Господарська діяльність

Сільське господарство було головною галуззю господарювання. Використовувались різні системи землеробства – перелогова, парова з двопільною і трьохпільною сівозмінами. Панівною була трипільна система, що домінувала в лісостепових районах країни. У приселищному стаді русичі розводили велику рогату худобу, коней, вівців, свиней. Допоміжними галузями господарювання були мисливство, рибальство, бортництво та ін. Визначного розвитку набуло ремісниче виробництво. Ремесло розвивалося не тільки в містах, а й у феодальних замках і сільських поселеннях.У ремеслах можна виділити понад 60 основних спеціальностей. Наприклад, у залізоробній та залізообробній справі виділялися такі ремісничі напрямки: металурги-кричники, ковалі, слюсарі, зброярі, замочники тощо. Ремісничі вироби, виготовлені в Києві, Чернігові, Новгороді, Галичі та інших великих містах, потрапляли далеко за їх межі. Наприклад, бронзові енкольпіони (хрести-складні), виготовлені в Києві, були виявлені в радіусі 200 км від Києва. Інші київські ювелірні вироби були поширені в найвіддаленіших районах Київської Русі. На Русі була розвинута торгівля. Ринки, які називались торгами, існували у великих містах, а також у деяких селах. В процесі торгівлі в облігу використовувалися: іноземні монети (арабські дирхеми, візантійські та західноєвропейські монети), монети місцевого карбування (князів Володимира, Ярослава), а також цінні шкурки звірів. Були в обігу й срібні злитки – так звані гривні (вага їх коливалася від 95 до 197 г.). Все це було поєднано в певну систему: гривня дорівнювала 20 ногатам, або 25 кунам.

Через землі Київської Русі проходили шляхи міжнародної торгівлі: шлях „з грек у варяги, і з варяг в греки”, другий шлях проходив по Дністру і далі на Захід (т.з.соляний), оскільки по ньому йшла торгівля сіллю, яку добували в Галичині. Нарешті, третій шлях – „залізний” – проходив з Подніпров’я до Азовського моря. Торгівля зі східними країнами проходила Волгою та Дніпром.

Одним з головних товарів, що вивозили в інші країни, були хутра. Вивозились також мед, віск, шкіра, худоба. У Київську Русь із східних країн привозили: дорогоцінне каміння, зброю, вино, прянощі і благородні метали (золото, срібло).

Важливе місце в зовнішній торгівлі Київської Русі посідала Візантія. Це знайшло відображення у цілому ряді дипломатичних договорів Русі з Візантією 911, 944 та інших років. З Візантії на Русь привозили дорогі тканини, ювелірні вироби і посуд із золота, срібла. Візантійські парчові та шовкові тканини були оздоблені рослинним, геометричним орнаментом, а також зображенням реальних і фантастичних тварин та птахів.

Широкі торгівельні зв'язки мала Київська Русь із багатьма країнами Західної Європи. Вони здійснювалися за двома напрямками: з Києва через Галич і Белз в Центральну Європу та з Новгорода й Пскова в Прибалтику і далі по Балтійському морю – у скандинавські країни.

Дата добавления: 2014-01-06