Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вакуумування бетону




17.11.03

11.11.03

10.11.03

5.11.03

29.10.03

22.10.03

Забивка паль

21.10.03

Порядок забивання паль:

  1. Бурять свердловину, опускають каркас;
  2. Встановлюють бетонно-наливну воронку чи насос;
  3. Кладуть та ущільнюють бетон;
  4. Виймають воронку;
  5. Втрамбовують верхню частину палі.

Охорона праці

  1. Динаміка забивки паль. При виконанні динамічних дій відлітають шматки бетону, тому люди повинні бути на відстані 15-20 м;
  2. При підмиванні паль не можна знаходитися поблизу;
  3. При відкритті арматури на палях діють в районі її роботи;
  4. Слідкувати за заземленням.

 

Буро вибухові роботи

Область використання буро вибухових робіт в будівництві

 

Буро вибухові роботи використовуються в двох випадках:

- при підготовці територій;

- при зведенні нульового циклу.

 

Використовуються лише в крайньому випадку через небезпеку, високу вартість, проектну підготовку.

При підготовці територій буро-вибухові роботи виконуються в 4-х випадках:

  1. Для руйнування старих будівель, споруд;
  2. Для знищення пливунів і підготовки будівлі під фундамент;
  3. Викиду грунтів з території будівельного майданчика чи нанесення грунтів на будівельний майданчик;
  4. Для оцінки і визначення фізико-механічних властивостей грунтів.

При спорудженні “0“-го циклу буро-вибухові роботи виконуються:

  1. При руйнуванні гірських порід;
  2. При використанні буро-набивних та буро-ін’єкційних паль;
  3. При необхідності ущільнення грунтів на великій площі;
  4. При розрихленні мерзлих грунтів;
  5. При руйнуванні фундаментів старих споруд.

Перевага метода: велика швидкість виконання робіт, надзвичайно низька трудомісткість, невелика вартість.

Недоліки: вимагається велика підготовка, складність організації самого процесу виконання робіт, велика небезпека виконання робіт.

 

Бурові роботи

 

в будівництві застосовують буріння суцільним забоєм і колонкове. При цьому використовують шпури і свердловини.

Застосовують такі види буріння:

- ударно-канатне буріння;

- ударно-поворотне, чи перфораторне буріння;

- шарошечне буріння;

- обертово-шнекове буріння.

Три перших методи використовуються для буріння щільних грунтів, інші - для слабких.

 

Технологія процесів монолітного бетону та залізобетону

  1. Основні положення у технології монолітного бетону та залізобетону.

В загальному об’ємі будівельної продукції, що зводиться з використанням бетону та залізобетону об’єм моноліту вже сьогодні в Україні складає > 50%.

Китай довів процент монолітного будівництва до 70%.

Бетон - це штучний композитний кам’яний матеріал, отриманий внаслідок твердіння сумішей в’яжучої речовини, води, заповнювача і деяких добавок.

В’яжучі матеріали, діляться на гідравлічні, що здатні тверднути як на повітрі, так і в воді, і повітряні та автоклавні, що тверднуть під тиском 0,9-1,3 МПа.

Найпоширенішими в’яжучими матеріалами є: гіпс, цемент і зола виносу.

домішки розділяються на: пластифікуючі, стабілізуючі і водоутримуючі. Вони потрібні для збільшення міцності бетону.

Залізобетон - це конструктивний матеріал з бетону та арматури, що працюють спільно.

На стадії зведення залізобетон має такі переваги:

- економічність;

- механізація процесів;

- можливість комплексної механізації;

- оперативність;

- невеликі капітальні витрати;

- можливість зробити будівлі пластичних форм;

- можливість оздоблення вже на стадії будівництва;

 

На стадії експлуатації монолітний залізобетон має переваги:

- висока міцність;

- сейсмостійкість;

- різке зменшення витрат металу на одиницю об’єму;

- низькі експлуатаційні витрати.

Залежно від того, де виконується процес бетонування, враховується зведення споруд із збірного і монолітного залізобетону.

