Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні показники для добових графіків навантаження




1. Максимальне добове навантаженням – Pmax.доб – це найбільше навантаження по добовому графіку протяжністю не менше півгодини.

2. Мінімальне добове навантаженням – Pmax.доб – це найменше навантаження по добовому графіку протяжністю не менше півгодини.

3. Кількість у кіловат-годинах електричної енергії переданої по електричній мережі до споживачів за добу - Адоб- визначається як площа добового графіка у визначеному масштабі: Адоб = Рк tк.

4. Середнє значення навантаження за добу визначається як площа добового графіка у визначеному масштабі, яка визначається за одну годину: Pсер.доб = Адоб/24=(Рк tк):24.

5. Середньоквадратична потужність за добу:

Pсер.доб = √ Адоб/24=(Рк tк):24

Електроенергія у кіловат-годинах Адоб, яку споживає електроприймачі за рік визначається як площа річного графіка у визначеному масштабі.

6.. Середнє значення навантаження за рік

Pсер.рік = Арік/8760, де 8760=24х365 – число годин у рік.

7. Максимальне навантаження групи приймачів з однаковим режимом роботи визначається по формулі:

Pmax.окзРпр,

де Рпр – сумарна приєднана потужність групи електроприймачів;

ко – коефіцієнт одночасності роботи електроприймачів, який показує, яку частину від приєднаної потужності всіх установлених приймачів складає приєднана потужність приймачів, що працюють під час максимального навантаження;

кз – коефіцієнт завантаження електроприймачів, який показує степінь завантаження електроприймачів, працюючих під час максимального навантаження. Коефіцієнти ко та кз можуть бути рівними одиниці або менші одиниці у залежності від типу і числа приймачів та режиму їх роботи.

8. Установлена потужність Ру електроустановки – це її номінальна (паспортна) потужність Рном . Ця потужність характеризує кожний електроприймачі. Для електродвигунів установлена потужність є потужністю, що розвиває двигун на валу при повному завантаженню.

9. Приєднана потужність електроприймачі – це потужність, споживана ним з мережі при повному завантаженні. Для ламп накалювання, приладів

нагрівання та печей Рпр = Pу ном, а для електродвигунів Рпр = Ру / ηд= Рном / ηд, де ηд – к.к.д. електродвигуна при номінальному (повному) навантаженні. Таким чином Рпр – це сумарна потужність, яку споживають всі приєднані до мережі приймачі та працюють з повним навантаженням. Максимальне навантаження Рmax групи електроприймачів визначають по їх сумарній установленій (номінальній) потужності ΣРу та середньому значенню їх к.к.д. ηсер по формулі: Рmax =(ко кз ΣРу)/ ηсер, або Рmax = кп ΣРу, де кп – коефіцієнт попиту групи електроприймачів, при цьому кп = ко кз/ ηсер.

10. Щільність графіка навантажень характеризують двома коефіцієнтами:

- Коефіцієнтом нерівномірності навантажень: кнерmin/ Рmax.

- Коефіцієнт щільності графіка навантаження: кщсер/ Рmax. Коефіцієнт щільності графіка навантаження часто називають коефіцієнтом навантаження кн= кщ = Рсер/ Рmax= А/Т Рmax. Величина Т – це число годин роботи установки за даний період часу (за добу Т=24год; за рік Т=8760год); А – вироблена або спожита за цей час кількість електроенергії у кВт*год. При кн =1 графік перетворюється у пряму лінію, паралельну вісі абсцис. Коефіцієнт навантаження кн показує, у скільки разів вироблена чи спожита кількість електроенергії за розглянутий період часу менше тої кількості енергії, яка була би вироблена чи спожита за той же час, якби навантаження установки весь час було максимальним. Теж саме характеризує Тmax- число годин використання максимуму навантаження.

11. Число годин використання максимуму навантаження.

Для річного графіка навантаження по тривалості можна знайти такий час Т протягом якого по лінії, що працює з максимальним навантаженням Sмакс, передавалась би така ж кількість енергії, яка передається по ній у дійсності протягом року при змінному навантаженні S=f(t).

При незмінному коефіцієнті потужності, ця умова може бути записана в такий спосіб:

Tmax-добдобmax =(Рк ∆tк): Рmax =(∫ Рк ∆tк)/ Рmax.

Число годин використання максимуму навантаження находять таким чином.

Звідси

Величину Т= Tmax називають часом використання максимального навантаження. Знаючи річну кількість енергії, що передана по лінії, і максимальне активне навантаження Рмакс, з формули (4-5) можна визначити час використання максимального навантаження:

(4-7)

 

Із графіків навантажень випливає, що споживання електроенергії відбувається нерівномірно. Ступінь заповнення графіка характеризується часом використання максимуму навантаження, що являє собою відношення кількості енергії, виробленої за даний період часу, до тієї кількості енергії, що було б вироблене за те ж час при роботі електростанції з максимальним навантаженням. Чим більше коефіцієнт використання максимуму навантаження, тим повніше використовується встаткування. У системі, що поєднує велику кількість електростанцій, коефіцієнт використання максимуму навантаження, як правило, набагато вище, ніж на окремих станціях, що працюють ізольовано. При цьому його значення буде тим більше, чим більше частка промислового навантаження.

