результатів виховної роботи з прогнозованими позиціями.

Коригування процесу виховної роботи передбачає:

виявлення характерних тенденцій (особливо негативних) у розвитку цього процесу;

оперативне прийняття додаткових рішень про зміну виховних впливів відповідно до ситуації;

знаходження нових, найбільш ефективних форм, засобів і прийомів роботи з особовим складом.

Таким чином планування, як елемент система виховної роботи в Збройних Силах України, являє собою діалектичну єдність усіх компонентів: теоретико-методологічного забезпечення, керівництва, змісту й організації виховного процесу, які самі, у свою чергу, є складними підсистемами зі своїми підструктурними елементами, що знаходяться у певних взаємостосунках і взаємозалежностях. Знання і розуміння цієї системи є ґрунтом і умовою цілеспрямованої й професійної роботи всіх військових вихователів.

У практиці виховної роботи в підрозділі склалася певна методика різних видів планування.

До основних видів планування відносяться: перспективне, поточне та цільове.

1. Перспективне планування здійснюється на основі вимог керівних документів та визначає заходи на тривалий період (період навчання, навчальний рік) з найбільш важливих проблем за напрямами діяльності.

2. Поточне планування здійснюється на підставі визначених перспективним плануванням заходів, є засобом реалізації перспективного планування та передбачає заходи на нетривалий період часу (як правило, місяць) та спрямовані на вирішення конкретного комплексу завдань, які витікають із наказів і вказівок командирів (начальників), планів бойової та гуманітарної підготовки.

Цільове планування проводиться з метою організації виховної роботи та морально-психологічного забезпечення окремих важливих, відповідальних та конкретних завдань (наприклад, підготовки та проведення тактичних навчань, бойових стрільб, святкування державних свят, визначних подій у державі, тощо).

Методика планування включає ряд етапів:

1. Вивчення керівних документів та усвідомлення вихідних даних для планування, а саме:

- вимоги та розпорядження Президента України, законодавчих актів з військових питань, вимоги Міністра оборони України, Начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, начальника Головного Управління виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України;

- важливі події та визначні дати у житті держави, Збройних Сил України, з’єднання, частини, підрозділу;

- особливості регіону та місця дислокації підрозділу;

- наявність та стан технічних засобів виховання й просвіти, народознавчої світлиці;

- стан виконання завдань бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки за минулий період;

- оцінка морально-психологічного стану особового складу та стану військової дисципліни;

- оцінка ефективності системи виховної роботи за минулий період;

- стан виховної роботи з різними категоріями військовослужбовців;

- рівень задоволення духовних та соціальних потреб військовослужбовців;

- вимоги керівних документів щодо організації бойової підготовки та виховної роботи;

- завдання військової частини, підрозділу на наступний місяць;

- вказівки старших начальників;

- заходи, які проводяться старшими начальниками, побажання підлеглих командирів (начальників) та інші.

2. Визначення цілей і завдань, які необхідно досягти і вирішити:

- визначення головної мети, яку необхідно досягти під час проведення виховної роботи;

- заходи морально-психологічного забезпечення бойової готовності роти, бойової підготовки, служби військ, специфічної діяльності підрозділу;

- заходи морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень, правового виховання особового складу, згуртування військових колективів;

- заходи психологічної роботи;

- заходи інформаційно-пропагандистського забезпечення;

- заходи культурно-виховної та просвітницької роботи, дозвілля військовослужбовців;

- заходи військово-соціальної роботи;

- заходи військово-патріотичного виховання;

- заходи індивідуально-виховної роботи.

3. Визначення порядку, послідовності, термінів, засобів, методів проведення виховної роботи.

4. Розробка заходів плану.

5. Затвердження плану командиром.

6. Підготовка виконання плану:

- добір виконавців плану (головний виконавець та організатор - заступник командира роти з виховної роботи, основні виконавці -офіцери роти, допоміжні виконавці — старшина роти, прапорщики, сержанти, актив роти);

- доведення завдань до виконавців;

- допомога виконавцям у підготовці до проведення виховного заходу.

7. Контроль за виконанням плану та своєчасне внесення коректив:

- внесення запланованих заходів до розкладу занять;

- нагадування виконавцям про заходи, які вони проводять та контроль за їх проведенням;

- своєчасний аналіз виконання плану і внесення змін та доповнень.

