Джерела струму

Джерелом струму називається джерело електричної енергії, яке характеризується струмом в ньому і внутрішньою провідністю (I і G_вт), при

цьому R_вт >> R_н (рис. 1.10).

J – струм джерела струму;

G_вт –внутрішня провідність;

І – стум навантаження;

І_вт – струм, що проходить через G_вт.

За І законом Кірхгофа:

J= І_вт + І.

Враховуючи, що І_вт =U G_вт,

звідки: U=,

отримаємо: – це зовнішня характеристика джерела струму.

Із даного виразу слідує, що при постійних J та G_вт зовнішня характеристика джерела струму – це пряма лінія, яка проходить через точку

J/G_вт на осі ординат і точку J на осі абсцис.

Зобразимо зовнішню характеристику реального джерела струму
(рис. 1.11).

Таким чином, в режимі короткого замикання при U = 0 i R_н = 0, весь струм джерела струму J проходить через споживач.

В режимі холостого ходу, при R_н = ∞ і І=0, весь струм J проходить через внутрішню провідність G_вт, а напруга на затискачах джерела струму буде дорівнювати J/G_вт.

При G_вт = 0 струм джерела J буде постійним незалежно від величини опору навантаження R_н Напруга на навантаженні в цьому випадку буде дорівнювати: U=J R_н.

Такі джерела називаються ідеальними джерелами струму. Його зовнішня характеристика – це пряма, паралельна осі ординат U.

Ідеальне джерело струму – це джерело струму, внутрішня провідність G_вт якого дорівнює нулю.

В режимі, близькому до режиму ідеального джерела струму, працюють джерела енергії, в яких внутрішній опір в багато разів більше опору навантаження, тобто R_вт >>Rн.

Приклад:– електронне (лампове) джерело, у якого струм навантаження залишається практично постійним.

Дата добавления: 2014-01-05