Змішана економіка – економічна система, яка синтезує елементи всіх систем: механізм ринку доповнюється активною діяльністю держави, підтримують традиції

Традиційна економіка – методи і техніка виробництва, обмін і розподіл доходів ґрунтується на освячених часом звичаях і традиціях. Технічний прогрес і впровадження новацій різко обмежені, тому що суперечать традиціям і є загрозою стабільності суспільного ладу. Економічна діяльність поступається релігійним і культурним цінностям.

Економічна система – це сфера функціонування продуктивних сил і економічних відносин, взаємодія яких характеризує сукупність техніко – економічних та організаційних форм і видів господарської діяльності.

Соціально – економічні відносини – це відносини між людьми з приводу привласнення ними засобів і наслідків виробництва, суспільний спосіб поєднання працівника з засобами виробництва. Ядро соціально – економічних відносин становлять відносини власності на засоби виробництва, які визначають характер економічних відносин між людьми у процесі виробництва, форми розподілу суспільного продукту, його обміну і споживання.

Організаційно – економічні відносини – це спеціалізація і кооперація праці, концентрація виробництва, нерозривно пов’язані з соціально – економічними відносинами, з відносинами виробництва, розподілу, обміну і споживання як з відносинами привласнення засобів і результатів виробництва.

Виробничі відносини – певні відносини і зв’язки, які виникають між людьми в процесі створення матеріальних благ.

Продуктивні сили – особисті і матеріально – речові фактори виробництва у своїй сукупності та взаємодії. Виробнича система і соціальна інфраструктура, багатомільйонна та багатогранна за своєю спеціалізацією і класифікацією робоча сила у своїй сукупності становлять продуктивні сили суспільства.

Суспільний продукт і його структура.

Суспільне виробництво. Матеріальне і нематеріальне виробництво. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємодія.

Продуктивні сили та виробничі відносини. Типи економічних систем.

План

Економічні потреби і виробництво.

Лекція №2

Економічна система, та її зміст.

-1-

В основі процесу розвитку людського суспільства лежить матеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Щоб жити, люди повинні мати їжу, одяг, житло, тобто повинні їх виробляти. Тому першим історичним актом людини є виробництво засобів, необхідних для задоволення її життєвих потреб.

Економічна теорія виходе з найважливішої передумови про те. Що людина є водночас і виробником і споживачем економічних благ.

Мета економічної діяльності – задовольнити зростаючі потреби. Переважна більшість економістів вважає, що економічна діяльність – це всякий вид трудової діяльності, спрямований на задоволення різноманітних матеріальних і духовних потреб.

Економічна діяльність в процесі суспільного прогресу стає все більш багатогранною, виникають її нові сфери і види. Це пов’язано з розвитком продуктових сил, вдосконаленням їх суспільної організації, зокрема спеціалізації і кооперування на основі суспільного поділу праці (СПП).

Важливою складовою, що характеризує економічну систему, є визначення її структурних елементів. До структури економічної системи слід віднести три основні її складові – продуктивні сили, економічні відносини і механізм господарювання.

Продуктивні сили, відбиваючи відношення людини, суспільства до природи, характеризують важливу, але лише одну сторону суспільного виробництва. Адже продуктивні сили опосередковуються відносинами між людьми.

А це означає, що продуктивні сили завжди мають певну суспільну форму, яку утворюють сукупні відносини між людьми у процесі виробництва, тобто виробничі відносини. Люди виробляють життєві блага не ізольовано, не поодинці, а з’єднуючись один з одним у процесі виробництва. Тому виробничі відносини становлять другу органічну складову частину суспільного виробництва.

Прогрес людського суспільства в історичному процесі його розвитку органічно поєднаний зі становленням та удосконаленням певного типу економічної системи. Вона відповідає пануючій формі власності та певним соціально – економічним виробничим відносинам.

Існування і взаємозв’язок економічних явищ, процесів і механізмів у просторі й часі конкретизується тим фактом, що всі вони характеризують економічну систему конкретної держави. Вони є основою економічних і соціальних відносин, оскільки визначають форми поєднання праці і капіталу, інституційні утворення в суспільстві.

Типи економічних систем:

1. Командно – адміністративна економіка – система, в якій домінуються суспільна (державна) власність на засоби виробництва, колективне прийняття економічних рішень, централізоване керівництво економікою за допомогою державного планування.

-2-

Основою життя людського суспільства є виробництво матеріальних і духовних благ. Слово «виробництво» наводить нас на думку про підприємства на яких створюються конкретні блага: продукти харчування, одяг, взуття, машини та інше. Щоб жити, трудитися, створювати блага, люди повинні їсти, пити, мати одяг, житло, тобто постійно споживати матеріальні і духовні блага. Процес виробництва матеріальних і духовних благ становить трудову діяльність людей.

Виробництво матеріальних благ має тривалу історію розвитку – від примітивних кам’яних знарядь добування їжі до сучасного виробництва, яке увібрало в себе новітні досягнення науки, техніки і технології. Розвиток матеріального виробництва супроводжував процес суспільного поділу праці та обміну результатами праці.

Суспільний поділ праці – відособлення і співіснування різних видів трудової діяльності. Існують три основні форми СПП:

1) загальна форма – виникає у результаті поділу суспільного виробництва на окремі великі роди;

2) часткова форма – створюється в результаті поділу цих родів виробництва на види і підвиди.

Дата добавления: 2014-01-06