Вчення Ч. Дарвіна про статевий добір

Теорію статевого добору Ч. Дарвін запропонував для пояснення значення і способів утворення деяких своєрідних органів і ознак, які віді­грають певну роль у тварин в період їх парування. До таких ознак нале­жать насамперед статеві органи, а також вторинні статеві ознаки, які іноді різким контрастом виділяють самців і самок. Це так званий ста­тевий диморфізм, який дуже виявлений у деяких видів комах, земноводних, птахів і ссавців.

Деякі з ознак, що відрізняють самців від самок, пов'язані безпосе­редньо з статевою системою. Сюди належать, наприклад, органи деяких ракоподібних, з допомогою яких самці утримують самок, що безумовно у водних умовах життя має певне значення для розмноження цих видів тварин. У більшості видів тварин самці і самки розрізняються між собою

розмірами тіла. Самці звичайно бувають більшими розміром, ніж самки, більш забіякуваті, мають органи нападу, а також мають здатність вико­нувати своєрідні, часто мелодійні, звуки. Самці нерідко бувають яскраво забарвлені, мають особливі додатки і прикраси, які надають їм поважного вигляду, як це можна бачити у райських птахів, фазанів-аргусів, колібрі, лірохвостів та ін.

Досить згадати весь комплекс зовніш­ніх ознак, які відрізняють самців від са­мок, у таких свійських птахів, як індик, павич і півень, щоб наочно уявити собі, в чому полягає статевий диморфізм. При цьому слід підкреслити, що у диких пред­ків свійських птахів диморфізм виявлений значно різкіше.

За вченням Ч. Дарвіна, статевий добір є особливою формою природного добору в широкому розумінні. Однак ста­тевий добір певним чином відрізняється від природного, він має спеціальну сферу діяльності. Ця його сфера обмежується утворенням пристосувань до розмноження тварин, точніше до підготовки і здійснення парування у роздільностатевих і насамперед полігамних видів. Так відомо, що в шлюбний період в окремих видів тварин між супер­никами самцями відбувається жорстока фізична боротьба за оволодіння самкою. В цілому ряді випадків зма­гання між самцями найбільш сильний або такий самець, що має якісь інші властивості привабити до себе увагу самки, дістає більше шансів залишити після себе нащадків і передати їм свої відмінні якості.

З розвитком вторинних статевих ознак пов'язана не лише бійка між самцями, але й їх так звані ігри в період парування. Так, відомо, що павуки в період парування набирають химерних поз, тетерюки влаштовують танці, а райські птахи, фазани-аргуси пока­зують свої вбрання. Всі співочі пта­хи особливо співають в період пару­вання.

Ч. Дарвін вважає, що під впливом статевого добору самці виробили в собі порівняно з самками ріст і силу, забія­куватість, різні прикраси у вигляді борідок, чубчиків, манишок, грив, сере­жок, красивого пір'я та хвостів, пофар­бованих наростів, рогів, шпор, голосові і музичні органи та інші особливості, які відрізняють самців від самок того ж самого виду тварин.

Про статевий добір Ч. Дарвін говорить, що ця форма добору визна-чя~ться не боротьбою за існування щодо інших істот або щодо зовнішніх умов, а боротьбою між особами однієї статі, переважно самцями, за оволо­діння самками.

В результаті відбувається не смерть неуспішного суперника, а обме­ження або цілковита відсутність у нього нащадків. Статевий добір, таким чином, не такий суворий, як природний добір.

Вивчення біології розмноження диких тварин і особливо птахів пока­зало, що демонстрування самцями прикрас, співи, ароматичні пахощі, одним словом, більшість вторин­них статевих ознак самців стиму­люють овогенез яєчника самки, а в дальшому всі особливості сам­ців збудливе впливають на самку, що приводить до їх спарування. Очевидно, добір на ці ознаки в ряді поколінь повинен привести до їх посилення.

Слід вказати, що Ч. Дарвін завжди підкреслював підпорядко­ваність статевого добору природ­ному. Він писав, що над статевим добором, в зв'язку з процвітанням виду, панує природний добір, тому засоби, якими справляється дія статевого добору на особин однієї або обох статей, не можуть не бути надзвичайно складними. Оз­наки, вироблені під впливом ста­тевого добору, як, наприклад, за­соби боротьби, фізична сила, мо­жуть бути одночасно використані в боротьбі за існування. Сила самця, його озброєність, його певні пристосування до активного нападу і захисту мають велике значення і в боротьбі за існування.

Ч. Дарвін вказував на те, що роги жуйних і великі ікла павіанів були, напевне, здобуті самцями як зброя для статевих бійок, але вони користуються ними і для захисту стад або табунів. І навпаки, вироблені ознаки під впливом природного добору можуть бути посилені під впливом статевого добору. Так, наприклад, невеличкі видові ознаки, які допома­гають розпізнавати особин того самого виду, далі змінюючись, можуть набути значення ознак статевого диморфізму.

Цілий ряд експериментальних досліджень за останні роки підтвер­джують правдивість і розвивають основні положення Ч. Дарвіна про ста­тевий добір як окрему рису природного добору.

Слід також вказати на те, що теорія Ч. Дарвіна про статевий добір зустріла велику критику з боку багатьох біологів, особливо з боку А. Р. Уоллеса і М. О. Мензбіра. На думку цих учених, теорія статевого добору хибує на антропоморфізм. Уоллес вважає, що немає підстав допу­скати думку про те, що самки птахів мають властивість впізнавати тонкі особливості прикрас і вокальні властивості самців. Він вважає, що забар­влення самців не впливає на вибір самок і що яскраве забарвлення самців птахів пояснюється чисто фізіологічними причинами, а більш яскраве забарвлення пір'я визначаєть­ся підвищеною інтенсивністю життєвих процесів.

Окремі біологи явище боротьби між самцями одного виду в період парування розглядають як факт внутріш­ньо-видової боротьби.Ці вчені не враховують того, що в процесі утворення вторинних статевих ознак немає бо­ротьби за виживання, за умови існування, необхідні для життя даного виду тваринних організмів. Сам Ч. Дарвін вказував, що «подолані», як правило, виживають і можуть бути навіть більш довговічними, ніж «переможці». Крім того, «подолані» відстороняються від участі в розмноженні звичайно не завжди, а тільки в кон­кретних обставинах даного моменту. В наступний же сезон парування вони можуть стати «пере­можцями».

Правильно встановивши значення статевого добору для еволюції деяких груп тварин, Ч. Дар­він неправильно вважав, що поведінка тварин, зокрема вибір самками самців, перебуває у відпо­відності з «ідеалом красоти», тобто він трактував статевий добір антропоморфічне, переносячи меха­нічно на тварин емоції людини.

Ч. Дарвін також вважав, що статевий добір відіграв певну роль у розвитку і удосконаленні безпосереднього предка людини і сприяв переходові його на ступінь справжньої людини. Так, наприклад, він вважав, що під впливом статевого добору зникло в людини волосся на тілі, з'яви­лася борода у чоловіків і розвинулася любов до музики і співів.

Статевий добір відіграє певну роль як фактор посилення життєвості, внаслідок чого в розмноженні беруть участь найбільш сильні, нормально розвинуті самці. Цей добір як фактор філогенетичного розвитку властивий лише окремим групам тваринних організмів з розвинутою нервовою сис­темою. Його немає в усіх рослин і багатьох типів тварин, які стоять на низьких щаблях еволюційного розвитку.

Дата добавления: 2014-01-06