У більших системах коефіцієнт використання максимуму навантаження влітку звичайно вище, ніж узимку, що пояснюється зменшенням максимумів освітлювально-побутового навантаження в літню пору й більший зсув їх у різних районах системи. Для кожного споживача характерна своя величина часу використання максимального навантаження. При розрахунках цю величину приймають на основі статистичних і довідкових даних. Так, Т становить: для споживачів з освітлювальним навантаженням — від 1500 до 2000 м, для однозмінних підприємств — від 1800 до 2500 год, для двозмінних — від 3000 до 4500 год, для тризмінних від 5000 до 7500 год.

12. Величину часу використання максимального навантаження треба знати, щоб визначати втрати електроенергії. Для цієї мети користуються величиною τ=τmax — часом максимальних втрат, тобто часом, протягом якого лінія, працюючи з незмінним максимальним навантаженням, має втрати електроенергії, рівні дійсним річним втратам електроенергії при роботі з річного графіка навантаження. Заміняючи площу, обмежену кривою 2 на мал. 4-1, рівновеликою площею прямокутника зі сторонами τ і S2макс, одержуємо:

 

(4-8)

Звідси час максимальних втрат

 

(4-9)

 

Практично величину τ= τmax одержують із величини Тmax, тому що між ними існує певна залежність.

Як видно з формул (4-6) і (4-9), τ і Т залежать від характеру зміни графіка навантаження, тобто від функції S= f (t), що перебуває в цих формулах під знаком інтеграла. Для знаходження залежності t від Т можна проінтегрувати ряд графіків навантаження, що мають різні величини Т для різних споживачів, і те ж зробити із квадратичними кривими S2=f(t) цих же графіків, а потім, користуючись формулами (4-6) і (4-9), встановити залежності τ від Т для різних значень соs φ. Результати таких розрахунків представлені на мал. 4-3 у вигляді сімейства кривих. Цими кривими можна користуватися для визначення втрат енергії методом часу максимальних втрат.

Хід розрахунків наступний. Знаючи активний опір розглядуваної лінії R, Ом, максимальне навантаження Sмакс = з коефіцієнтом потужності соs φср = Pмакс/S і час використання максимального навантаження для даної категорії споживачів Т по кривій мал.4-3 для заданого соs φср і відомого Т знаходимо час максимальних втрат τ.

Знаючи номінальну напругу лінії U, кВ, знайдемо втрати електроенергії, ΔW, кВт/год, скориставшись формулою (4-8):

 

або

(4-10)

 

Мал.4-3. Крива τ=f(Т)

У випадку, якщо по розглянутій ділянці лінії передається потужність до різних споживачів, рівна P1макс, P2макс, P3макс і т.д., з часом використання максимального навантаження відповідно Т1, Т2, Т3 і т.д., те при визначенні втрат слід приймати середню величину часу використання максимальної потужності, що визначається за формулою (4-7) з урахуванням сумарної величини переданої енергії:

(4-11)

де k0 — коефіцієнт одночасності навантаження.

Використання установленої потужності електроустановки характеризує коефіцієнт використання установленої потужності: кв= А/ Т Рустсеруст або тривалістю використання установленої потужності: Туст=А/Руст, де Руст – сумарна установлена потужність всіх агрегатів, включно з резервними у кВт. Тривалість використання установленої потужності показує, скільки годин за розглянутий період часу повинні були б працювати всі установлені агрегати (на станції генератори, на підстанції трансформатори) з повним навантаженням, щоб виробити дійсно вироблену кількість електроенергії А. Як правило Туст менше Т.

Приклад 4-1. Визначити максимальні втрати активної потужності й річні втрати електроенергії в лінії електропередачі напругою 35 кВ довжиною 20 км, із проводами АС-70. Лінія електропередачі живить двозмінне промислове підприємство, що має максимальне навантаження Р = 4,0 МВт і середній коефіцієнт потужності соs φ = 0,9. Графік навантаження по тривалості зображений на мал. 4-4. Задачу розв'язати як методом середньоквадратичної потужності, так і методом часу максимальних втрат.

Визначаємо активний опір лінії передачі напругою 35 кВ. По додатку 1 (табл. П.1-1) для проведення АС-70 знаходимо r0 = 0,42 Ом/км. За формулою (3-1) визначаємо активний опір усієї лінії:

 

 

Втрати потужності в лінії передачі за формулою (4-1) при

 

становлять

 

Визначаємо втрати електричної енергії в лінії методом середньої квадратичної потужності. Для цього графік навантаження представляємо у вигляді ступінчастого графіка (див. мал. 4-4) з ординатами: S1 = 4,45; S2 = 3,5; S3 = 3,0; S4= 2,5; S5 = 1,5; S6 = 0,5 МВ∙А; їм відповідають відрізки часу t1= t2= t3 = t4=1000 год; t5 = 2000 год і t6 = 2760 год. По формулі (4-3) знаходимо річні втрати енергії в лінії:

 

 

Знаходимо втрати електричної енергії в лінії методом часу максимальних втрат. Для цього треба задатися часом використання максимального навантаження для даної категорії споживачів.

 

Мал.4-4. Графік до прикладу 4-1

 

Але в нашому випадку, оскільки графік навантаження відомий, слід визначити час втрат виходячи із графіка:

 

 

При соs φ = 0,9 по кривій мал. 4-3 знаходимо шляхом інтерполяції, що цьому
часу використання максимуму відповідає час максимальних втрат
τ = 2600 год. По формулі (4-8) знаходимо втрати електроенергії в лінії:

 

 

Завдання на СРС: 1. Повторити по конспекту матеріал лекції.

2.Самостійно вивчити та до наступної лекції законспектувати матеріал цієї лекції по [6] с.47-53.

Література: [6] с. 47-53; [7] с.29-41 (в тому числі і на СРС).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 3358; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.036 сек.