Лекція № 9. Навчання з питань охорони праці посадових осіб

Додаток 5

Навчання з питань охорони праці посадових осіб

ТИПОВІ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН І ПРОГРАМА

Додаток 4

до пункту 5.1 Типового

положення про порядок

проведення навчання

і перевірки знань з питань

охорони праці

Тема 1. Законодавство України про охорону праці. Основні

положення Закону України "Про охорону праці" (2694-12),

"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які

спричинили втрату працездатності" (1105-14) та взаємозв'язок з

іншими Законами України. Законодавство України про працю.

Тема 2. Організація роботи з охорони праці.

Тема 3. Вибухонебезпека виробництва і вибухозахист.

Тема 4. Пожежна безпека.

Тема 5. Електробезпека.

Тема 6. Гігієна праці. Медичні огляди. Профілактика

професійних отруєнь і захворювань.

Тема 7. Надання першої допомоги потерпілим у разі нещасного

випадку.

Тема 8. Управління роботами з профілактики та ліквідації

наслідків аварій.

Тема 9. Безпека праці в галузі.

до пункту 6.3 Типового

положення про порядок

проведення навчання

і перевірки знань з питань

охорони праці

Титульний аркуш журналу

__________________________________________________________________(підприємство, організація, установа)

ЖУРНАЛ

РЕЄСТРАЦІЇ ВСТУПНОГО ІНСТРУКТАЖУ

З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Розпочато "___"_______________20___ р.

Закінчено "___"_______________20___ р.

Формат А4 (210 х 297)

------------------------------------------------------------------------------

| N |Дата |Прізвище,|Професія,|Назва |Прізвище, | Підписи |

|з/п|прове- |ім'я |посада |виробничого |ініціали, |-----------------|

| |дення |та по |особи, |підрозділу |посада |особи, |особи, |

| |інструк-|батькові |яку |(група, клас, |особи, яка|яку |яка |

| |тажу |особи, |інструк- |гурток), |інструктує|інструк-|інструк-|

| | |яку |тують, |до якого | |тують |тує |

| | |інструк- |її вік |приймається | | | |

| | |тують | |особа, що | | | |

| | | | |інструктується| | | |

|---+--------+---------+---------+--------------+----------+--------+--------|

Росяне мочіння (розстил)

У теперішній час лляну тресту, а також значну частину трести конопель в Україні готують в господарствах на стелищі шляхом росяного мочіння соломи, розстеленої у стрічки конопле- або льонокомбайнами. Лише за сприятливих умов можливо одержати тресту високої якості. Приготування трести конопель краще здійснювати з застосуванням способу мочіння.

Спосіб росяного мочіння ґрунтується на використанні життєдіяльності пліснявих грибів Cladosporium herbarum та Alternaria linicola, необхідними умовами існування й розвитку яких є підвищена вологість середовища (60...80%), інтенсивна аерація і температура повітря 18...20°С. Процес перетворення соломи в тресту залежно від температури навколишнього середовища та факторів, що впливають на вологість (дощі і роси), триває від 14 до 40 і більше діб.

Оптимальною товщиною стрічки для якісного вилежування є 1-2 стебла, за якої волога і повітря легко проникають до кожної рослини. Вона досягається шляхом зменшення ширини брання льону (конопель). Але цей захід істотно знижує продуктивність всього збирального комплексу (льонобралки, комбайни, перевертані, прес-підбирачі), сприятиме накладанню стрічок одна на одну під час брання довгостеблового льону. Тому стрічку польового розстилу формують повною шириною захвату бральної машини, товщиною 3-5 стебел.

Однією з основних вимог первинної переробки до льонотрести є однорідність фізико-механічних властивостей сировини. Але процес вилежування льону на стелищі проходить нерівномірно: верхній шар стрічки швидше підсихає і змінює колір, ніж нижній. Це явище може посилитися після опадів, коли можливе навіть загнивання нижнього шару стрічки. Тому для одержання високоякісної трести важливо не тільки якісно розіслати солому, але й провести її своєчасне перевертання, що створить умови для вирівнювання процесу вилежування верхнього і нижнього шарів.

Науковими дослідженнями та досвідом виробництва встановлено, що перевертання стрічок лляної трести дозволяє підвищити її якість на 1 сорто-номер. Перевертання виконують в середині строку вилежування, коли верхні стебла стануть сірими. Перед підніманням трести стрічку доцільно також перевернути для прискорення сушіння і підвищення ефективності роботи збиральних машин.

Під час росяного мочіння льону під дією повітря і сонця відбувається деяке вибілювання волокна; руйнування покривних тканин більш повне, ніж у процесі мочіння в воді. Природно, що за нормальної температури та вологи волокно виходить м'яким і добре ділимим.

Результати розстилання значною мірою залежать від характеру стелища. Кращими площами для стелищ є луги з невисоким, але густим трав'яним покривом, берега річок і озер, порослі низькою травою лісові поляни, де довше тримаються роси. Крім того, площі, призначені для стелища, повинні бути рівними, без горбів і вибоїн.

