Сторожова охорона за планом старших командирів

Орган охорони	Від кого призначається	Склад	Що займає	Відда- лення	Несення служби	Виконання завдання
сторожовий загін (СтЗ)	від бригади	посилена мр	смуга охорони і ведення розвідки та рубіж оборони	5-10 км	СтЗаст (мв), резерв, засоби посилення, патрулювання, секрети	смуга охорони – до 5 км, обороняє рубіж
сторожова застава (СтЗаст)	від СтЗ	мв	смуга охорони і ведення розвідки та рубіж оборони	до 5 км	СтП, пост РЛР, спостереження, підслуховування, парні патрульні, секрети	смуга охорони – до 2 км обороняє рубіж
На важливому напрямку
сторожовий загін (СтЗ)	від бригади	мб	смуга охорони і ведення розвідки та рубіж оборони	10-15 км	СтЗаст (мр), резерв, засоби посилення, патрулювання, секрети	смуга охорони – до 10 км, обороняє рубіж
сторожова застава (СтЗаст)	від СтЗ	мр	смуга охорони і ведення розвідки та рубіж оборони	5-10 км	СтП, пост РЛР, резерв, секрети, засоби посилення, патрулювання, спостереження, підслуховування	смуга охорони – до 5 км, обороняє рубіж

Бойовий порядок батальйону (роти), призначеного в сторожовий загін (заставу), будується на більш широкому фронті, ніж в обороні і включає сторожові застави (пости), резерв, вогневі засоби і підрозділи посилення.

Батальйон (рота), призначений у сторожовий загін (заставу), займає і підготовлює до оборони зазначений йому рубіж, прикриваючи сторожовими заставами (постами) найбільш важливі напрямки. У смузі охорони сторожовий загін (застава) підготовляє основні, а при наявності часу і запасні позиції. Проміжки між сторожовими заставами (постами) і танконебезпечні напрямки повинні знаходитися під постійним спостереженням і прикриватися вогнем артилерії й інших вогневих засобів. Між сторожовими заставами організується патрулювання, перед фронтом і на флангах сторожових застав можуть виставлятися секрети.

Основою системи опорних пунктів і вогневих позицій батальйону (роти), призначеного в сторожову охорону, є окремі опорні пункти взводів, підготовлені до кругової оборони. Взвод обладнує опорний пункт до 400 м по фронту та до 400 м у глибину. У центрі опорного пункту обладнується бліндаж з 4 виходами, що забезпечує швидкий вихід підрозділів на вогневі позиції. Від кожного виходу з бліндажа відкопуються ходи сполучення довжиною 100-120 м кожний з обладнаними в них вогневими позиціями відділень, які забезпечують ведення вогню в обидва боки. Крім того, навколо бліндажа обладнуються вогневі позиції, які забезпечують швидкий маневр силами і засобами на будь-який загрозливий напрямок. Вогневі позиції для бойових машин обладнуються як у межах ближніх позицій відділень, так і по периметру опорного пункту на найбільш імовірних напрямках дій противника. Резерв командира батальйону (роти) розташовується в глибині оборони в готовності до маневру на загрозливий напрямок.

Для ведення розвідки перед фронтом і на флангах командир батальйону (роти) організує спостереження і висилає розвідувальний дозор і дозорні відділення (танки). В умовах обмеженої видимості організується радіолокаційне спостереження, призначаються чергові вогневі засоби для ведення вогню за даними радіолокаційної розвідки.

Система вогню організується з урахуванням ведення кругової оборони. Артилерійський підрозділ розташовується в глибині оборони батальйону (роти), як правило, на танконебезпечному напрямку і підготовлює декілька рубежів ведення нерухомого і рухомого загороджувального вогню та вогню прямим наведенням. Придані механізованому підрозділу танки можуть використовуватися для дій з вогневих засідок і як кочуючі вогневі засоби.

На кожній сторожовій заставі для несення служби призначається добовий наряд, а на позиції кожного відділення - спостерігачі. На постах особовий склад розміщується приховано, нічим себе не виявляючи. У нічний час, а в умовах поганої видимості і вдень, на заставах неменше 1/3 особового складу залучається з використанням приладів нічного бачення.

Дрібні групи противника, які намагаються проникнути до підрозділів, що охороняються, сторожовий загін (застава) захоплює в полон або знищує. Під час наступу переважаючих сил противника батальйон (рота) стійко утримує рубіж, якій займає, і забезпечує розгортання та вступ у бій військ, які охороняє.

При висадці в смузі охорони повітряного десанту (диверсійно-розвідувальних груп) противника командир батальйону (роти) доповідає про це старшому командиру та вживає заходів щодо знищення десанту (диверсійно-розвідувальних груп), а при недостачі своїх сил - до блокування району висадки.

Взвод, призначений у сторожову охорону, складає сторожову заставу, якій вказується смуга охорони шириною до 2 км. В цій смузі застава займає зручний для оборони рубіж й обладнує на ньому основну, а при наявності часу і запасну позиції, з яких прикривається вогнем вся смуга охорони.

Для своєчасного виявлення противника в сторожовій заставі може розгортатися пост радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей, а на позиції кожного відділення (танка) організовується спостереження. На найбільш імовірному напрямку дій противника може бути виставлений сторожовий пост.

У нічний час та в інших умовах обмеженої видимості організовується підслуховування та ведеться спостереження з використанням приладів нічного бачення. Для огляду місцевості між позиціями відділень (танків) і на відкриті фланги висипаються парні патрульні, а на потайні підступи, в тому числі і вдень, для своєчасного виявлення противника виставляються секрети та встановлюються сигнальні міни.