В період виникнення бетону 1850-1885 рр. перший армований бетон з’явився у Франції, його запропонував Ламбо. В 1854 р. Пуаньє і англієць Уїнстон запропонував використовувати армований залізобетон.

В Росії нормативи на випуск цементу були розроблені в 1885 р, а в 1891 році утворилось акціонерне товариство бетонних робіт.

В кінці 20 рр. ХХ ст. бетон почав використовуватись при будівництві промислових споруд і вперше був використаний на будівництві Дніпрогес, Харківського вокзалу.

За способом виконання залізобетонні конструкції діляться на монолітні, збірні та збірно монолітні.

Зведення будинків з монолітного залізобетону, включаючи заготівельні, транспортні, монтажно-укладальні процеси.

Виготовлення елементів опалубки, арматурних каркасів, сіток-заготовок, як правило, виготовляють в спеціальних майстернях та цехах.

Комплексний процес зведення конструкцій з монолітного бетону, включаючи встановлення опалубки, встановлення арматури, бетонування, розпалублення.

найбільш трудомісткими процесами є:

- опалубні роботи 35-50%;

- бетонування - 20-30%;

- армування 15-25%,

 

Внаслідок того, що в Україні недостатньо директивно приділялась увага монолітному бетону та залізобетону, виробіток в2,5 рази менша на одного чоловіка, ніж в США.

Основними напрямками підвищення ефективності моноліту є впровадження комплексної механізації.

Впровадження домішок, впровадження інвентарної опалубки.

 


Вибухові речовини

 

Вибухова речовина - це хімічне з’єднання, основне з яких - тротил. Тротил пропущений і випущений дрібними кульками називається гранулотол.

 

Сумішеві вибухові речовини, які складаються з декількох компонентів:

- тротил і аміачна селітра - грануліт;

- тротил і аміачна селітра в порошку - амоніт;

- тротил, селітра і алюмінієва пудра - акваніт;

- аміачна селітра, солярка - ігданіт.

 

 

Якщо зарядів багато, їх можна розтягти

 

 

По дії вибуху вибухівки бувають:

- метальні;

- бризантні;

- ініціюючі (гримуча ртуть, тенерез).

 

Засоби вибуху:

- капсоль-детонатор;

- детонуючий шнур;

- вогнепровідний шнур;

- КЗДШ;

- електродетонатори.

 


В будівництві ми використовуємо як відкритий накладний заряд, так і внутрішній, коли можна використати дію вибухівки, як комуфлетного (струшуючого) заряду, заряду подрібнення і заряду викиду:

Q = q * V,

де q - питома кількість вибухівки на однини цю об’єму, V - загальний об’єм.

 

комуфляжний заряд - q = 0,2-0,3 кг/м3;
заряд подрібнення - q = 0,3 - 1 кг/м3;
виклад - q = 1 - 5 кг/м3;

 

 

Якщо грунт замерз більше як на 5 м, його потрібно розбити зарядом за схемою:

 

Охорона праці

  1. При виконанні вибухових робіт користуються єдиними правилами (Держстандарти);
  2. Потрібно захищатись від дій уламків сталевими листами, щитами;
  3. Стороннім знаходитися на будівельному майданчику заборонено.

 

 

Опалубні роботи

Опалубка - тимчасова форма для укладання бетонної суміші, що дозволяє забезпечити геометричні розміри, задані конфігурацією бетонних елементів конструкцій і споруд.

Опалубні процеси включають: опалубка включає несучі елементи, підтримувальні та формоутворюючі.

Формоутворюючі елементи виготовляються з фанери, сталі, деревини, пластмаси.

Підтримувальні та несучі елементи робляться з металу та дерева.

Вибір їх залежить від вимог оборотності опалубки.

На опалубку підходять дошки хвойних порід: сосна, ялина з W < 25%, та листяних: береза, вільха, липа не нижче ІІІ-го ґатунку.

Ширина дошки має бути не більше 150 мм, для ковзної опалубки > 120 мм, товщина < 19 мм.

Фанера використовується водостійка, товщина 10 мм. Для відповідальних елементів (прогонів, стояків, висотою > 3 м) використовується деревини лише хвойних порід з вологістю до 15 %. Підтримувальні та несучі елементи, які потрібно розрахувати виготовляють з сталі Ст3 і хвойних порід ІІ -го ґатунку.

Залежно від ступеня оборотності опалубка буває: інвентарна - багаторазового використання; стаціонарна - одноразова.

Інвентарна опалубка буває переставна і рухома. Переставна поділяється на: розбірно-переставну, уніфіковану, блок форму, об’ємну та під’ємно-переставну, пневматичну.

Розбірно переставна опалубка буває: дрібно щитова, крупно щитова.

Дрібно щитова опалубка застосовується при зведенні конструкцій з вертикальними, гірськими на похилими поверхнями.

Крупно щитова опалубка - зведення крупно розмірних конструкцій. виготовляється на заводі, має інвентарні стояки, щити коробки. Може бути як дерев’яна, так і металева.

 

Дерев’яна розбірно переставна опалубка

Блок-форма - це цільна зйомка сталева опалубка, що застосовується при будівництві однотипних двох - трьохступеневих фундаментів. Універсальна блок-форма складається з блоків ступеневої частини та блоків-підколінників. Кожний наступний блок встановлюється на стрижні та закріплюється з кожним наступним, блоки опалубки підколінника встановлюються на щитах.

 

Блокова металева форма для влаштування фундаментів під колони

 

Уніфікована розбірно-переставна опалубка застосовується для зведення різноманітних споруд будівель.

Від звичайної уніфікована опалубка відрізняється тим, що всі елементи взаємозалежні, опалубка складається з окремих елементів: щитів, стояків, коробів. При цьому збираються щити площею до 35 м2.

Монтаж щитів ведеться тільки кранами. З’єднуються щити за допомогою хомутів, гвинтів та клинців.

З цієї опалубки збираються форми для різних монолітних конструкцій: перегородки, перекриття, колони, балки.

Застосування цієї опалубки для крупно габаритних конструкцій та великих об’ємів робіт дозволяє ≈ 20% знизити вартість збірки опалубки та ≈ 50% знизити трудомісткість виконання.

Об’ємно-переставна опалубка - щити виготовлені в заводських умовах.

Опалубка опорна тунельного типу являє собою П-подібний блок, що складається з трьох шарнірно сполучених панелей двох бокових і однієї верхньої.

Застосовується цей вид опалубки для зведення монолітних поперечних стін та перекрить багатоповерхових житлових та громадських будівель.

 

Об’ємно-переставна опалубка виконується для зведення димових труб та інших споруд.

Пневматична (надувна) опалубка виконується для зведення куполів та невеликих склепінь.

Земляна опалубка використовується при будуванні бетонних фундаментів витрамбуваних котлованів, бетонування методом “ стіна в ґрунті ” та в інших випадках.

Рухома опалубка має два варіанта:

- ковзка опалубка;

- котюча опалубка;

 

Ковзка опалубка є двох типів: вертикальна ковзка і горизонтальна ковзка опалубка.

Ковзка опалубка складається з опалубних щитів, підвішеній на домкратній П-подібній рамі. Ця опалубка складна, має висоту 1,1-1,2 м, використовується для зведення монолітних будинків.

Котюча опалубка використовується для будівництва підземних тунелів, підземних стін, підземних переходів та інших підземних споруд.

Стаціонарна опалубка не зйомка. При будівництві гідротехнічних споруд виготовляється з залізобетонних плит. Зараз намагаються використовувати її при будівництві багатоповерхових будинків, але в цьому разі використовуються залізобетонні теплоізоляційні плити, пластикові листи, пінополістиролові блоки.

Крім типових рішень опалубки, існують і весь час з’являються нові типи, наприклад, само підйомна опалубка, що використовується в США при зведенні будівель 15-20 і більше поверхів.

Без опорна опалубка для зведення перекриттів, використовується в Канаді.

При виконанні опалубних робіт необхідно дотримуватися проектних розмірів перерізів, довжин і ширини всіх елементів конструкції.

Вибір виду опалубки залежить від умов будівництва.