Початок процесу росяного мочіння характеризується зміною кольору стебел. Вони поступово набувають сіруватий відтінок. Руйнування паренхімних тканин у стеблах відбувається нерівномірно: при теплій вологій погоді верхня сторона стебел вимокає швидше, ніж сторона, обернена до ґрунту, а при сухій і холодній погоді — навпаки. Щоб забезпечити рівномірне вилежування стебел, приблизно в середині терміну перебігу процесу шар стебел доцільно перевертати, проте через трудомісткість цю операцію не завжди виконують.

Готову тресту піднімають і встановлюють для просушування в конуси. Висушену на сонці тресту потрібно негайно звозити в криті приміщення або під навіси і здавати на льонозавод.

У виробництві застосовуються два основних способи руху збиральних агрегатів по полю: круговий і гоновий. Круговий спосіб руху по полю сприяє підвищенню продуктивності агрегату за рахунок виключення холостих переїздів та поворотів. Але збирання стеблостою круговим способом утруднює роботу перевертачів і підбирачів трести, на значній площі машини наїжджатимуть колесами на вистелені стрічки і псуватимуть сировину.

Однією з важливих вимог до роботи льонозбиральних машин з розстиланням стебел у стрічку є її прямолінійність і рівномірність, тому збирання здійснюють гоновим способом, тобто коли агрегат виконує брання під час руху вздовж довшої сторони загінки, а вздовж коротшої сторони рухається вхолосту.

Використання гонового способу брання льону дозволяє виключити небажані повороти стрічки, істотно зменшити розтяг стрічки льону, порівняно з круговим способом руху. Крім того, за умови руху збирального агрегату вздовж рядків льону покращуються умови роботи машини, адже вібрації від руху поперек рядків в такому випадку зведені до мінімуму.

Перекошування стебел в стрічці не повинно перевищувати 20°. Не допускається накладання стрічок одна на одну. Сформовані у полі стрічки льону з мінімальним розтягом забезпечують якісну роботу наступних машин у процесі приготування і збирання трести (перевертачів, прес-підбирачів). У кінцевому результаті це вплине на ефективність роботи шароформувального механізму і обумовить високий вихід довгого волокна при переробці на льонозаводі.

Результати механізованого розстилання льносоломи, проте, значною мірою залежать від правильності виконання різних операцій, пов'язаних з вказаним способом.

Якість одержуваної трести багато в чому обумовлюється товщиною шару розстеленої соломи. Якнайкращі результати, як вже наголошувалося, виходять при нормі розстилання 2—2,5 т на 1 га поля.

В дощові роки солому льону або конопель прибиває до землі; в результаті чого частина стебел підгниває, знижуються кількість і якість волокна. Крім того, в цьому випадку треста забруднюється ґрунтом, що погіршує умови переробки її на льоно- та коноплезаводах. Для усунення даного недоліку водночас з насінням у ґрунт висівають багаторічні трави (райграс, конюшину червону і білу тощо), які забезпечують на стелищі гарний трав'яний покрив, це створює сприятливі умови для вилежування.

Дуже важливим є своєчасне піднімання трести, адже процес вилежування, як правило, відбувається одночасно на великих площах. Обумовлюється це тим, що вилежування розпочинається тільки після висихання стебел. Стебла льону, вибрані раніше, мають більшу вологість і висихають довше, аніж вибрані наприкінці збирання. Тому вилежування стебел, вибраних у різні терміни, починається майже одночасно на всій площі поля.

Готовність трести до механічної обробки визначають, в основному, органолептично. Добре вилежані стебла мають рівномірний сірий колір, при стисканні в жмені досить м'які, волокнистий шар здирається суцільними смужками від окоренка до верхівки, деревина легко ламається і відділяється від волокнистого шару.

Існують також інструментальні методи визначення готовності трести до подальшої механічної обробки. Ступінь вилежаності трести визначають, використовуючи прилади ООВ, ОВЛ-1 (ДСТУ 4149:2003 "Треста лляна. Технічні умови"). Треста нормального ступеня вилежаності має відокремлюваність волокна від деревини 4,0...6,0 одиниць, визначену за допомогою приладу ООВ, та інтенсивність відбитого світлового потоку (прилад ОВЛ-1) менше 23 люкс. Волокно з цієї трести, одержане за допомогою лабораторного верстату СМТ-200М, є м'яким, міцним, добре очищеним від костриці.

Готову тресту негайно піднімають, адже кожний зайвий день перебування на стелищі призводить до втрат її якості. Це можливо зробити тільки за умови застосування сучасних технологій збирання. Впровадження лише рулонного способу збирання трести дозволяє втричі скоротити витрати праці. Продуктивність рулонних пресів складає 0,6...0,9 ra/год в залежності від марки. Виходячи з площ посіву і продуктивності машин, розраховують необхідну кількість машин для піднімання трести в оптимальні строки.

Затримка з підніманням трести призводить до її перележування і, як наслідок, до зниження виходу і якості довгого волокна. Так, якщо розривне навантаження трести нормального ступеня вилежаності складає 18...20 даН, то через 3..4 доби перебування її у стрічках на полі воно знижується до 12...14даН, а через 20 діб - до 9 даН і менше.

Дата добавления: 2014-01-07