Попит і закон попиту

Тема 4. Попит і пропонування, їх взаємодія

Прийняття рішень у ситуаціях з ризиком

Ухвалення економічних рішень на різних рівнях (домогосподарства, фірми, держави) пов'язане з ризиком. Ризик виникає тоді, коли керована економічна система (об'єкт ризику) функціонує за умов деякої невизначеності (присутні джерела ризику), а суб'єкти приймають рішення з декількох альтернативних варіантів і зацікавлені в кінцевому результаті.

Існування згаданої невизначеності безпосередньо негативно впливає на ефективність ухвалених рішень. Відтак все важливішу роль відіграє теорія економічного ризику, яка активно розвивається упродовж останніх десятиліть. Ця теорія включає якісний та кількісний аналіз ризику і його показників та характеристик, моделювання ризику та управління ним.

Ситуації невизначеності пов'язані з непередбачуваністю економічних явищ, що є наслідком дії численних різноманітних чинників, вплив яких не можна повністю спрогнозувати. Основними причинами цієї непередбачуваності є: 1) недетермінованість економічних процесів, зумовлена випадковим характером науково-технічного прогресу, динаміки природних умов та уподобань споживачів; 2) неповнота економічної інформації, спричинена обмеженістю можливостей її обробки і наближеністю методів, що використовуються для цього; 3) асиметрія інформації, яка виникає унаслідок різного доступу до інформації різних учасників ринку.

Ставлення до ризику є суб'єктивною характеристикою кожної окремої особи. Якщо людина надає перевагу участі у ризикованому проекті над можливістю одержання гарантованого сподіваного виграшу, то кажуть про її схильність до ризику. Якщо ризикований проект менш привабливий, ніж отримання середнього гарантованого виграшу, то особа не схильна до ризику. Коли ж людині байдуже, яку з цих альтернатив обрати — вона нейтральна до ризику. Як показує життєвий досвід, переважна більшість людей схильна до ризику, коли йдеться про незначні суми порівняно з їх майном, і не схильна у разі значних сум. На схильності до ризику побудовано гральний бізнес, а на несхильності — страховий.

Ставлення людини до ризику безпосередньо пов'язане з виглядом її функції корисності. Якщо особа нейтральна до ризику, її функція корисності є лінійною. Функція корисності не схильної до ризику особи є опуклою а схильної до ризику — увігнутою.

Попит відображає бажання і спроможність людей купувати товари та послуги. Ринковий попит на товар складається із суми індивідуальних попитів окремих покупців. Тобто для визначення ринкового попиту на товар потрібно додати величини попиту усіх присутніх на ринку покупців за кожної з можливих цін.

Попит — це кількість товару або послуги, яку готові {бажають і спро­можні) купити споживачі за кожного рівня цін та за інших однакових умов упродовж певного проміжку часу.

Закон попиту: за інших однакових умов між: ціною та величиною попиту існує обернена залежність - чим нижча ціна товару, то тим більша величина попиту на нього і навпаки. Графічно цю залежність відображає крива попиту. У системі координат „кількість товару — ціна товару" крива попиту D (з англ. demand — попит) є спадною. Для спрощення аналізу здебільшого зручно (і достатньо) використовувати лінійні функції попиту у вигляді (рис.4.1).

Q

Рис. 4.1. Лінійна крива попиту

Спадний характер кривої попиту зумовлений:

1) законом спадної граничної корисності (споживання наступних одиниць
товару приносить все менше задоволення, тому додаткові одиниці товару
купуватимуть лише зі зниженням його ціни) (див. також п. 2.1);

2) ефектом доходу (за нижчої ціни.можна купити більше цього товару, не
відмовляючись від інших) (див. також п. 3.2);

3) ефектом заміщення (за нижчої ціни виникає стимул придбати де­шевший товар замість аналогічних дорожчих) (див. також п. 3.2).

Бажання споживачів придбати товар залежить від низки чинників, що формально можна виразити за допомогою функції попиту:

де Р - ціна товару, а змінні х₁...xn„ називають (неціновими) визначниками попиту. Зміна ціни товару Р зумовлює зміну величини попиту на товар, що графічно відображається переміщенням у нову точку по незмінній кривій попиту (рис. 4.2). Натомість зміна одного чи декількох визначників попиту спричиняє зміну попиту, тобто переміщення усієї кривої. Коли попит на товар зростає, споживачі готові купити більшу кількість цього товару за кожного рівня цін; відтак крива попиту перемішується вправо (рис. 4.3). І навпаки, зі зниженням попиту на товар крива попиту переміщується вліво.

Найчастіше виокремлюють такі основні визначники попиту.

1) смаки та уподобання споживачів;

2) кількість покупців на ринку;

3) грошові доходи споживачів (зростання доходів спричиняє збільшення попиту на нормальні товари і зменшення попиту на товари нижчої споживчої цінності); див. також п. 3.1;

4) очікування споживачів щодо змін цін і доходів у майбутньому;

5) ціни на споріднені товари (для взаємозамінюваних товарів існує пряма залежність між ціною на один з них та попитом на другий; для взаємодоповнюваних товарів — обернена залежність між ціною на один з них та попитом на другий);

Дата добавления: 2014-01-07