Оборотність опалубки - це важливий фактор зниження собівартості будівництва. Вона збільшується при багаторазовому використанні однакових типорозмірів, а також в результаті використання різних типів інвентарних опалубок.

 

Оборотність опалубки

Тип опалубки Оборотність опалубки в одиницях Підтримуючі елементи з металу
Формоутворюючі елементи
Метал Фанера Дерево
Збірно-переставна   - -  
Розбірно-переставна (Крупно щитова)        
Блокова опалубка   - -  
Об’ємно-пересувна   - -  
Ковзка        
Котюча        

 

Оборотності опалубки в сучасних будівельних організаціях відводиться особливе місце. Вона підлягає огляду, ремонту, догляду після кожного циклу її використання.

При переході на нове будівництво і при його збереженні, опалубка знаходиться в спеціальних приміщеннях, на складах з фіксацією всіх елементів і видається по вимозі наступному замовнику.

Сьогодні міжнародні фірми, які ведуть будівельні роботи приїжджають в інші країни світу з своєю опалубкою.

 

Арматурні роботи

 

Арматурні роботи складаються з двох операцій, які робляться в різних умовах, заготовка на заводі і укладка на будівельному майданчику.

Для армування залізобетонних конструкціях застосовується в сучасних умовах така арматура:

  1. За матеріалами:

- металева;

- не металева;

  1. За технологією виготовлення арматури:

- гарячекатана стержнева Ø 6-30 мм;

- холодно тягнута, кругла дротяна Ø 3-8 мм;

  1. За профілем:

- кругла гладка;

- періодичного профілю;

  1. За принципом роботи в з/б конструкціях:

- напружена;

- не напружена;

  1. За призначенням:

- робоча;

- розподільча;

- монтажна;

- конструктивна;

- анкерна;

  1. За способом встановлення:

- штучна;

- арматурні каркаси;

- арматурні сітки;

Особливу групу складає стальна жорстка арматура у вигляді таврових балок та іншого прокату, що застосовується для армування висотних будівель, висотних споруд.

В цю групу відносяться так звана дисперсна арматура у вигляді порізаного скловолокна чи азбесту, що використовується для армування цементного каменя.

Стержнева арматура гладкого та періодичного профілю поділяється на класи: А-І, А-ІІ, А-ІІІ, А-ІV.

А-І - гладка;

А-ІІ - періодична з двома поздовжніми ребрами та гвинтовою лінією;

А-ІІІ, А-ІV - з двома ребрами та виступами у вигляді ялинки.

Дротяна арматура поділяється:

Вр І - звичайна;

Вр-ІІ - гладкого і звичайного профілю.

Арматура періодичного профілю завдяки різному виду виступів та вм’ятин забезпечує краще зчеплення арматури з бетоном.

Арматура стальна поступає на будівельний майданчик окремими стержнями, в мотках, укрупненими конструктивними елементами, в рулонах, у вигляді зварних сіток.

Заготовку арматурних виробів, як правило, здійснюється на заводах з/б конструкцій.

Процес заводського виготовлення арматурних виробів механізований і частково автоматичний.

До заготівельних операцій відносять:

- чистка;

- різка;

- гнуття;

- зварювання арматурної сталі;

До збірних операцій відносять:

- зварювання плоских та просторових каркасів;

- збірка каркасів в блоки;

- збірка арматурних та арматурно-опалубних блоків;

Транспортування арматури здійснюється автомобільними причепами, чи залізничними платформами.

Для запобігання деформації арматурних каркасів між каркасами вкладаються дерев’яні прокладки.

Арматура встановлюється після перевірки і прийняття опалубки. Перед встановленням арматури опалубка має бути почищена від сміття, зроблений захисний шар.

Захисний шар в з/б конструкціях встановлюється для запобігання дії вогню та корозії. В плитах і стінах з важкого бетону захисний шар складає ≈100 мм.

При бетонній товщині 150 мм не менше 15 мм.

В балках, прогонах, колонах при робочій арматурі Ø 20-25 мм - не менше 25 мм, при більшому - > 30 мм.

