Судова система в Україні, її принципи та завдання

ГОСПОДАРСЬКИМИ СУДАМИ

ТЕМА 13. ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ

План

1. Судова система в Україні, її принципи та завдання.

2. Поняття, принципи і задачі господарського суду.

3. Досудове врегулювання господарських спорів. Претензія, її зміст, порядок і строки пред’явлення. Строки дачі відповіді на претензію.

4. Підвідомчість справ господарським судам. Порядок розгляду справ господарським судом. Позовна заява та її зміст. Прийняття рішення. Правова сутність наказу господарського суду. Виконання рішень господарського суду та їх перегляд.

Рекомендовані нормативні акти та література:

1. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

2. Про третейські суди: Закон України від 11 травня 2004 року.

3. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 року № 3018-III.

4. Про Міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 1994 ро

ку.

5. Господарське право: Підручник / Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М./ Керівник авторського коллективу доктор екон.наук, проф., академік УЕАН Жук Л.А., - К.: Кондор, 2009. – 434 с.

Поняття судової влади містить два основні компоненти: по-перше, ця влада може реалізовуватися тільки спеціально уповноваженими органами (судами); по-друге, ці органи мають бути наділені притаманними тільки їм повноваженнями. Судова влада реалізується через такі повноваження:

• здійснення правосуддя;

• конституційний контроль;

• контроль за додержанням законності та обґрунтованості рішень і дій державних органів та посадових осіб;

• формування органів суддівського самоврядування;

• роз'яснення судам загальної юрисдикції актів застосування законодавства;

• утворення державної судової адміністрації.

Здійснення судової влади за змістом є значно ширшим, ніж відправлення правосуддя. Судова влада реалізується у діях суду, які не пов'язані з розглядом справ. Це насамперед організаційні та інформаційно-аналітичні дії (узагальнення судової практики, аналіз судової статистики, внесення окремих ухвал у державні органи, установи, організації про усунення порушень закону, вирішення скарг підозрюваних, обвинувачуваних, адвокатів тощо).

Правосуддя — це державна діяльність, яку проводить суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справ. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції (ст. 1 Закону "Про судоустрій України").

Правосуддя характеризується рядом ознак, що відрізняють діяльність суду від правоохоронної діяльності.

По-перше, воно здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях цивільних справ стосовно спорів, захисту прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави; розгляду у судових засіданнях кримінальних справ і вжиття встановлених законом заходів покарання до осіб, які винні у вчиненні злочину, або виправдовування невинних; вирішення господарських спорів, що виникають між учасниками господарських правовідносин.

По-друге, розгляд і вирішення у судових засіданнях цивільних, кримінальних та інших справ ґрунтуються на конституційних засадах.

По-третє, правосуддя здійснюється відповідно до законодавства України, на основі кодифікованих актів (ЦПК, КПК, ГПК), які докладно регламентують порядок, процесуальну форму судового розгляду і рішень, які виносить суд.

По-четверте, судові рішення ухвалюються судами іменем України, вони обов'язкові до виконання на всій території України. Ці рішення є ніби законом у кожній конкретній справі.

Завданнями кримінального судочинства є охорона прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке й повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (ст. 2 КПК України).

Завданнями цивільного судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави шляхом всебічного розгляду та вирішення цивільних справ відповідно до чинного законодавства (ст. 2 ЦПК України).

Суди забезпечують захист і відновлення порушених прав громадян і юридичних осіб. Цивільне судочинство дедалі більш реально наповнюється новим змістом — захистом найважливіших прав людини.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ.

Угода ж про відмову від права на звернення за судовим захистом, як відомо, є недійсною.

Таким чином, суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

У правовій державі судочинство має бути побудовано на демократичних принципах, у яких відображено політико-правові ідеї, погляди носія влади і суверенітету — народу — на право як соціальну цінність. Демократичність цих принципів полягає в тому, що закріплені в нормах права вони забезпечують здійснення правосуддя тільки судом, на засадах рівності громадян перед законом і судом, одноособовість і колегіальність розгляду справ, незалежність суддів і підкорення їх лише законові, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, державну мову судочинства. Широкі й реальні процесуальні права учасників правовідносин, надійні гарантії їх реалізації, доступність і простота судочинства дають можливість кожній заінтересованій особі реалізувати право на звернення до суду за захистом і на судовий захист, дане Конституцією України. Отже, у принципах відображені демократичні риси і загальна спрямованість права та його найважливіших інститутів.

Принципи здійснення судочинства мають важливе значення і для правоохоронної діяльності. Ідеї і погляди народу України повинні реалізовуватися у завданнях і меті правосуддя в цивільних, кримінальних та господарських справах, його організаційній побудові і правоохоронній діяльності.

Усі принципи тісно взаємопов'язані і в сукупності становлять єдину систему. Кожний з них відіграє самостійну роль, характеризує галузь законодавства у цілому, але між ними існує взаємозв'язок і взаємодія, які визначаються єдністю мети і завдань судочинства. Дія одного принципу зумовлює дію інших. Кожний з принципів не може існувати відокремлено від принципів системи в цілому. Зміст окремих принципів розкривається з урахуванням змісту інших принципів галузі права.

За існуючою класифікацією у принципах судочинства втілюються засади формування та існування власне права як специфічного соціального явища. Отже, ці принципи відображають сукупну дію як загальноправових, міжгалузевих, так і принципів цієї галузі.

Система принципів у нормативному порядку не передбачена і в науці визначається по-різному.

До принципів правосуддя необхідно віднести:

1) здійснення правосуддя тільки судом;

2) незалежність суддів і підкорення їх лише законові;

3) державна мова судочинства;

4) принцип законності;

5) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

6) колегіальність і одноособовість судового розгляду;

7) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

8) забезпечення доведеності вини;

9) змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

10) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду;

11) обов'язковість рішень суду та інші.

Судова система України – це сукупність усіх судів, що існують та функціонують в Україні, наділених повноваженнями здійснювати судову владу.

Судову систему України становлять Конституційний суд України та суди загальної юрисдикції. Створення надзвичайних і особливих судів не допускається.

Правову основу організації і діяльності судів в Україні становлять Конституція України, ЗУ „Про судоустрій” ЗУ „Про Конституційний суд України”.

Важливу роль в реформуванні судової системи відіграє висновок Конституційного суду України від 11 грудня 2003 року щодо неконституційності положень ЗУ „Про судоустрій”, які передбачали створення Касаційного суду України.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної людини.

Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, основними завданнями якого є гарантування верховенства конституції як основного закону держави на всій території України.

Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, об’єднаних між собою єдністю цілей, завдань, принципів організації і діяльності та очолюваних одним загальним для усіх Верховним Судом України.

Систему судів загальної юрисдикції становлять:

1. Місцеві суди;

2. Апеляційні суди, Апеляційний суд України;

3. Вищі спеціалізовані суди;

4. Верховний Суд України.

Організація системи судів загальної юрисдикції характеризується такими основними ознаками:

- Єдність системи судів загальної юрисдикції, що забезпечується єдиними принципами організації і діяльності судів; єдиним статусом суддів; обов’язковістю для всіх суддів правил судочинства, визначених законом; гарантуванням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції; обов’язковістю виконання на території України судових рішень; фінансуванням судів тільки з Державного бюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

- Побудова судової системи за принципами територіальності – загальні та військові суди і спеціалізації – спеціалізовані адміністративні та господарські суди.

- Стабільність судової системи. Суди загальної юрисдикції створюються і ліквідуються Президентом України за поданням Міністерства юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

Дата добавления: 2014-10-17