Особливості роботи з дітьми різної категорії здібностей

Розглядаючи питання особливостей роботи з дітьми різної категорії здібностей, на нашу думку, доцільно користуватися класифікацією представлену Н. С. Лейтес, який пропонував розрізняти три категорії здібних дітей: 1) учні з прискореним розумовим розвитком; 2) учні з ранньою розумовою реалізацією; 3) учні з окремими ознаками нестандартних здібностей.

Перша категорія – учні з прискореним розумовим розвитком (часто їх називають діти з високим рівнем загальних здібностей). Це учні, які за одна­кових умов різко виділяються надзвичайно високим рівнем розумового розвитку (інтелекту). За даними психологів, прискорений розвиток інтелекту завжди пов'язаний з великою розумовою активністю та пізнавальною потребою. Таких дітей відносно більше серед дошкільнят та молодших школярів. Для дітей з раннім підйомом загальних здібностей характерним є швидкий темп навчання в школі. Вони швидко розвиваються. В розумовому відношенні випереджують своїх однокласників. Як правило, такі діти до 3-4 років навчаються читати, писати, рахувати, потім захоплюються якою-небудь іншою справою і досягають великих успіхів. Можлива зміна захоплення, але постійним залишається потяг до розумових занять, розумового навантаження. Є випадки, що такі здібності проявляються в більш пізньому віці.

Друга категорія – учні з ранньою розумовою реалізацією (їх ще називають діти які мають яскраво виражені спеціальні здібності) тобто, до окремих шкільних предметів і видів діяльності (в тому числі і позашкільної), з ознаками спеціальної розумової обдарованості, наприклад, із нахилами до певної галузі діяльності. Таких учнів більше серед підлітків. Це учні, у яких за зви­чайного рівня інтелекту спостерігається особливе «тяжіння», інтерес до якогось окремого навчального предмета (до якоїсь галузі науки чи техніки). Такий учень (часто, починаючи з середніх класів) захоплюється математикою, фізикою, біологією чи мовою, літературою, історією, значно випереджаючи ровесників легкістю засвоєння специ­фіки матеріалу Уроки з інших предметів можуть його обтяжувати. Спеціальні здібності раніше проявляються в тих видах, де вимагаються особливі задатки (музичні, художні). Наприклад художні Репін, Серов, Брюлов; математичні – Паскаль, Лейбніц, Ковалевська, Гаус.

Третя категорія – учні з окремими ознаками нестандартних здібностей (їх зазвичай називають діти, які мають потенційні ознаки обдарованості). Вони хоча і не досягли з якихось причин успіхів у навчанні, але дуже активні у пізнанні, оригінальні за психічним складом, непересічними розумовими резервами. Це випадки, коли можна говорити про «приховану», обдарованість. Розумові здібності таких учнів нерідко розкривається вже у старшому шкільному віці. Вони не виділяються розумовими особливостями, не випереджають ровес­ників у загальному розвитку інтелекту та не виявляють яскравих успіхів з того чи іншого навчального предмета, але вирізняються особливими якостями окремих психологічних процесів (надзвичайна пам'ять на які-небудь об'єкти, багатство уяви або здатність до спостереження), своєрідність розумової роботи, що вказує на неабиякі здібності.

Дітей, яких ми виділили до третьої групи, відрізняє оригінальність і самостійність суджень, неоднорідність точки зору в самих різних питаннях. Можливо, ці особливості дитини вказують на її здібності до тих видів діяльності, для розвитку яких в школі немає (поки-що) умов. Серед таких школярів зустрічаються учні з нелегким характером: незалежні, вперті, недостатньо контактні.

Отже, зупинимось на особливостях роботи з дітьми різної категорії здібностей.

Робота з дітьми, які володіють високим рівнем загальних здібностей. Відомо, що школа на сьогоднішній день недостатньо приділяє уваги організації навчання обдарованих дітей, часто виступаючи гальмом у їхньому розвитку. Це пояснюється тим, що працівники школи зосереджують свою увагу на тих дітях, які ледве оволодівають шкільною програмою. Тому, в самому широкому виді, метою шкільного психолога буде організація такої роботи з дитиною і оточуючими її дорослими, яка б не гальмувала, а забезпечувала найкращі умови для розвитку дитячих здібностей. Високий рівень здібностей дитини можуть бути ознакою таланту, а талант – це духовне багатство суспільства, яке не можна втратити.