Складання плану передбачає творче і комплексне застосування форм, методів та засобів виховання.

Важливим елементом при плануванні є формулювання заходів виховної роботи. Вони повинні бути, як правило, короткими, чіткими та суттєвими за змістом. Спочатку плануються загальні заходи, в яких приймає участь весь особовий склад (загальні збори військовослужбовців, урочисті зібрання); потім заходи за категоріями особового складу (зібрання, наради, конференції, семінари, групові бесіди, тематичні вечори, диспути); методичні заходи (проведення інструктивно-методичних занять, узагальнення та пропаганда передового досвіду, обмін досвідом роботи, показні форми роботи та інше); організаційні заходи (вивчення вимог керівних документів, прийом заліків, відпрацювання організації доставки кореспонденції та періодичних видань, отримання і доставки кіно і відеофільмів); аналітичні заходи (проведення соціологічних досліджень, вивчення громадської думки, вивчення положення справ у підрозділах за різними питаннями; заходи індивідуально-виховної, культурно-просвітницької роботи та дозвілля; виготовлення наочної агітації (стенди, схеми, плакати тощо).

Так, згідно вимог Організаційно-методичних вказівкок щодо проведення виховної та соціально-психологічної роботи у Збройних Силах України у поточному році, у лінійних батальйонах (дивізіонах) та їм рівних, в ротах, де є заступник командира з виховної роботи відпрацьовується:

План виховної роботи та зміцнення військової дисципліни на місяць відпрацьовувати за розділами:

1. Загальні та цільові заходи.

2. Робота у підрозділах.

Крім того розробляються:

плани проведення передвихідних, вихідних та святкових днів, заходів спортивно-масової роботи.

У ротах (батареях), де немає посад заступників командирів з виховної роботи командир роти (батареї):

у плані роботи на місяць окремим розділом планує заходи щодо індивідуально-виховної роботи з підлеглими, зміцнення військової дисципліни, суспільно-політичного, правового інформування, військово-соціальної роботи, культурно-виховної та спортивно-масової роботи, організації дозвілля особового складу.

У всіх ротах (батареях) та їм рівних у розкладах занять на тиждень планувати :

з усіма категоріями військовослужбовців:

правові інформування, інструктивно-методичні заняття, підведення підсумків, обмін досвідом роботи з питань зміцнення військової дисципліни, спортивно-масову роботу;

з військовослужбовцями строкової служби:

заходи культурно-виховної та просвітницької роботи у вечірній час.

Планування виховної роботи в підрозділі здійснюється на основі глибокого знання керівних документів (наказів, директив, концепцій, вказівок, настанов, статутів тощо).

Приступаючи до складання плану, необхідно:

чітко з’ясувати завдання підрозділу на місяць;

ознайомитися з основними заходами (навчально-службовими і суто виховними), що плануються в батальйоні (дивізіоні), полку, бригаді на цей період;

урахувати вимоги керівних документів з організації бойової підготовки й виховної роботи, вказівки й рекомендації старших командирів і начальників, органів виховної роботи щодо морально-психологічного забезпечення усіх сфер життя підрозділу;

проаналізувати стан справ у підрозділі;

порадитися з командирами взводів, сержантським складом, активом підрозділу, урахувати їх думку;

проаналізувати підсумки виконання плану за минулий місяць, ступінь і якість його виконання, вдалі заходи, а також причини неповного, якщо таке сталося, виконання, внести відповідні корективи в нове планування;

урахувати поточні події, що відбуваються в країні й за кордоном, календарні дати, державні та інші свята, знаменні рубежі в житті народу, держави, Збройних Сил України;

визначити рівень задоволення духовних, соціальних та інших потреб військовослужбовців;

оцінити стан і ефективність виховної роботи з різними категоріями особового складу;

зважити можливості підрозділу, виконавців і відповідальних щодо здійснення окремих виховних заходів у підрозділі.

Військова практика свідчить, що план виховної роботи в підрозділі на місяць передбачає заходи, які відображують зміст основних складових виховної роботи з особовим складом, що визначені в Концепції виховної роботи у Збройних Силах України, та найважливіші сфери життєдіяльності війська. Їх можна згрупувати таким чином:

1) заходи морально-психологічного забезпечення бойової, мобілізаційної готовності та бойової підготовки;

2) заходи щодо зміцнення військової дисципліни;

3) заходи інформаційно-пропагандистського забезпечення;

4) заходи культурно-виховної та просвітницької роботи;

5) заходи військово-соціальної роботи.

