Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація структури ґрунту

(за М.М. Шкваруком, 1969, С. І. Каурічевим, 1982)

Рід Вид Розмір
     
І тип – кубоподібна
Бриласта – агрегати неправильної форми і нерівної поверхні Грубобриласта Дрібнобриласта Більше 10 см 10-1 см
Грудкувата – агрегати неправильної форми, грані та ребра яких слабо виражені Грубогрулкувата Грудкувата Дрібногрудкувата Пилувата 10-3 мм 3-1 мм 1-0,25 мм Менше 0,25 мм
Горіхувата – агрегати більш-менш правильної форми і нагадують горіхи Грубогоріхова Горіхувата Дрібногоріхувата Більше 10мм 10-7 мм 7-5 мм

 

 

     
Зерниста – агрегати більш-менш правильної форми у вигляді зерен Грубозерниста (горіхувата) Зерниста (крупчаста) Дрібнозерниста (порошиста) 5-3 мм   3-1 мм   1-0,5 мм
ІІ тип – призмоподібна
Стовпоподібна – агрегати слабо оформлені, з нерівними гранями й опуклими ребрами   Стовпчаста-агрегати з досить добре вираженими гладкими боковими і вертикальними гранями, з округлою верхньою основою та плоскою нижньою Призматична - агрегати з добре вираженими гранями, рівномірною глянцевою поверхнею і гострими ребрами Грубостовпоподібна Стовпоподібна Дрібностовпоподібна   Грубостовпчаста Дрібиостовпчаста   Грубопризматична Призматична Дрібнопризматична Тонкопризматична Більше 5 см 5-3 см Менше 3 см   5-3 см Менше 3 см   5-3 см 3-1 см 1-0,5 см Менше 0,5см
ІІІ тип– плиткоподібна  
Плитчаста- агрегати у вигляді більш- менш розвинутих склеєних пластинок Сланцювата Плитчаста Пластинчаста Листова Більше 5 мм 5-3 мм 3-1 мм Менше 1 мм
Лускоподібна – агрегати з порівняно невеликими, дещо увігнутими пластинками (лусками) Скорлупувата Груболускувата Дрібнолускувата Більше 3 мм 3-1 мм Менше 1 мм  

 

Під гранулометричшш складом розуміють співвідношення у ґрунті часток різного розміру і форми. В описі ґрунту його визначають органолептичним методом. За гранулометричним складом ґрунти поділяють на піщані, супіщані, суглинкові (легко-, середньо- і важкосуглинкові), глинисті (легко-, середньо- і важкоглинисті).

Гранулометричний склад значною мірою залежить від ґрунтотворних процесів. Так, у випадку підзолистого процесу ґрунтоутворення мулуваті та колоїдні частки ґрунту вимиваються із гумусового й підзолистого горизонтів і нагромаджуються в ілювіальному горизонті. Тому ілювіальний горизонт завжди є важчим за гранулометричним складом, ніж верхня частина профілю ґрунту.

Новоутвореннями називаються сполуки, які з 'явилися у грунті в результаті ґрунтотворного процесу. Залежно від форми, в якій трапляються новоутворення, виділяють прошарки – скупчення речовин у вигляді тонкого прошарку, конкреції – скупчення речовин більш-менш округлої форми, трубочки і прожилки – скупчення речовин у кореневих ходах, тріщинах та iн., плями – виділення речовин на поверхні ґрунту, потьоки – язики у випадку проникнення гумусових речовин углиб ґрунту іт. д.

За складом розрізняють хімічні та біологічні новоутврення. До найпоширеніших хімічних новоутворень належать карбонати кальцію і магнію, гіпс, легкорозчинні солі; гідроокиси заліза й алюмінію, закисні форми заліза, кремнезем та гумус. Біологічні новоутворення представлені ходами червів, кротовинами, а також відбитками коренів (дендрити) на поверхні окремих грудочок ґрунту.

За допомогою новоутворень часто встановлюють напрямок ґрунтотворного процесу і вивчають ґрунтовий профіль. Так, поява легкорозчинних солей у профілі свідчить про засолення ґрунту, наявність кремнеземистої присипки – про підзолоутворення і формування елювіального горизонту і т. д.

Включення — це такі сполуки, які не є наслідком ґрунтоутворювального процесу і містяться у ґрунті в силу інших причин. Так, найпоширенішими включениями є залишки гірських порід у вигляді валунів, гальки, уламки вапнякових порід, кості тварин, а на колишніх присадибних ділянках — осколки битого посуду (черепки) і цегли.

Включення іноді відіграють істотну роль у ґрунтоутворенні та родючості ґрунтів: вапняковий щебінь, наприклад, в умовах лісолучної зони сповільнює підзолистий процес, валуни перешкоджають обробітку ґрунту, розвитку рослин і збиранню врожаю та ін. Тому уважне вивчення включень є обов'язковим під час дослідження ґрунтів.

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Генетико-морфологічна будова ґрунту | Конвейеры
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 726; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.