Практика показала, що ті труднощі в навчанні, з якими зустрічаються обдаровані діти в школі, часто не підлягають корекції, а вимагають перегляду всієї системи навчальне виховного процесу. Якщо діти з випереджуючим розвитком залишаються серед своїх однокласників, їм нічого робити на уроках, так як їм не вистачає розумового навантаження, необхідного для розвитку. Учіння дається їм занадто легко. Чи потрібно дозволяти таким дітям "перескакувати" через клас? Серед учених одної думки немає. Негативним фактором тут виступає проблема спілкування з однолітками, а це може призвести до змін і навіть деформації особистості. В останній час психологами і педагогами піднімається питання про більш гнучку систему міжвікових зв'язків в школі. Учитель-новатор С. Н. Лисенкова показала, що при особливому методі навчання виникає можливість переводити через клас не одного учня, а цілу групу. В результаті зніметься проблема спілкування з однолітками.

Інші проблеми чи потрібно для таких дітей створювати спеціальні класи і школи? У нас є така практика. Психологи вважають, що тут є свої позитивні і негативні сторони. Є думка, що такі діти можуть проникнутися особливим почуттям гордості, завищеної самооцінки, усвідомлення своєї винятковості. Але точно такі ж риси можуть виникнути і в звичайному класі чи школі, завдяки перевазі перед іншими дітьми і тією легкістю, з якою їм дається навчання. Крім того, програма звичайної школи така, що вона в неповній мірі реалізовує інтелектуальні можливості обдарованих дітей і як наслідок не привчає їх, або привчає в мінімальній мірі, до планомірного розвитку своїх сил. Правда, на сьогоднішній день немає достовірних даних про те, що в спеціалізованих школах прискорюється розвиток здібностей обдарованих дітей.

Можливо, розвиток сітки спеціалізованих шкіл і класів не може розглядатися як основний напрямок в роботі з обдарованими дітьми, так як, по-перше, поки-що немає достовірних способів відбору обдарованих дітей (як правило замість відбору по здібностях, іде відбір по підготовці), а, по-друге, розвиток різних дітей проходить різними шляхами і в різному темпі. Є випадки коли дитина в молодших класах проявляє неабиякі здібності, а в середніх класах нічим особливо не відрізняється. В інших випадках у частини дітей підйом здібностей може відбуватися в підлітковому, а можливо і в юнацькому віці. Головний акцент в цій роботі має бути зроблений на роботі з обдарованими дітьми в звичайній школі (особливо сільській). При цьому потрібно передбачити більш гнучку систему переходу з класу в клас, введення факультативів, вивчення певних предметів за різними програмами.

В педагогічних настановах по відношенню до обдарованих дітей важливо уникнути двох крайностей. Перша полягає в тому, що розвиток такої дитини не вимагає ніякої роботи. Подібне невтручання учителя може бути пагубним для розвитку здібностей. Друга крайність – це надмірне втручання в формування здібностей. Помилково думати, що чим раніше (в усіх випадках) щось вивчить дитина, тим краще. Нервова система дитини нестійка, можливості дитячого мозку обмежені. Перевантаження, надмірне навантаження, а як наслідок – надмірне стомлення можуть негативно вплинути на подальший розвиток дитини. Крім цього потрібно пам'ятати, що натаскування, надмірна настирливість дорослого, яка проявляється в тому, щоб заставити дитину якомога більше вивчити, можуть відбити бажання дитини вчитися, деформувати її пізнавальні інтереси (проблеми).

