Цього тексту

Теми на читацький

Тексту та його

Впливу обсягу

Типовим прикладом

Социология. - Псков, 1997. - С. 115-141.

Конференции. Тарту 26-27.10.85.-Тарту, 1986. - С. 52-62.

Спостереження ознаками, незалежними одна

від одної, та їхній вплив на кількісну змінну. Цей

метод ґрунтується на виділенні окремих КОМПОг

нентів загальної дисперсії (розсіювання) ознаки,

яка вивчається.

Завдання факторного аналізу - встанови^

ти суть невідомої ознаки, яка впливає на зв'язки

зафіксованих ознак. За допомогою ф а к т о р н о г о

а н а л і з у на основі парних кореляцій між змінними одержують набір нових,

укрупнених ознак, які називають факторами. А кореляція між цими

факторами першого порядку дає змогу одержати фактори другого порядку і

т. д. На відміну від таксономії, за допомогою факторного та дисперсійного

аналізів класифікують не одиниці спостереження, а їхні властивості.

На перший погляд, аналіз даних - етап зайвий, принаймні необог

в'язковий. Мовляв, дослідження дало результати, за допомогою комп'ютера

їх систематизували, проаналізували, - якого ще аналізу потрібно?

Насправді ж це не так. По-перше, результат обробки інформації - ще не

результат всього дослідження. Той же комп'ютер, навіть провівши деякі

операції із закодованою інформацією, видає тільки числа - і не більше.

' Див.: Вихалемм П. Образ жизни и активность в информационной сфере // Мас-

совая коммуникация и развитие социалистического образа жизни. Материальї

2 Докладніше про обробку і комп'ютерний аналіз соціологічної інформації див.:

Как провести социологическое исследование. - С. 179-202; Парникель Ю. Прикладная

дисперсійного

аналізу є результати

зіставлення

журналістського

інтерес до

КОНКРЕТНЕ СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Завдання ж дослідника надати цим абстрактним

знакам певного значення, наповнити їх змістом,

усебічно й об'єктивно витлумачити їх, зробити

висновки на їх основі, п р о а н а л і з у в а т и. Без

цього соціологічне дослідження буде щонайменше

незакінченим. Воно не стане д о с л і д ж е н ням,

тобто актом наукової творчості.

Етап аналізу соціологічних відомостей є якраз

чи не найбільш творчим етапом («інтуїція», до речі,

перекладається з латини як «уважно дивлюся», дехто

цей термін тлумачить не тільки як «здатність безпосереднього

розпізнавання істини без обгрунтування

за допомогою доказів», але й як «здогад, проникливість,

що грунтуються на попередньому досвіді»1).

Водночас він передбачає також глибоке усвідомлення

і чіткедотримання певних норм і законів.

Аналіз відомостей - своєрідна протилежність кодуванню. На етапі

кодування, як ми уже знаємо, змістовну інформацію транскрибують у

числа, при аналізі ж числа (правда, інші, певним чином оброблені) наповнюють

змістом. У процедурному сенсі етап

аналізу соціологічних даних - це «співвіднесення

одержаної інформації про об'єкт, який вивчають,

Дата добавления: 2014-01-04