Виходячи з цих складових, для надання плану більшої конкретності, залучення до виховної роботи різних категорій посадових осіб і військовослужбовців можна рекомендувати використовувати такі заходи і форми роботи.

1-ша група:

збори особового складу з обговоренням найбільш важливих питань, пов’язаних з бойовою, мобілізаційною готовністю, якістю бойової підготовки, з несенням бойового чергування, вартової служби, з проведенням навчань, стрільб і т. ін.;

підведення підсумків бойової підготовки за певний термін навчання воїнів та постановка завдань на майбутнє;

вивчення ходу опанування воїнами (особливо молодими) військового фаху, озброєння, бойової техніки;

організація обміну досвідом кращих фахівців частини (підрозділу) шляхом їх виступів перед особовим складом, практичним показом роботи на бойовій техніці, з озброєнням;

зустрічі з учасниками бойових дій, навчань, миротворчих операцій та інших спеціальних завдань;

надання індивідуальної допомоги молодим воїнам або таким, що нещодавно прибули у підрозділ, у скорішому опануванні ними військового фаху, вивчення зброї та бойової техніки;

організація змагання між взводами, групами, екіпажами, обслугами, відділеннями на краще виконання навчальних вправ, окремих нормативів бойової підготовки;

проведення конкурсів на краще відділення (екіпаж, обслугу), фахівця підрозділу;

вивчення й узагальнення досвіду кращих фахівців підрозділу, воїнів, які зразково виконують свої службові обов’язки;

вивчення професійних, морально-бойових, психологічних та інших якостей особового складу, особливо тих воїнів, які нещодавно прибули у підрозділ;

проведення з особовим складом групових бесід з питань бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки;

оформлення наочної агітації з питань бойової підготовки, вивчення бойової техніки й озброєння, військової справи;

проведення в підрозділі військово-технічних лекторіїв (окремих лекцій) із залученням фахівців;

робота технічних гуртків, які сприяють кращому засвоєнню військового фаху, підвищенню класності;

проведення вікторин з питань військової справи, військового фаху, озброєння та військової техніки;

підбір, розстановка, підготовка та індивідуальна робота з воїнами, які призначаються на бойове чергування, у варту, залучаються до навчань або інших спеціальних завдань.

2-га група:

аналіз, розгляд і обговорення з особовим складом стану військової дисципліни в підрозділі (щотижнево);

вивчення стану військової дисципліни у взводах (групах, обслугах
і т.ін.), надання допомоги відповідним командирам в її зміцненні;

наради з посадовими особами підрозділу (командирами взводів, груп, молодшими командирами) з питань зміцнення військової дисципліни, правопорядку, профілактики нестатутних взаємин;

навчання молодших командирів методиці аналізу стану військової дисципліни та роботі щодо її зміцнення, індивідуальній роботі з підлеглими;

проведення з особовим складом групових бесід, спрямованих на підтримку в підрозділі правопорядку і високого рівня військової дисципліни (з воїнами, що готуються до звільнення в запас, – на предмет неприпустимості нестатутних взаємин; з воїнами останнього призову – про необхідність гідно нести звання воїна Збройних Сил України і т. ін.);

роз’яснення й коментування особовому складу підрозділу нових державних і військових документів, що стосуються питань додержання законності, правопорядку, військової дисципліни;

вивчення, узагальнення і розповсюдження досвіду посадових осіб підрозділу (командирів взводів, груп, екіпажів, обслуг, інших молодших командирів), які досягли значних успіхів у роботі зі зміцнення військової дисципліни серед своїх підлеглих;

проведення тематичних заходів з питань зміцнення військової дисципліни (спеціальні ранки та вечори, цикли лекцій або бесід, виступи учасників бойових дій, ветеранів Збройних Сил і т. ін.);

оформлення в підрозділі необхідної наочності, яка стосується проблеми правопорядку та дисципліни;

проведення зустрічей особового складу підрозділу з працівниками органів військової прокуратури, військового суду, органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів;

здійснення заходів, що стосуються індивідуальної виховної роботи, передусім індивідуальних бесід та інших форм роботи з воїнами “групи ризику” (з психічними відхиленнями або розладами; схильними до вживання алкогольних напоїв, наркотичних, токсичних речовин; які виховувалися в неповних та неблагополучних сім’ях; тими, що мали судимість; такими, що постійно знаходяться в депресивному стані і т. ін.).