Принцип, якого потрібно дотримуватися на противагу вказаним крайностям, полягає в тому, щоб знайти правильний індивідуальний підхід до обдарованого учня, який би базувався на його особливостях. В цьому зв'язку важливо відмітити приведений Н.Лейтесом аналіз спаду проявів загальної дитячої обдарованості на кінець шкільного віку. Він виділив такі типові причини цього спаду:

1. У деяких дітей на етапі початкового навчання випередження пов'язане з розвитком таких особливостей, які подальшому втратили своє значення. Наприклад, ранній вербальний розвиток, уміння рахувати, читати дозволяє дитині бути першою в початкових класах, але в міру того, що інші діти через певний час вирізняються з нею, вона перестає виділятися своїми успіхами.

2. 3устрічаються діти, у яких активність думки, її своєрідність, проявляється в оперуванні абстрактними поняттями, схемами, а зростаючі вимоги до аналізу конкретного змістового матеріалу утруднюють, гальмують активність.

3. Часті випадки, коли відсутність працездатності, працелюбства, наполегливості, невміння долати труднощі можуть стати перешкодою у розвитку здібностей.

4. Можливі з віком зміни спрямованість особистості, пов'язаної з втратою інтересу до розумових занять, байдужість до навчання, можуть призупинити розвиток здібностей. Проаналізувавши особливості обдарованості учня, шкільний психолог має перешкодити згасанню його здібностей, залучити при цьому учителів, батьків і самого учня.

Так, якщо в основі успіхів дитини лежить тільки не значне випередження в темпах оволодіння окремих умінь і навичок(перша група дітей), можливо не варто говорити про значну обдарованість. Потрібно обережно оцінювати успіхи такого учня і по можливості підготувати його і його батьків до того, що його "особливість" носить тимчасовий характер. Якщо у дитини прояв здібності обмежений характером і змістом матеріалу (друга група), можна разом з учителем розробити індивідуальну програму її розвитку.

Що шкільний психолог може порадити учителю і батькам дитини у якої не достатньо працелюбства і працездатності (третя група)? Ці якості мають виключно важливе значення для розвитку здібностей. Часто дитина, котра "все схвачує на льоту", не привчена до посидючості, старанності, настирливості в заняттях. В результаті вона втрачає свою перевагу. В цьому випадку потрібно, перш за все, виробити звичку до праці (не обов'язково розумової). Психологи радять домагатися цього повсякденним і систематичним тренуванням, "вправлянням" в трудові діяльності. Дорослий має при цьому проявляти твердість і настирливість в своїх діях і вимогах до тих пір, поки трудові зусилля дитини не стануть звичними. Звичайно, при цьому слід пам'ятати про розвиток інтересів дитини до навчання, про заохочення її успіхів, про виховання почуття шани, відповідальності за виконану справу.

Робота з дітьми, які мають яскраво виражені спеціальні здібності. Серед дітей з яскраво вираженими здібностями можна зустріти "математиків, "біологів", "лінгвістів" з яскравим гуманітарним, технічним, художнім, музичним даром.

На сьогоднішній день проблема навчання дітей з яскраво вираженим здібностями вирішується шляхом їх диференціації старших класах і організації факультативів, ліцейних класів, гімназій тощо. Крім цього створюються спеціалізовані школи і класи, організовуються різні гуртки в школах і будинках школярів, Малі Академії наукового проведення досліджень, виступи з доповідями, організація тематичних вечорів, конкурсів сприяє задоволенню інтересів, розвитку обдарованості школярів. Крім цього в школах можна проводити колоквіуми в молодших, класах, якими керують старшокласники. Це дозволяє старшокласнику побути в ролі учителя і з нової позиції віднестися до предмету, який його цікавить. Якщо такі форми учня не задовольняють, то шкільний психолог разом з учителем і батьками мають йому порадити, як організувати самостійні заняття, що додатково читати, в яких позашкільних закладах займатися.

Звичайно, і шкільний психолог, і учитель, і батьки мають створювати максимальні умови для розвитку обдаровування дитини, але при цьому не забувати, що гіперболізація однієї такої здібності і її експлуатація можуть призвести до відставання розвитку всієї особистості від випереджуючої цей розвиток одиничної здібності.

