Функції та компоненти мовлення

Функції мовлення:

1. Повідомлення - обмін думками та інформацією між людьми;

2. Відношення - людина виявляє своє ставлення до чого-небудь (при цьому мовлення часто має емоційне забарвлення);

3. Означення - здатність позначати, давати назви предметам і явищам;

4. Вплив - за допомогою мовлення людина може спонукати іншу людину або групу людей до певних дій або ж до формування певної точки зору. Це відбувається у формі наказу, заклику чи переконання.

Наприклад: підприємець прийняв на роботу нового працівника, ознайомлюючи з обладнанням своєї майстерні говорить йому: «У цій майстерні ви будете працювати з 9 до 18 годин з перервою на обід (1). Сподіваюся, що ви будете працювати добре, тому що я дуже не люблю недисциплінованих працівників (2). Ось креслення, за якими ви будете виточувати деталі меблевої фурнітури (3). Ну а тепер, якщо все зрозуміло, - за роботу!(4)».

Складові мовлення:

Ø Змістовна - передача певної інформації засобами словесних значень;

Ø Емоційна - відношення до інформації, що передається у вигляді вербальних і невербальних символів;

Ø Контекстна - наявність в мові явного або прихованого смислового контексту, що позначає інтереси чи потреби співрозмовника.

Наприклад: підприємець, укладаючи з діловим партнером угоду про постачання сировини, говорить: «Звичайно, пункт про штрафні санкції носить формальний характер, оскільки ви нас ще ніколи не підводили, що ми дуже цінуємо, але давайте все ж таки залишимо його, щоб бути впевненими один в одному». Отже, є змістовна складова - повідомлення про структуру договору, емоційна - схвальна оцінка партнера і контекстна - підприємець дає зрозуміти, що, незважаючи на добрі стосунки, готовий покарати партнера за зрив договору.

Емпіричні дослідження показують, що для підприємців характерне вміле використання вербальної комунікації, націленої на успіх. Орієнтація на успіх у підприємців вербально проявляється в ряді ознак: здатності управляти процесом спілкування з метою досягнення необхідного результату; пошуку виходу з складних ділових ситуацій з найменшими витратами; вкрай рідкісній фіксації на бар'єрах до досягнення цілей; ретельній підготовці до комунікативних процесів; цілеспрямованому оволодінні комунікативними вміннями й навичками.

Однак, встановлено, що спілкування підприємців відрізняється недостатньо великим словниковим запасом, високою егоцентричністю та спрямованістю виключно на ділову взаємодію.

2. Зміст, цілі та засоби спілкування в процесі взаємодії людей.

Спілкування - це процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформації, а також у сприйнятті й розумінні партнерами один одного.

Суб'єктами спілкування є живі істоти, люди. В принципі, спілкування характерне для будь-яких живих істот, однак лише в людей процес спілкування опосередкований мовленням і є усвідомленим.

Змістом спілкування можуть бути:

1) передача інформації (податковий інспектор пояснює підприємцю особливості податкового законодавства);

2) передача умінь і навичок (досвідчений бухгалтер навчає новачка правильно складати звіт);

3) групова діяльність (бригада каменярів будує будинок).

Мета спілкування визначається метою тієї діяльності, в рамках якої воно здійснюється (передати або отримати інформацію, зрозуміти іншу людину, впливати на неї тощо).

Засоби спілкування можуть бути вербальними і невербальними.

Дата добавления: 2014-01-04