КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Вторинна медична допомогаV. Требования охраны труда по окончанию работы V. Обезвреживание спецодежды, индивидуальных средств защиты, тары и транспорта 5.1. Все мероприятия по обезвреживанию загрязненной дезсредствами спецодежды, стирка ее, обезвреживание транспортных средств, тары и посуды, применяющейся в процессе работы, проводят с использованием средств индивидуальной защиты вне помещений или в специальных помещениях с вытяжной вентиляцией. 5.2. Обезвреживание и стирку спецодежды (после работ по дезинсекции и дератизации) проводят следующим образом: Сода - лучшее средство обезвреживания отложений инсектицидов. Запрещается заменять мыльно-содовый раствор стиральными порошками. 5.3. Для обезвреживания лицевых частей респираторов, защитных очков и перчаток после работы с дезсредствами их протирают 5% раствором кальцинированной соды, затем чистой водой и насухо вытирают. 5.4. Ведра и т.п. посуду, использованную для приготовления дезрастворов, суспензий, эмульсии после работы тщательно моют горячей водой с мылом и содой, но и после этого их нельзя использовать для пищевых целей, хранения продуктов, фуража, питьевой воды. 6.1. После работы на объекте необходимо прополоскать рот водой, вымыть с мылом руки, лицо и другие открытые участки тела, на которые могут попасть брызги растворов, эмульсий, дуста и т.п. По окончании смены принять гигиенический душ. 6.2. Спецодежду после работы снимают в определенном порядке: перчатки, не снимая с рук, моют в обезвреживающем 5% растворе соды (0,5 кг кальцинированной соды на ведро воды), затем промывают в воде; после этого снимают защитные очки и респиратор, сапоги, халат, косынку. Очки и респиратор протирают 5% раствором кальцинированной соды, водой с мылом; только после этого снимают перчатки и моют руки с мылом. Снятую спецодежду складывают в укладку. Типи лікувально-профілактичних закладів, їх структура і функції. Медико-санітарну допомогу населенню нині надають на трьох рівнях: на первинному, вторинному (спеціалізована) і третинному (висококваліфікована). Первинна медико-санітарна допомога Первинна медико-санітарна допомога — основна ланка в організації охорони здоров'я людини. Вона передбачає консультацію лікаря, діагностику та лікування основних найпоширеніших захворювань, травм; профілактичні заходи; направлення пацієнта для надання спеціалізованої і висококваліфікованої допомоги. Основними представниками первинної медико-санітарної допомоги населенню повинні стати сімейні лікарі. Сімейний лікар уособлює всю відповідальність за здоров'я кожної людини. Разом із медичною сестрою високої кваліфікації він зосереджує у своїх руках до 90 % всієї необхідної медичної допомоги. Фельдшерсько-акушерський пункт — найважливіший підрозділ у системі охорони здоров'я, перший етап надання первинної медичної допомоги жителям сільської місцевості. ФАЛ на сьогодні має унікальну можливість стати підґрунтям для розвитку та реалізації принципів сімейної медицини, оскільки для цього існують організаційно-правові, нормативні та історичні передумови. Саме діяльність ФАПу узагальнила у цьому напрямі величезний досвід вітчизняної медичної практики з надання первинної лікувально-профілактичної допомоги сільськ мешканцям, а саме: спостереження і догляд за вагітними, породі лями, новонародженими, дітьми дошкільного та шкільного віку, рослими, людьми похилого віку. Тому вже сьогодні на базі ФАПу реалізуються заходи щодо впр вадження в систему охорони здоров'я принципів сімейної медицин У містах України первинну медюсо-санітарну допомогу дор< лим надають у поліклініках. Територію, яку обслуговує поліклі ка, поділяють на терапевтичні дільниці. За кожною дільницею, проживає 1700 мешканців, закріплені дільничний лікар-терапевт медична сестра. Спеціалізовані поліклінічні відділення диспансерів надаю первину медичну допомогу пацієнтам з відповідними групами захв рювань (туберкульоз, шкірно-венеричні, онкологічні захворюванн та ін.). Первинну медико-санітарну допомогу робітникам і службовця промислових підприємств надає мережа медичних закладів, ро~ міщених на території самих підприємств або поблизу них. До ци закладів належать фельдшерські здоровпункти (з кількістю робіт ників понад 1000), лікарські здоровпункти (з кількістю робітникі понад 1000), медико-санітарні частини (з кількістю робітників по над 2000 і більше). Основне завдання здоровпунктів — надання першої медично' допомоги при нещасних випадках, травмах, раптових захворюван нях, а також проведення профілактичної роботи. У разі потреб здоровпункт організовує направлення потерпілого в поліклініку ч стаціонар. Медико-санітарна частина — комплексний лікувально-профілактичний заклад, до складу якого входять поліклініки, стаціона ри, профілакторії, дієтичні їдальні, дитячі здоровпункти, дошкільні заклади. Медико-санітарна частина може бути представлена тільки поліклінікою. Організацію і забезпечення медичної допомоги дітям у містах здійсняють дитячі поліклініки. Провідним методом роботи дільничної педіатричної служби є диспансерний метод — активне динамічне спостереження за хворими та здоровими дітьми, починаючи з допологового патронажу вагітних, потім спостереження за новонародженою дитиною протягом 1 року життя, за дитиною віком від 1 до 7 років, школярем, підлітком. Первинна медико-санітарна допомога включає також службу швидкої медичної допомоги. Мешканцям міста її надають медичні працівники швидкої медичної допомоги, мешканцям сільської місцевості — аналогічні відділення центральних районних лікарень. Служба швидкої медичної допомоги працює цілодобово і надає невідкладну допомогу в разі нещасних випадків, травм, отруєнь, раптових захворювань та загрозливих для життя станів. Бригади швидкої медичної допомоги бувають загальнолінійні, спеціалізовані (кардіологічна, психіатрична, акушерська, педіатрична, бригади інтенсивної терапії). У великих містах для створення цілісного лікувально-профілактичного закладу з надання догоспітальної і госпітальної швидкої медичної допомоги станція швидкої медичної допомоги об'єднана з лікарнею швидкої медичної допомоги. Рівень вторинної медичної допомоги більш складний: вона включає допомогу спеціалізованих служб. Вторинну медичну допомогу в містах забезпечують головним чином багатопрофільні міські лікарні та стаціонари медико- санітарних частин, у селах — центральні районні лікарні. Крім того, вторинну медичну допомогу надають спеціалізовані лікувальні заклади стаціонарного типу — диспансери (протитуберкульозні, психоневрологічні, онкологічні, шкірно-венеричні, наркологічні).
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 960; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |