Споживні властивості пресервів

Рибні пресерви

Пресерви - це солені, пряні i мариновані рибні продукти з додаванням рiзноманiтних соусів або заливок i герметично закупорені у банки. Пресерви не підлягають стерилiзацiї та іншій термiчнiй обробці. При виготовленні рибних пресервів додають бензойнокислий натрій, який є сильним антисептиком.

Пресерви виготовляють з жирних соледозрiваючих риб: оселедців, анчоусових, макрелещукових, скумбрієвих, лососевих та інших. За своїми споживними властивостями пресерви є дуже близькі до бочкових солених, пряних i маринованих риб. Гастрономічні властивості рибних пресервів у порівнянні з соленою рибою вищі, що пояснюється більш широким рецептурним складом прянощів i меншими втратами тузлуку. Культура торгiвлi рибними пресервами також вища. Полегшується облік продукції. Однак рибні пресерви мають свої недоліки. Бензойнокислий натрій та оцтова кислота, які широко використовуються для виготовлення пресервів, певною мірою шкiдливi для організму людини, особливо дітей. Тому нормативно-технiчна документація нормує вміст цих речовин у пресервах.

На формування споживних властивостей пресервів впливають вид i якість риби, рецептура засольної сумiшi, технологія виготовлення. Високі споживні властивості мають пресерви, які виготовлені з доброякісних жирних соледозріваючих риб (оселедець атлантичний, оселедець тихоокеанський, сардинопс, анчоус та ін.).

Залежно від виду риб, рецептури засольної сумiшi i виду розбирання розрізняють такі групи пресервів: спеціального, пряного i маринованого засолу, пряного і маринованого засолу з розбираних оселедців.

Пресерви спеціального засолу виготовляють переважно з жирного оселедця, сайри, мойви, скумбрії та ін. Засіл риби проводиться безпосередньо у банках великої мiсткостi. У рецептуру засольної сумiшi входять сіль, цукор i бензойнокислий натрій. Для виготовлення пресервів пряного засолу використовують здебільшого дрібні соледозріваючі риби (кілька, тюлька, салака, хамса та ін.). Продукт фасують у тару невеликої мiсткостi (до 1000 см³). Крім солі i цукру рецептурну суміш входить широкий набір прянощів: лавровий лист, імбир, перець чорний i духмяний, гвоздика, кориця, коріандр, кардамон, естрагон, аніс. Готовий продукт має приємний смак i аромат. У засольну суміш маринованих пресервів входить сіль, цукор, прянощі та оцтова кислота. Продукт характеризується приємним ароматом i кислуватим присмаком. Високі споживні властивості мають пресерви з оселедцевих, анчоусових, скумбрієвих і ставридових риб. Для пресервів пряних i маринованих з розбираних риб використовують рiзнi приправи, соуси, овочеві i плодоовочеві гарніри.

Асортимент рибних пресервів об’єднується в такі групи:

1. Риба спеціального засолу. Готують ці пресерви з кільки, тюльки, салаки, мойви жирної, хамси.

2. Оселедець спеціального банкового засолу. Виготовляють із обезголовленої риби. Залежно від району вилову оселедець цієї групи може випускатись з такими назвами: атлантичний нежирний i жирний, тихоокеанський нежирний i жирний, азово-чорноморський, дунайський.

3. Сайра спеціального засолу. Рибу обезголовлюють.

4. Риба океанічна спеціального засолу. Пресерви цієї групи виготовляють з риби океанічного промислу: атлантичної i далекосхідної скумбрії, ставриди, сардин (сардина, сардинопс, сардинела). Рибу обезголовлюють. Допускається виготовляти пресерви із сардин і сардинопса в нерозібраному вигляді.

5. Риба нерозбирана пряного засолу. Для виготовлення цих пресервів використовують кільку, салаку, оселедець атлантичний дрібний і середній, оселедець тихоокеанський дрібний, оселедець азово-чорноморський дрібний i середній, тюльку, хамсу.

6. Риба океанічна пряного засолу. Пресерви виготовляють з атлантичної i далекосхідної скумбрії, ставриди i сардин (сардина, сардинопс, сардинела). Рибу обезголовлюють. Пресерви з сардин і сардинопса випускають також у нерозібраному вигляді.

7. Пресерви з розібраної риби. Пресерви виготовляють з тушок, шматків, фiле-шматкiв, фiле-скибочок, рулетів та ін. з додаванням або без додавання олій, заливок, соусів i гарнiрiв.

З метою дозрівання пресерви витримують від 10 діб до 3 мiсяцiв. Строки дозрівання залежать від виду риби, виду розбирання, рецептурної засольної сумiшi, температурного режиму та інших факторів.

Рибні пресерви повинні бути прийнятi товароодержувачем за кiлькiстю протягом 24 год., а за якістю - протягом 48 год. з часу їх надходження. Якість пресервів визначають за відібраним середнім зразком від однорідної партії. Однорідною партією є пресерви з одного виду риб, одного виду розбирання, однієї засольної сумiшi, однієї упаковки, одного виготовувача, однієї дати і зміни виготовлення.

При визначенні якості пресервів враховують стан зовнішньої i споживчої тари, її маркування (див. «Рибні консерви»), органолептичні, фiзико-хімiчнi мiкробiологiчнi показники. На етикетку або банку наносять надпис: “Продукт не підлягає тривалому зберіганню. Зберігати при температурі від - 0 до -8º С”. Смак i запах пресервів повинні бути приємні, властиві соледозрiлiй рибі даного виду i способу засолу, без стороннього присмаку i запаху. Консистенція м’яса риби ніжна, соковита, не трухлява. Допускається м’ясо щільне, але не жорстке, i трохи перезріле. Риба не повинна мати механічних пошкоджень. Поверхня - чиста або з наявністю прянощів. Колiр - властивий даному виду риби. Допускається риба з тріснутим черевцем, але без оголення i випадання нутрощів. На поверхні риби допускається наліт білкового
походження. Тушки, шматки, філе, фiле-шматки, фiле-скибочки i рулети повинні бути цілими, з рівним зрізом, а рулети зберігати циліндричну форму. У заливці допускаються частинки білкового походження та окремі лусочки. Розбирання риби має вiдповiдати встановленим правилам.

Застосовуються рiзнi способи укладання риби або її частин у тару. Рибу або тушки розміщують у банках похило щільними рядами або рядами, які взаємно перехрещуються. У ряду кожна риба по відношенню до сусідньої укладається головною частиною до хвостової. Шматки риби кладуть поперечним зрізом до дна i кришки банки або плазом в один або два ряди. Філе розміщують рядами, які взаємно перехрещуються. Дрібну рибу (салаку, кільку, тюльку, хамсу та ін.) дозволяється класти у банки мiсткiстю понад 400 см³ насипом з розрівнюванням.

У пресервах визначають органолептичні і фiзико-хiмiчнi показники (масу нетто, кислотність, масову частку кухонної солі i бензойнокислого натрію, спiввiдношення риби заливки, розмір риби або її частин). Відхилення маси нетто рибних пресервів не повинно перевищувати -4 +8,5% для банок масою продукту 350 г і менше, 3% - для банок масою продукту понад 350 г до 1000 г + 2% - для банок масою продукту понад 1000 г. Масова частка солі у м’ясі риби залежно від рецептури засольної суміші становить від 6 до 10%. Кислотність у маринованих пресервах повинна бути у межах 0,5-1,6% (у перерахунку на оцтову кислоту). Масова частка бензойнокислого натрію не повинна перевищувати 0,1%, а в пресервах з додаванням олії, заливок, соусів і гарнiрiв (крім гірчичних i маринованих заливок) - 0,15%. Спідввiдношення риби і заливки у пресервах повинно становити вiдповiдно 75-93% i 25-7%. У хамсі,
мойві, сайрі та деяких інших жирних рибах нормують масову частку жиру. У пресервах нормують мiнiмальну довжину риб або її тушок, ширину
філе-скибочок та ін. У нормативно-технiчнiй документації допускається відхилення від встановлених мiнiмальних розмiрiв риб або її частин.

Більшість дефектів рибних пресервів такі як і солених рибних товарів
(див. “ Солені рибні товари”). Дефекти тари маркування описані у підрозділі “Рибні консерви”.

У рибних пресервах за необхiдностi визначають масову частку олова i мiдi, залишкову кiлькiсть пестицидів, свинцю, ртуті, миш’яку i цинку, наявність збудників ботулізму та деяких інших бактерій. Можливість використання пресервів iхiмiчного та мiкробiологiчного аналізу вирішують органи санепiдслужби.

Рибні пресерви упаковують у банки металеві, з полімерних матерiалiв i
скляні. Маркування рибних пресервів аналогічне маркуванню рибних консервів
(див. «Рибні консерви»).

Бiльшiсть рибних пресервів перевозять i зберігають при температурі від 0 ºС до - 8 ºС. Сардини океанiчнi, скумбрія далекосхідна i сайра спеціального засолу повинні перевозитися i зберігатися при температурі від -6 до -8º С. Строки зберігання бiльшостi рибних пресервів з антисептиками складають від 4 до 5 місяців з дати їх виготовлення, з дрібних оселедцевих риб, сайри, мойви, хамси 3-4 місяці; пресервів без антисептика – 2-3 мiс.; пресервів з додаванням олії, заливок, соусів i гарнiрiв- 1-2 м-цi. Рибу спеціального засолу дозволяється зберігати при температурах від +1 до -1ºС i від +4 до +6º С. Строки зберігання при цьому не повинні перевищувати вiдповiдно 10 діб i 3 доби.

Дата добавления: 2014-01-05