Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Генетична інформація амінокислоти




3.

2.

1.

План

 

 

1. Будова і фукціії рибосом.

 

2. Поняття про генетичний код.

 

3. Етапи біосинтезу білка.

 

 

Література

1. Кучеренко М.Є., Ю.Г.Вервес та ін. Загальна біологія: Пробн. підруч. Для

10 кл. серед. загальноосвіт. навч. закл.- К.: Генеза, 2001, ст. 109-113.

2. Бригідир Г.З., Гайда Г.В. та ін. Біологія. 10-11 клас. Поурочне планування.

Конспекти уроків. – Т.: Навчальна книга – Богдан, 2000, ст. 55-57.

3. Гладюк Т. та ін. Біологія. 10 клас. Посібник. – Т.: Підручники посібники,

2000, ст. 39-42.

4. Стахурська В.П., Слабіцька Н.П. Біологія: Посібник-конспект 10 клас.- Т.:

Навчальна книга – Богдан, 2000, ст.53-56.

5. Тагліна О.В. Загальна біологія. 10 клас: плани-конспекти уроків. – Х.:

Ранок, 2001, ст.110-113.

6. Тагліна О.В. Біологія. 10 клас. Підруч. Для загальноосв. навч. Закл. – Х.:

Ранок, 2010, ст.127-132.

 

 

Рибосоми – дрібні, немембранні органели, сферичні тільця в діаметрі 20 нм.

Їх число велике і в прокаріот, і в еукаріот. У клітині бактерій до 10 тис. рибосом, у евкаріотів – у кілька разів більше.

Рибосоми – це місце синтезу білків.

Кожна рибосома складається із двох субодиниць – великої і малої. Кожна субодиниця являє собою єдиний рибонуклеопротеїдний комплекс.

Рибосомні субодиниці можуть роз’єднуватися між собою і знову сполучатися під дією певної концентрації йонів кальцію, деяких біологічно активних речовин.

Субодиниці утворюються в ядерці: на молекулі ДНК синтезуються попередники рРНК, які згодом з’єднуються з рибосомними білками, що надходять з цитоплазми. Велика і мала субодиниці рибосом сполучаються в рибосому поза ядром у місцях синтезу білків. Спочатку на мембранах зернистої ЕПС мала субодиниця зв’язується з молекулою іРНК, а потім до них приєднується велика субодиниця. Після припинення синтезу білкової молекули субодиниці роз’єднуються.

Число рибосом залежить від інтенсивності процесів біосинтезу білків

(у хребетних найбільше рибосом у клітинах печінки, кісткового мозку).

Генетичний код – властива всім живим організмам єдина система збереження спадкової інформації в молекулах нуклеїнових кислот у вигляді послідовності нуклеотидів.

Ген – ділянка молекули ДНК, яка містить інформацію про первинну структуру одного білка.

Генетичний код визначає порядок введення амінокислотних залишків у поліпептидний ланцюг під час його синтезу. Кожна амінокислота кодується певною послідовністю з трьох нуклеотидів – триплетом.

Властивості генетичного коду:

1) Код вироджений – 1 амінокислоту можуть кодувати кілька різних триплетів, що підвищує надійність коду, оскільки випадкова зміна однієї азотистої основи не супроводжуватиметься змінами первинної структури білка.18 амінокислот кодуються 2-6 триплетами (кодонами), 2 (триптофан і метіонін) – 1.

2) Код однозначний – кожний триплет кодує тільки 1 амінокислоту.

3) Код універсальний – єдиний для всіх організмів на Землі.

4) Код не перекривається – генетична інформація зчитується з певної точки в певному напрямку.

5) У коді є три триплети (УАА, УАГ, УГА), кожен з яких означає припинення синтезу одного поліпептидного ланцюгу (стоп-кодони).

АУГ – визначає місце початку синтезу наступного ланцюга.

6) Між генами є “розділові знаки” – ділянки, які не несуть генетичної

інформації, а лише відокремлюють одні гени від інших – спейсери.

 

 

Етапи біосинтезу білків були з’ясовані у 50-х рр. 20ст.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 511; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.