При експлуатації з/б конструкцій в умовах підвищеної вологості і при підвищеній дії кислот, солей та інших агресивних речовин, нормативна товщина захисного шару збільшується на 10 мм.

При влаштуванні фундаментів під колони промислових будівель на бетонну підкладку встановлюють зварні сітки, до яких приварюють випуски для кріплення арматури колон.

Для великих фундаментів промислових будівель зварюється весь просторовий каркас просторового блоку, вантажиться на транспорт краном і вивантажується прямо на місце.

Колони також армуються готовим арматурним каркасом.

В багатоповерхових будівлях, де висота колони обмежена, арматурні каркаси заводять в опалубний короб зверху. Іноді вводять з відкритого боку коробу колони.

Після вивірки положення каркасу в опалубці стержні з’єднуються зварюванням з випусками арматури фундаментів.

Контроль якості зварних з’єднань зводиться до зовнішнього огляду та механічних випробувань неруйнівними методами.

 

Приготування бетонної суміші

Процес бетонування включає:

- приготування бетонної суміші;

- доставка на будівельний майданчик;

- укладання;

- видержування;

- розпалублення.

Основним технічним завданням при приготуванні бетонних сумішей повинно бути підбір відповідних компонентів з проектними значеннями. Процес приготування розділяється на наступні операції:

- транспортування зі складу трьох компонентів до змішувальної установки;

- дозування всіх трьох компонентів;

- механічне перемішування всіх елементів;

- видача готової бетонної суміші на транспортні засоби.

Основними процесами приготування бетонної суміші є перемішування її основних компонентів.

Приготування бетонної суміші здійснюється на спеціалізованих стаціонарних підприємствах, бетонних вузлах, з/б заводах.

Бетонний вузол - це високоавтоматизоване і механізоване підприємство, яке має склад цементу, щебеню, піску, води, дозатори і бетонозмішувальну машину.

Таке механізоване автоматизоване підприємство має склад цементу, щебеню, піску, води, дозатори і бетонозмішувальну машину. Якщо об’єми 15-30 м3 в годину ми її ставимо на будівельний майданчик. Ії можна використовувати для будівництва лінійних об’єктів.

Процеси приготування бетонної суміші на заводах 100% автоматизовані. Склад бетону підбирається і контролюється лабораторією.

За способом приготування бетонну установки бувають циклічної та безперервної дії. Відповідно змішувальні машини є циклічні та безперервні. Заводи безперервної дії ефективні при великих об’ємах робіт.

Для приготування бетонної суміші використовуються бетонозмішувальні машини, що працюють за принципом вільного падіння та примусового. Бетонозмішувачі примусового та вільного перемішування ефективні при приготуванні жорстких сумішей та бетону з ніздрюватим заповнювачем.

 

Транспортування бетону на будівельний майданчик

 

Увага! Бетон не повинен втрачати своїх властивостей. Потрібно мати на увазі, що при інтенсивних коливаннях під час перевезення навантаження і розвантаження крупний заповнювач осідає внизу, а цементне молоко піднімається наверх, розморожування не допустиме.

На практиці використовується 3 технологічні схеми доставки бетону:

  1. Від місця приготування до місця розвантаження біля об’єкта;
  2. Від місця приготування до місця розвантаження безпосередньо в конструкції;
  3. Від місця розвантаження до місця укладання в конструкції.

За першою та другою схемами можуть використовуватися самоскиди, автобетоновози та автобетонозмішувачі.

За третьою схемою бетонні суміші можна транспортувати краном в цебрах, насосами, пнемонагнітачами. А якщо бетонні конструкції розміщені нижче рівня землі, - стрічковими конвеєрами.

Автомобільні перевезення бетонної суміші здійснюються на автомобілях-самоскидах, автобетоновозах, в автозмішувачах.

Тривалість перевезення залежить від початкової температури бетонних сумішей, температури повітря, типу цементу та типу транспортних засобів.

Тривалість транспортування бетону не повинна перевищувати 60 хв. (краще 30).

Застосування самоскидів виправдовує себе економічно при великих об’ємах бетонування та відстані 10-15 км.