3-тя група:

проведення додаткових занять з гуманітарної підготовки (у вечірній час напередодні планових бесід з гуманітарної підготовки – у вигляді самостійної роботи слухачів);

аналіз стану гуманітарної підготовки в підрозділі, надання методичної допомоги керівникам груп;

обговорення ходу та якості занять з гуманітарної підготовки на зборах особового складу, на нарадах офіцерів підрозділу;

виготовлення засобів наочності до занять з гуманітарної підготовки;

суспільно-політичне інформування особового складу з конкретних тем;

правове інформування (щотижнево) за конкретними темами з періодичним залученням фахівців правових органів;

вечори запитань та відповідей (з проблематики суспільно-політичного та соціально-економічного життя, військової, наукової, спортивної сфер та ін.);

проведення мітингів та інших ритуальних заходів, пов’язаних з військовими традиціями, державними, армійськими та іншими святами;

зустрічі з цікавими людьми (учасниками бойових дій, ветеранами Збройних Сил, діячами науки та соціально-економічної сфери, представниками влади тощо);

проведення лекцій, групових бесід, окремих виступів фахівців з проблем соціально-політичного та економічного життя країни, регіону, міжнародної, воєнно-політичної обстановки, науки, техніки і т. ін.;

оформлення та переоформлення на території підрозділу наочної агітації (стендів – у народознавчій світлиці, інформаційного матеріалу – у самій казармі, гасел, витягів із військових керівних і нормативних документів – біля казарми тощо);

випуск стінного друку (стінної, сатиричної, фото та інших газет, бойових листків).

4-та група:

проведення години культурно-освітньої роботи (щонеділі у вигляді тематичного ранку, виступу працівника культури або мистецтва, лекції (бесіди) відповідного фахівця на культурознавчу тему, зустрічі з письменником, поетом, композитором, художником, актором тощо);

перегляд художніх та документальних кінофільмів (відеофільмів);

тематичні вечори;

роз’яснення та проведення заходів, пов’язаних з народними традиціями, звичаями, обрядами, релігійними святами;

обговорення книг, цікавих статей, телепередач, проведення читацьких конференцій;

колективне відвідування театрів, виставок, концертних залів, музеїв; культпоходи в кінотеатри, на спортивні заходи тощо;

організація роботи в підрозділі ротної художньої самодіяльності;

робота гуртків за інтересами;

проведення в підрозділі спортивних змагань, турнірів, спортивних свят;

робота спортивних секцій, гуртків;

лекції та групові бесіди фахівців з проблем літератури й мистецтва, науки, спорту і т.ін.

5-та група:

доведення до особового складу та роз’яснення змісту законодавчих актів, інших документів, що стосуються соціально-правових аспектів служби та життя воїнів (на загальних зборах, нарадах, спеціальних заняттях і бесідах);

проведення лекцій, доповідей, бесід з питань соціально-правового характеру із залученням для цього посадових осіб частини, фахівців соціальних і правових служб;

заходи, що спрямовані на створення в підрозділі сприятливих умов для забезпечення соціальної справедливості у вирішенні питань служби й побуту військовослужбовців;

обговорення на нарадах офіцерського складу, з молодшими командирами питань, що пов’язані з потребами та запитами особового складу підрозділу;

заходи, що спрямовані на покращання побуту особового складу, умов його життя (вдосконалення житлової, комунальної, спортивної бази, дозвілля);

організація в підрозділі вечорів (ранків) запитань та відповідей з соціально-правової проблематики;

організація для особового складу підрозділу соціально-правових консультацій (як у підрозділі, так і в окремих фахівців цієї сфери);

аналіз змісту заяв, скарг, пропозицій, інших звернень особового складу до керівництва підрозділу, у вищі органи військового управління;

обладнання в підрозділі кутка правових знань, організація його роботи;

наочне оформлення положень нормативних документів, що стосуються соціальних прав, гарантій і захисту військовослужбовців;

індивідуальна робота з окремими військовослужбовцями з виявлення проблем, що пов’язані з питаннями соціального характеру;

вирішення через старших командирів і начальників проблем підлеглих, що пов’язані із соціальними питаннями: забезпечення їх необхідним речовим майном, харчуванням, пільгами і т.ін.;

заходи, що відображають турботу про здоров’я підлеглих;

налагодження стосунків з батьками воїнів, їх родинами, з трудовими або навчальними колективами, де до призову в армію працювали (навчалися) воїни, одержання за рахунок цього додаткової соціальної інформації про підлеглих;

встановлення контактів з місцевими органами державної влади, громадськими організаціями, трудовими колективами, навчальними закладами, установами культури за місцем дислокації підрозділу й організація з ними взаємодії, спільних заходів, шефської допомоги і т.ін.

