Типи систем гарячого водопостачання

Системи гарячого водопостачання

Гаряча вода витрачається на технологічні процеси, санітарно – гігієнічні потреби. Температура гарячої води, яка використовується в побутовому санітарно – технічному обладнанні (умивальники, раковини, мийки, душі та ін.), для запобігання опіків не повинна перевищувати 75° С і бути не нижчою 60° С.

Централізована	вода надходить із систем централізованого теплозабезпечення
Децентралізована (місцева)	вода нагрівається місцевими водонагрівачами (електричними, газовими, які працюють на рідкому чи твердому паливі)

Елементи внутрішньої мережі гарячого водопостачання:

Водонагрівачі – забезпечують нагрівання води внутрішньої мережі від централізованих джерел теплопостачання

Мережа подавальних, розподільних і циркуляційних трубопроводів

Бак-акумулятор – встановлюється в найвищій точці системи, забезпечує запас гарячої води і створює необхідний тиск у мережі

Мережне устаткування (компенсатори, повітровідводки, водозабірна, запірна і контрольно – вимірювальна арматура)

Регулюючі і контрольно – вимірювальні пристрої (регулятори витрати води і тиску, термореле тощо)

Циркуляційний насос, який забезпечує примусову циркуляцію води у мережі

Внутрішні системи гарячого водопостачання поділяються:

1. За схемою прокладання трубопроводів:

тупикові;

циркуляційні.

2. За принципом розведення трубопроводів:

– з верхнім розведенням;

– нижнім розведенням.

3. За способом подання води:

– закриті;

– з баком – акумулятором.

4. За способом циркуляції води:

– з природною циркуляцією;

– примусовою циркуляцією;

– змішані.

Увага! За умов неповного завантаження готелів отримання гарячої

води може забезпечуватися за допомогою водонагрівальних приладів,

що встановлюються у кожному номері.

3. Системи каналізації. Місцеве очищення виробничих стоків

Каналізація – це система пристроїв і споруд, призначених для приймання, відведення, очищення і скидання у водоймища стічної води.

У систему каналізації входять внутрішня (будинкова), зовнішня (дворова) і міська мережі, очисні споруди і відведення очищених стічних вод у проточні водоймища.

Види каналізації

Загально – сплавна	розрахована на всі види стічних вод: ● побутові; ● виробничі; ● дощові.
Роздільна	Включає дві мережі: 1) дощову, розраховану на атмосферні і умовно чисті виробничі стічні води (очищення вод цієї мережі перед скиданням у водоймища не здійснюється); 2) побутову, яка приймає інші стічні води, включаючи забруднені виробничі стічні води (стічні води цієї мережі підлягають обов’язковому очищенню).
Напівроздільна	очищаються також більш забруднені атмосферні води на початку дощу

Системи внутрішньої каналізації

Побутова стічна (сантехніка: унітази, умивальники, пісуари, душі)

Виробнича стічна (технологічне устаткування)

Дощова (внутрішні водостоки з поверхні даху чи покрівлі)

Каналізація (сміттєвидалення) твердих відходів

Пристрої первинної очистки виробничих стоків:

● жировловлювачі – встановлюються на випуску відводу з мийних столового

та кухонного посуду, м’ясного цеху закладів харчування;

● брудовідстійники – обладнуються на виході каналізації з будівлі;

● уловлювачі піску – встановлюються в овочевому цеху закладів харчування;

● спеціальні очисні пристрої – використовуються у пральнях великої потужності

та гаражному господарстві готелів.

Питання для самоперевірки

1. Назвіть основні елементи системи холодного водопостачання.

2. Охарактеризуйте будову і принцип дії крильчастого та турбінного швидкісних водомірів.

3. Які є схеми холодного водопостачання?

4. Як здійснюється підігрівання води у системах гарячого водопостачання?

5. Основні схеми гарячого водопостачання.

6. Назвіть економічні показники гарячого і холодного водопостачання.

7. Класифікація систем каналізації.

8. Назвіть основні елементи внутрішньої каналізації.

Тема: Системи електропостачання, зв’язку,

охоронної та протипожежної сигналізації

План

1. Системи енергопостачання та зв’язку.

2. Охоронна сигналізація.

3. Протипожежна сигналізація.

Міні – лексикон: енергозабезпечення, електрощитова, головний розподільний щит, лічильник електроенергії, силова та освітлювальна електричні мережі, груповий щиток, освітлювальні прилади, охоронна сигналізація, система відео- спостереження, протипожежна сигналізація, пожежний датчик, система протипожежного водопроводу.

1. Системи електропостачання та зв’язку

Система електропостачання – це комплекс пристроїв для передачі і розподілення електричної енергії від джерела живлення до приймачів. Джерелом живлення можуть бути як окремі трансформаторні підстанції, так і трансформаторні підстанції сусідніх об’єктів.

Готелі категорії “5 зірок” мають додатково систему резервного енергопостачання.

Від трансформаторної підстанції до головного розподільного щита, розміщеного в електрощитовій, прокладається чотирипровідникова кабельна лінія напругою 220/380 В. Електрощитова розміщується зазвичай у підвалі чи на першому поверсі будівлі.

На головному розподільному щиті знаходяться:

– загальний вимикач;

– лічильники обліку витрат електроенергії;

– вимірювальні прилади (амперметри, вольтметри);

– запобіжники;

– вимикачі живильних групових щитків.

Електричні мережі

Силові

Освітлювальні

Призначені для живлення Призначені для живлення

силових установок освітлювальних установок.

(устаткування). Напруга – 220 В

Напруга – 380 В

Групові щитки силової (ЩС) і освітлювальної (ЩО) мережі виконуються окремо і розміщуються поблизу приймачів із забезпеченням вільного доступу до них (в коридорах, на сходових площадках).

Для забезпечення ефективного функціонування готельного комплексу використовуються різні засоби зв’язку.

Системи зв’язку

Телефонна мережа

Радіомережа

Мобільний зв’язок

Комп’ютерна локальна мережа

2. Охоронна сигналізація

Централізована система охоронної сигналізації забезпечує безпеку та запобігає неконтрольованому проникненню всередину будівлі та в окремі приміщення готелю.

Для постійного моніторингу сигналів тривоги приймально – контрольний

прилад розташовується у місці цілодобового перебування персоналу (це може бути диспетчерська, приміщення охорони, стійка реєстрації чи комутатор).

Необхідно передбачити резервне живлення системи від акумуляторів з

контролем їхнього стану й автоматичною підзарядкою.

Обладнанню охоронними датчиками на відкриття підлягають:

● усі аварійні виходи з готелю;

● усі зовнішні двері, що, як правило, закриті;

● двері службових приміщень з устаткуванням, що, зазвичай, працює без

обслуговуючого персоналу (дизельна, трансформаторна, котельня, АТС і т.п.);

● двері ряду критичних приміщень готелю, захист яких повинен

забезпечуватися в той час, коли вони не використовуються активно.

Це комори спиртних напоїв, кімнати з електронним устаткуванням

(телецентр, сервер і т.п.), кабінети адміністрації, бухгалтерія (каса).

У місцях, де необхідні особливі запобіжні заходи, слід установити об’ємні датчики руху. Вони бувають таких типів:

– пасивні інфрачервоні датчики, принцип дії яких заснований на використанні теплової чутливості елемента, який уловлює зміну температури в зоні встановленого датчика;

– мікрохвильові, дія яких заснована на зміні частоти радіосигналу від об’єкта, що рухається (ефект Доплера).

Для прихованої передачі сигналу датчики тривожної сигналізації

встановлюються:

● на стійці адміністратора;

● у касі приймання грошей у зоні реєстрації;

● у касі готелю;

● в інших приміщеннях, де може накопичуватися готівка;

● в офісах адміністрації.

Система охоронної сигналізації повинна бути обладнана пристроями звукової і візуальної сигналізації (зумер, сирена), які повинні привернути увагу персоналу до сигналів тривоги.

У готелях може передбачатися централізована система відеоспостереження. Вона повинна забезпечувати можливість спостереження в реальному масштабі часу і запис того, що відбувається для наступного вивчення.

Відеокамери встановлюються у наступних місцях:

● в’їзд на автомобільну стоянку;

● перехід від стоянки до готелю;

● головний вхід у готель;

● службовий вхід у готель;

● головний хол і зона реєстрації постояльців;

● ліфтові холи;

● зона розвантаження продуктів і майна;

● двері пожежних виходів (зовні);

● зона камери схову (депозитарію);

● холи конференц – залів;

● хол фітнес – центру.

У ліфтових холах і на сходових площадках (житлових поверхів) відеокамери слід розміщувати таким чином, щоб двері номерів не потрапляли в поле зору камер.

3. Протипожежна сигналізація

Усі об’єкти готелю необхідно забезпечити засобами пожежної сигналізації. Пожежну сигналізацію складають:

● оповіщувачі (датчики), що подають сигнал про пожежу безпосередньо

з об’єкта;

● система електричних проводів до приймальної станції, яка призначена

для передачі від датчиків сигналів про пожежу;

● приймальні апарати (станції), що забезпечують приймання сигналів від

датчиків.

Сигнал тривоги подається диспетчеру готелю чи на пост пожежного захисту.

Лінії систем пожежної сигналізації виконуються кабелями напругою 60 В. Датчики підключають променевим чи кільцевим способом. При променевому способі кожен датчик з’єднаний із приймальною станцією парою самостійних проводів, що утворять окремий промінь, у який може бути включено до 3 – 4 датчиків.

При кільцевому способі датчики включаються послідовно в однопровідну лінію, початок і кінець якої з’єднані з приймальною станцією. У кільцеву схему включається до 50 датчиків.

За принципом дії датчики поділяються на:

· теплові;

· димові;

· світлові;

· комбіновані.

Теплові датчики – реагують на підвищення температури довкілля та поділяються на: максимальні, що спрацьовують при підвищенні температури до встановленого критичного значення; диференційні – спрацьовують при підвищенні температури довкілля з певною швидкістю; максимально – диференційні.

Димові датчики – поділяються на іонізаційні та фотоелектричні. Димові датчики не можна встановлювати в приміщеннях з температурою повітря нижче 30° С і вище 60° С, відносною вологістю вище 80 %, а також у дуже запилених приміщеннях і місцях, де можуть бути пари кислот.

Світлові датчики – реагують на ультрафіолетове чи інфрачервоне випромінювання.

Комбіновані датчики – побудовані на принципах роботи теплових і димових датчиків.

У номерах готелів, адміністративних приміщеннях встановлюються теплові датчики, в коридорах – димові. Датчики встановлюються на відстані 2 м від стін і 4 м один від одного.

Система пожежної сигналізації являє собою модульну адресно – аналогову пожежну станцію. Різноманітні пожежні датчики дозволяють вибрати для кожного приміщення готелю найбільш придатний фізичний принцип виявлення загоряння: оптичний, іонізаційний, тепловий. На шляхах евакуації встановлюються адресні ручні датчики. Система покликана з високим ступенем імовірності виявляти пожежу на ранній стадії загоряння, забезпечувати локалізацію вогнища загоряння, швидко реагувати на появу “чорного” диму. Система інтегрується ЕОМ та існуючими цифровими мережами передачі даних.

Питання для самоперевірки

1. Як забезпечується енергопостачання готельного номера?

2. Назвіть основні елементи системи енергопостачання?

3. Що розуміють під силовою та освітлювальною електричними мережами?

4. Основні напрями економії енергоресурсів у готельному комплексі.

5. Як забезпечується зв’язок у готельному комплексі?

6. Застосування комп’ютерних мереж у готельному комплексі.

7. Призначення і основні елементи протипожежної сигналізації.

8. Використання охоронної сигналізації у готельних комплексах.

9. Охарактеризуйте технічне оснащення готельного номера.

Тема: Холодильне устаткування

План

1. Загальні відомості про холодильне устаткування.

2. Стаціонарні і збірні холодильні камери.

3. Холодильні шафи, вітрини, прилавки та охолоджувальні столи.

4. Охолоджувачі напоїв, льодогенератори і фризери.

Міні – лексикон: холодильна машина, холодильний агент, аміак, фреон, компресор, випарник, конденсатор, охолодження, заморожування, холодильна камера, холодильна шафа, прилавок, охолоджувальна вітрина, прилавок– вітрина, охолоджувач напоїв, льодогенератор, фризер.

1. Загальні відомості про холодильне устаткування

Холодильне устаткування призначене для холодильної обробки харчових продуктів з метою продовження термінів їх зберігання. Основними видами холодильної обробки є охолодження, заморожування, підморожування, доморожування і холодильне зберігання продуктів.

Види охолодження

Природне

Штучне

Різновидністю штучного охолодження є машинне охолодження, яке застосовується у холодильному устаткуванні.

Складові частини холодильного устаткування

Охолоджувальний об’єм (може бути закритим чи відкритим), в якому знаходиться продукт на момент холодильної обробки

Холодильна машина – забезпечує охолодження середовища, з яким безпосередньо контактує продукт

Корпус (каркас) – несуча конструкція, на якій закріплюються інші елементи апарата

Теплова ізоляція – це шар матеріалу з низькою теплопровідністю, що зменшує втрати холоду в навколишнє середовище (використовуються пінополіуретан, пінопласт, пінополістирол та ін.

Кожух – зовнішнє покриття для захисту ізоляції і надання естетики зовнішньому вигляду

Прилади автоматичного регулювання – призначені для підтримання певного режиму зберігання продуктів у охолоджувальному об’ємі

Холодильні машини використовують теплоту випаровування легко киплячих рідин, тобто тих, що мають низьку температуру кипіння при атмосферному тиску. Ці речовини називаються холодильними агентами.

Холодильні агенти

Аміак

Фреони (озонобезпечні)

Компресорна холодильна машина являє собою сукупність чотирьох основних елементів, при відсутності будь-якого з них процес отримання штучного холоду неможливий.

Основні елементи холодильної машини

Випарник	пристрій, що має вигляд змієвикової ребристо – трубної батареї, в якій відбувається кипіння холодильного агента в умовах низької температури за рахунок теплоти, що поглинається з навколишнього середовища. Випарник встановлюється в середині охолоджуваного об’єму, у верхній його частині
Компресор	пристрій, який відсмоктує пари холодильного агента із випарника і направляє їх в конденсатор в стисненому стані. Компресор складається із циліндра, поршня і електродвигуна
Конденсатор	пристрій, призначений для охолодження парів холодильного агента і перетворення їх в рідину. Для прискорення охолод-ження через конденсатор продувають повітря спеціальним вентилятором або здійснюють водяне охолодження
Дроселюючий пристрій (регулюючий вентиль)	пристрій, в якому відбувається зниження тиску холодильного агента для забезпечення умов низькотемпературного кипіння. Крім того, за допомогою цього пристрою регулюється кількість холодильного агента, що подається у випарник

Класифікація торговельного холодильного устаткування

1. За конструкцією: – стаціонарні холодильні камери; – збірні холодильні камери; – холодильні шафи; – холодильні вітрини; – холодильні прилавки; – охолоджувальні столи; – охолоджувачі напоїв; – льодогенератори; – фризери

2. За температурним режимом: – середньо температурне (холодильне) – для зберігання охолоджених продуктів при температурі 0... +12°С; – низькотемпературне (морозильне) – для зберігання заморожених продуктів при температурі –10... –25°С

3. За ступенем герметичності охолоджуваного об’єму: – закрите (має дверцята, що щільно закривають охолоджувальний об’єм); – відкрите (охолоджуваний об’єм перекривається холодною повітряною завісою, створюваною вентилятором повітроохолоджувача)

4. За характером руху повітря в охолоджуваному об’ємі: – з природним рухом повітря – статичне охолодження (повітря охолоджене випарником опускається вниз, витісняючи тепле повітря вверх); – з примусовим рухом повітря – динамічне охолодження (повітря продувається електровентилятором через випарник і переміщується в охолоджуваному об’ємі)

Питання для контролю:

1. На які види поділяється холодильне устаткування?

2. Яке призначення компресора в холодильній машині?

3. Охарактеризувати холодильні агенти, що застосовуються для охолодження?

4. Що розуміють під охолодженням і заморожуванням харчових продуктів?

5. Яке обладнання використовується при зберіганні продуктів у холодильних камерах?

Дата добавления: 2014-01-04