Вдень при хорошій видимості половині особового складу дозволяється відпочивати (спати). Вночі та в інших умовах обмеженої видимості весь особовий склад застави не спить і знаходиться в повній бойовій готовності. З одержанням даних про противника спостереження посилюється, сторожова застава приготовляється до бою. Командир взводу про появу противника доповідає командиру, який вислав заставу, і оповіщає сусідні сторожові застави.

Дрібні групи противника, які намагаються проникнути до підрозділів, які охороняються, взвод захоплює в полон або знищує. При підході переважаючих сил противника взвод вступає в бій і утримує позицію, яку займає, до підходу підрозділів, що охороняються, або до отримання наказу на відхід.

Для обмеження руху особового складу на кожну добу для упізнання своїх військовослужбовців установлюються пропуск і відзив. Пропуском служить найменування озброєння або техніки, наприклад «Кулемет», а відзивом - назва населеного пункту, що починається з тієї ж букви, що і пропуск, наприклад «Київ».

Пропуск повідомляється усно всьому складу охорони, розвідувальних органів і особам, які посилаються за межі підрозділу, а вночі й у межах розташування свого підрозділу. Відзив повідомляється командирам цих підрозділів, а також особам, які посилаються для передачі усних наказів. Пропуск запитується у всіх осіб, які проходять через рубіж охорони і пересуваються у розташуванні підрозділу вночі, відзив - в осіб, які передають наказ командира, та у командирів підрозділів, які ведуть розвідку. Пропуск і відзив вимовляються тихо. Усі, хто не знає пропуску, а ті хто прибув з наказом - відзиву, затримуються. Затримані допитуються, і залежно від обставин їм дозволяється йти далі, або вони прямують під охороною до командира, який вислав охорону.

Висновок: Бойовий досвід показує, що організація і здійснення охорони при розташуванні на місці є найбільш важливим видом бойового забезпечення. Командири підрозділів повинні уміло організовувати сторожову та безпосередню охорону.

3. Особливості розташування в горах, у лісі та взимку.

У горах батальйон (рота) розташовується в місцях, які забезпечують швидкий вихід на дорогу або розгортання для відбиття нападу противника. У горах можуть виникати каменепади, обвали, сніжні лавини, повені, селеві потоки, котрі у короткі строки можуть зробити непрохідними дороги, перевали та нанести великий збиток підрозділам, що опинилися в їх зоні. У зв‘язку з цим роту (батальйон) у горах слід розташовувати за межами лавинонебезпечних ділянок та місць, де є загроза обвалів тощо. Для укриття особового складу, озброєння і військової техніки використовуються складки місцевості, тунелі, гірські виробки, печери.

Одночасно при виборі району необхідно використовувати ділянки гірських виробок, тунелі, печери та інші складки місцевості.

При розташуванні у лісі необхідно враховувати можливі зміни місцевості у випадку нанесення ядерних ударів, використання запалювальних боєприпасів, у результаті чого можливе створення обширних районів завалів та пожеж. Тому у лісі підрозділи слід розташовувати поблизу доріг, просік, на ділянках з меншою густиною дерев. На випадок виникнення лісової пожежі підготовлюються шляхи виходу в запасні райони. Гасіння пожежі і рятувальні роботи здійснюються черговим підрозділом, а при необхідності і додатково призначеним особовим складом.

Взимку для розташування батальйону (роти) за межами населених пунктів вибираються райони, захищені від вітру. Особлива увага приділяється підтриманню в прохідному стані доріг для виходу підрозділів із районів розташування. При низьких температурах необхідно обладнати утеплені та опалювані укриття – намети, курені, навіси, землянки тощо, готувати пристрої для обігріву особового складу та своєчасно заготовляти пальне. В умовах суворої зими, тривалої негоди або густонаселеної місцевості підрозділи іноді треба розташовувати по окраїнах населених пунктів, для укриття особового складу використовувати підвали будівель, інші підземні комунікації. В цьому випадку взводу для розміщення відводиться по можливості один будинок або споруда.

Крім маскування машин вживаються також заходи щодо їх захисту від заносу снігом, обледеніння, розмороження. Двигуни машин при необхідності періодично прогріваються. При цьому вживаються заходи для запобігання отруєння особового складу відпрацьованими газами, переохолодження і обмороження.

У пустелях і степах підрозділи роти (батальйону) слід розташовувати поблизу джерел води, але в стороні від місцевих предметів, котрі можуть явитися орієнтирами або об‘єктами нанесення ударів. Для розташування слід використовувати місцевість, що має оазиси, міжпасмові низини, бархани, піщані бугри, зарості саксаулу й інші природні укриття, по можливості поблизу колодязів, ариків та інших джерел води. При цьому особлива увага приділяється протиповітряній обороні, маскуванню, радіаційному і хімічному контролю джерел води і розвідці пісків, що переміщуються, заходам попередження інфекційних захворювань, економному витрачанню води і палива, а також охороні пунктів водопостачання.

Висновок: При розташуванні на місці необхідно враховувати особливості місцевості в районі розташування та вміло використовувати усі позитивні умови розташування і зводити до мінімуму негативні.

Висновок до заняття: Для успішного виконання завдань у районі розташування командири підрозділів повинні уміло розміщати підрозділи на місцевості та організовувати сторожову і безпосередню охорону.

Дата добавления: 2014-01-05