Мета управління якістю

Контрольні питання

1. Назвіть платників екологічного податку.

2. Хто не є платниками екологічного податку?

3. Назвіть податкових агентів зі сплати екологічного податку.

4. Назвіть об’єкти та базу оподаткування екологічним податком.

5. Поясніть різницю між стаціонарними та пересувними джерелами забруднення.

6. Охарактеризуйте поетапне зростання ставок екологічного податку.

7. Які особливості встановлення ставко екологічного податку?

8. Назвіть та охарактеризуйте порядок розрахунку суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

9. Назвіть та охарактеризуйте порядок розрахунку суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.

10. Назвіть та охарактеризуйте порядок розрахунку суми податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

11. Назвіть та охарактеризуйте порядок розрахунку суми податку, який справляється за розміщення відходів.

12. Назвіть та охарактеризуйте порядок розрахунку суми податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).

13. Назвіть та охарактеризуйте порядок розрахунку суми податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

14. Назвіть та охарактеризуйте порядок розрахунку суми податку, якщо платник податку здійснює різні види забруднення та/або забруднення різними видами речовин.

Купуючи продукт, ми очікуємо, що він без відмов виконає наші очікування. Якщо ж при цьому не буде виконано одного або більше з наших очікувань, то ми роздратовані. За шкідливі наслідки для людини або для матеріальних предметів відповідальність несе виробник. У майбутньому ми будемо уникати таких продуктів і наш досвід будемо передавати іншим особам. Результатом є падіння обороту підприємства, а також судові кошти і компенсації, які несе виробник. Використання виробничого потенціалу підприємства зменшуються і його прибуток знижуються; наслідком є скорочення робочих місць.

Якнайвищою метою управління якістю повинно бути оптимальне виконання вимог клієнта. Кожен працівник підприємства повинен приймати в цьому участь.

Покращення якості продукту і процесу виробництва призводить, як правило, до покращення використання виробничих потужностей підприємства. Запобіжні засоби, які при цьому приймаються, часто призводять до короткотермінового зростання затрат, проте частково, а в довшому часовому періоді, до зменшення коштів, а отже і до пониження ціни. Зростає участь підприємства в ринковій продажі даного продукту, зміцнюється його позиція і заповнюються робочі місця (рис. 19.4) і (рис. 19.5).

Комплексне управління через якість

Послідовним поліпшенням якості займається метод TQM (ang. Тотаl Qualiti Management = комплексне управління через якість).

Комплексне управління через якість є метод, який концентрує діяльність всіх співпрацюючих суб'єктів на покращення якості і є цілеспрямованим на довгострокову діяльність, яка задовольняє споживача, приносить користь для співпрацюючих суб'єктів і для цілого суспільства (ISO 8402).

Найважливішими принципами TQM є:

1. ясність мети при проведенні робіт,

2. орієнтованість усього комплексу робіт на клієнта, наприклад:

· реагування на побажання клієнтів,

· ввічливість в телефонних розмовах з клієнтом,

· задовільні і зрозумілі інструкції для споживачів продукту.

3. програма нульових помилок

· аналіз і уникання помилок під час проектування,

· конструювання, виробництво тощо,

4. безперервне покращення якості шляхом застосування кількісних оцінок:

· вимірювання показників якості, замість оцінок типу „добре - погане", робіт, що мають на меті поліпшення якості,

· аналіз вимірювань (див. „статистичне керування якістю") і організація заходів, які удосконалюють процес виробництва,

5. залучення всіх працівників до процесу покращення якості,

6. безперервне навчання і доучування співпрацівників,

7. регулярне проведення аудиту - аналіз заходів, які відбуваються через постійні проміжки часу і мають за мету покращення їх якості і ефективності.

Петля і піраміда якості

Аналізуючи якість автомашини, ми стверджуємо, що вона складається головним чином з якості окремих частин і агрегатів. Поділ елементів, які мають вирішальний вплив на якість і їх структуральна взаємозалежність, описують дві моделі підходу до керуванняу якістю: петля якості (рис. 19.6) і піраміда якості (рис. 19.7).

Петля якості. У петлі якості перераховані всі елементи, які впливають на якість і беруть участь у кожному виробничому циклі - від концепції продукту до усунення виробничих відходів. Кожен елемент впливає на загальну якість продукту. Наприклад, якщо аналіз попиту ринку буде проведений погано або буде куплений дешевший напівпродукт, але гіршої якості, то такі дії неминуче погіршать якість. Отже вимоги до якості повинні бути загальною метою всіх організаційних підрозділів підприємства.

Модернізація (розвиток) продукту призводить до того, що петля якості завжди наново розпочинає свою дію.

Піраміда якості. На кінцеву якість продукту впливає якість окремих його частин і агрегатів. Знову ж таки їх якість залежить від величини ознак якості компонентів і їх матеріалів, з яких вони складаються. Узагальнюючи ці міркування, можна стверджувати, що очікування певного стандарту якості продукту вимагає виконання чітко визначених вимог до якості агрегатів, їх складових елементів і матеріалів, з яких вони виготовлені.

Будова і елементи системи управління якістю

Як це показано на петлі якості, на кінцеву якість продукту впливає багато одиничних елементів виробничого циклу. Найважливіше завдання виробничого процесу полягає в тому, щоб цілеспрямовано запланувати і координувати всі дії, які сприяють поліпшенню якості. Будова системи якості (організаційна структура) а також зорієнтований на час і наслідки перебіг робіт, які впливають на якість (організація перебігу) під час повного виробничого циклу, мусять бути чітко встановлені, підтверджені документами, організовані а також контрольовані.

Організаційна структура

Найважливішою метою побудови організаційної структури підприємства є такий розподіл часткових завдань, призначених окремим підрозділам, щоб вони доповнювалися, створюючи раціональний розподіл роботи і порядок перебігу виробничого процесу. У зв'язку з тим, що завдання якості торкаються всіх відділів підприємства, важливим є однозначне і несуперечливе визначення їх уповноважень і відповідальності.

На практиці виявилася доцільною підпорядкованість координації і контролю робіт щодо поліпшення якості не окремим відділам підприємства, а відділові, який відповідає за „систему якості" в цілому, і підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. Таким чином можна запобігати конфліктів мети в виробничих сферах підприємства (наприклад при затримці виробничого процесу з приводу невиконання вимог якості або бажання змінити конструкцію продукту у зв'язку з неможливістю забезпечити в даних умовах виробництва відповідну якість).

Організаційна структура має всю документацію щодо організаційних планів, опис посад, а також матриці завдань і відповідальності (рис. 19.8) і (рис.19.9).

Організація перебігу

Заходи, які сприяють поліпшенню якості звичайно ділять на багато одиничних кроків. Тоді як організаційна структура системи управління якістю встановлює перш за все сфери компетенції і відповідальності, то організація перебігу управління якістю визначає як в раціонально логічній черговості і з врахуванням економічної ефективності вводяться окремі заходи, які поліпшують якість в найчастіше вже існуючу структуру процесу виробництва. Як допомога для планування і презентації цих дій рекомендуються мережі дій (операційні мережі), структурограми або подібні графічні презентації (рис. 19.10).

Дата добавления: 2014-01-04