Слід зазначити, що при складанні місячного плану виховної роботи в підрозділі в ньому не обов’язково повинні бути відображені всі заходи, що перелічені вище. Це залежить від особливостей підрозділу, від методичних рекомендацій вищих органів виховної роботи щодо складання подібних планів. Як варіант нижче пропонується місячний план виховної роботи підрозділу.

Життя може вносити в план свої корективи. Тому треба вміти швидко перестроюватися, своєчасно доповнювати план новими заходами. Щоб план не залишився лише на папері, слід турбуватися про те, щоб ті, хто має виконувати зазначені в плані заходи, були своєчасно поінформовані, з’ясували мету й значення роботи, яка їм доручається. Важливо також дати їм необхідні поради – як краще виконати доручення або захід, на що звернути головну увагу й обов’язково проконтролювати виконання.

Особливості планування морально-психологічного забезпечення
на період виконання конкретних завдань (цільове планування)

При виконанні підрозділом конкретних завдань (навчання, бойове чергування, вартова служба, стрільби, парко-господарчі дні й т.ін.) відпрацьовуються окремі плани виховної роботи з особовим складом. Їх особливістю є те, що всі заходи, які плануються, повинні підлягати забезпеченню виконання конкретного завдання і тільки цьому. Такі плани, як правило, компактні за обсягом і охоплюють певну сферу діяльності воїнів.

Їх структура також відрізняється від місячних планів і містить у собі три умовні розділи: підготовчий період, період виконання конкретного завдання, заключний період.

У підготовчий період плануються роз’яснювально-мобілізуючі заходи (загальні збори, мітинги, бесіди, інструктаж, обмін досвідом тощо), здійснюється добір і розстановка особового складу, особливо на найбільш відповідальні місця й ділянки майбутнього завдання. Крім того, готується необхідна наочна агітація, виготовляються різноманітні пам’ятки, заздалегідь робляться заготовки (бланки) майбутніх блискавок, бойових листків, листків слави і т.ін., перевіряються й готуються технічні засоби пропаганди.

У період виконання завдання планується регулярне поточне й бойове інформування екіпажів, обслуг, чергових змін, оперативний випуск бойових листків, блискавок, листків слави, розповсюдження досвіду воїнів, що відзначилися в кращий бік, оформлення фотогазет, організація радіопередач, роботи місцевого радіовузла, застосування технічних засобів пропаганди. Особливе місце посідає індивідуальна робота з окремими воїнами, надання їм практичної професійної та психологічної допомоги.

У заключний період плануються: аналітичні заходи за результатами виконання завдання (підбиття підсумків роботи особового складу, оцінка службової діяльності кожного військовослужбовця, визначення місць взводів, екіпажів, обслуг); заохочення воїнів; узагальнення та розповсюдження передового досвіду; оформлення й випуск підсумкових матеріалів (стінних, фото- і радіогазет, бюлетенів, стендів і т.ін.); проведення заходів із соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців тощо.

У бригадах, полках, окремих батальйонах (дивізіонах) та їм рівних у 2011 році відпрацьовувалися:

Наказ командира щодо зміцнення військової дисципліни у 2011 році;

Наказ командира військової частини (начальника установи, закладу) щодо організації гуманітарної підготовки, виховної роботи у навчальному році, з додатками до наказу: календарний план гуманітарної підготовки, перелік груп гуманітарної підготовки, їх керівників та помічників, місця проведення занять;

План зміцнення військової дисципліни на навчальний рік;

План виховної роботи на навчальний рік;

План роботи щодо зміцнення військової дисципліни на місяць;

План виховної роботи на місяць;

План професійної підготовки офіцерів структур з виховної роботи;

План роботи клубу, бібліотеки, музею на місяць;

Дата добавления: 2013-12-14