Разом з тим використання самоскидів приводить до витрат 2-3 % бетонних сумішей при транспортуванні. Має місце розшарування.

Експлуатація самоскидів в холодну пору року пов’язана з значними витратами ручної праці на очищення кузовів.

Автозмішувачі являють собою великий барабан, що завантажується сухою сумішшю, вода подається під час руху. Перемішував включається за 5-10 хв. до пункту призначення.

Розвантаження трьох засобів здійснюється:

- безпосередньо в опалубку;

- в переносні бункери;

- бункери бетононасосів;

- в бункери пневмотранспортних установок.

Стрічкові конвеєри застосовуються при бетонуванні масовим потоком конструкції значної протяжності.

Їх ефективно використовувати разом з машинами безперервної дії.

Стрічковими конвеєрами доцільно користуватися, якщо відстань не перевищує 1500 м., висота подачі > 1 м, нахил стрічки 180-200 при підйомі.

 

СРС 100-120 при спуску.

  1. Схема укладання бетонної суміші стрічковим компресором;
  2. Схема бетононасосу з гідравлічним приводом;
  3. Бетонування перекриття за допомогою автомобільного насосу;
  4. Схема бетонування за допомогою пневмонагнітання.

 

 

Ущільнення бетонної суміші

Однією з необхідних умов підвищення міцності та довговічності бетону є правильне та достатнє ущільнення його. Вібрування - найбільш поширений спосіб ущільнення бетонної суміші, здійснюється вібраторами, які передають коливання бетонної суміші. По діапазону вібрації вібратори є трьох типів:

- низькочастотні, з числом коливань до 3,5 тис кол./хв. і амплітудою до 3 мм;

- середньо частотні коливання - 3,5-9 тис кол./хв., амплітуда до 1,5 мм;

- високочастотні коливання - 10-20 тис кол/хв., амплітуда 0,1-1 мм.

За видом приводу вібратори бувають електромеханічні та пневматичні.

Використання електромеханічних коливань в будівництві більш розповсюджене, пневматичні вібратори є вибухонебезпечними і використовуються під землею.

З способом передачі коливань на бетон розрізняють вібратори внутрішні, які використовуються при бетонуванні масивних фундаментів, колон, балок, що мають невелику частоту арматури, і зовнішні - їх ставлять на опалубку і вібрують поверхні, що ставляться на верхню площадку, бетонна суміш ущільнюється смугами або дорівнює площині площадки, їх використовують при бетонуванні плит перекриття, покриття, підлог. Максимальна товщина шару бетону, при якій використовуються поверхневі вібратори при одиночному армування - до 200 мм, при подвійному армуванні - до 120 мм.

 

 

Зовнішні вібратори використовують для бетонування густо армованих колон та тонкостінних конструкцій. Ущільнення бетону буде ефективним лише при кріпленні вібраторів до елементів жорсткої опалубки. Вібрування бетону таким способом використовують на бункерах, цебрах, хоботах для збільшення руху бетонної маси.

 

Це один з найбільш ефективних методів, який дозволяє витягти з бетону, що укладається і ущільнюється залишки повітря та води, завдяки чому значно покращуються фізико-механічні властивості бетону. Вакуумування вигідне при тонкостінних конструкціях 25-30 см, в конструкціях з великою питомою площею. До таких конструкцій відносяться оболонки, перекриття, покриття, перегородки.

Вакуумування здійснюється за допомогою комплексних вакуумних щитів, підключених до вакуум агрегатів.

Один вакуум агрегат обслуговує 20-40 вакуумних щитів, розміром 900-1200 мм і за зміну здатний обробляти до 200 м2 поверхні. Тривалість вакуумування - 1 см/хв. при товщині шару 100-200 мм.

Одразу після вакуумування бетон набирає структурну міцність - 0,3-0,4 МПа, яка достатня для розпалублення не несучих елементів конструкцій.

Кінцева міцність вакуумованого бетону на 20-25% вища міцності бетону, укладеного за допомогою вібрування. Такий бетон більш морозостійкий, більш водонепроникний, має вищу зносостійкість і кращу поверхню.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 890; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.