Проявляючи підвищений інтерес до одного, або групи близьких шкільних предметів, учні можуть повністю ігнорувати інші, або підтримувати на рівні “аби не двійка". В результаті стійка, виражена схильність до певного виду діяльності може набути однобокого характеру, а при цьому інші сфери, що є для дитини також важливими, залишаться на досить низькому рівні. В цьому випадку (досить важке) завдання шкільного психолога і вчителя полягає в тому, щоб переконливо довести учневі, що ті шкільні предмети, якими він нехтує, мають певне відношення до того предмету або справи, до яких учень схильний. Щоб уникнути таких "перекосів" в школі і вдома, необхідно створювати умови, які розширюють коло пізнавальних інтересів і спонукають до їх формування.

Б. М. Теплов у свій час висунув тезу про те, що талант, як правило, багатосторонній. Не має загальної чи спеціальної обдарованості, а є більш загальні і більш спеціальні сторони обдарованості.Аналіз емпіричних матеріалів засвідчує, що прояв яскравих здібностей в одному виді діяльності при правильно організованому навчанні і вихованні стимулюють розвиток широкого кола здібностей взагалі. Так, наприклад, учитель, формуючи в учнів з гуманітарними здібностями інтерес до математичних дисциплін, постійно прагне показати красу, естетику, гармонію закладену в магічній побудові точних наук. В результаті у більшості учнів проявляється високий рівень здібностей до оволодіння предметами математичного циклу. Крім того, значний вплив на розвиток різносторонніх пізнавальних інтересів у школярів можуть здійснювати самі вчителі і батьки, якщо вони постають перед дітьми не як вузькі спеціалісти, а як різнобічно розвинені особистості з широким колом інтересів.

Робота з дітьми, які мають потенційні ознаки обдарованості. Є діти, які не випереджають своїх ровесників по загальному розвитку, але виділяються оригінальністю, своєрідністю методів роботи. Для дітей зі скритими потенціалами творчості велике значення мають умови навчання і виховання. Якщо ці умови такі, що ні сім'я, ні школа не сприяють розкриттю і реалізації скритих можливостей, то в дітей можуть виникнути риси тривожності, нейротизму. Це накладає велику відповідальність на людей, які займаються навчанням і вихованням дітей.

Частіше всього відношення педагогів і батьків до таких дітей не завжди доброзичливе. Не рідко від них можна почути: "Ніколи не знаєш, що від нього можна чекати, вони непередбачувані." Крім того, нестандартність, оригінальність мислення легко сплутати з маніпулюванням як засобом самовираження, а потяг до самостійності – з самовпевненістю і негативізмом. Тому часто творчі діти потрапляють в категорію "небажаних" учнів.

Перше, що має зробити шкільний психолог, це допомогти педагогам і батькам змінити свою позицію, внутрішню настанову по відношенню до цих дітей, допомогти створити для них приємну, "теплу" атмосферу. Важливо також допомогти учневі зрозуміти себе, а батькам – неординарного свого учня.

Щоб не заважати проявам творчих здібностей дітей, а, навпаки, стимулювати їх розвиток, педагоги і батьки мають дозволяти якомога частіше виражати свої творчі ідеї, знаходити для цього час, уважно вислуховувати дитину, бути уважним слухачем. Психологи відмічають, що найкраща ситуація – коли на кожну дитину дивляться, як на індивіда з особливостями характерними тільки для нього.

Американський психолог Розенталь показав, що в ситуації коли педагог очікує "надзвичайних успіхів" від дітей, вони насправді їх показують, навіть якщо вони до цього вважалися не дуже здібними.

Вчені також вважають, що на уроках більше потрібно давати завдань творчого характеру. Завдання творчого характеру потрібно давати для всього класу як додаткові завдання після виконання основних завдань кожним учнем. При виконанні таких завдань бажано оцінювати тільки успіх (виставляється високий бал). Хто не виконав таких завдань висока оцінка не виставляється, але і не знижується оцінка за виконання основного завдання.

Для того, щоб учень міг реалізувати свої творчі здібності в нього має бути сформована достатньо висока самооцінка, яка б стимулювала його до діяльності. Тому творчі досягнення учня не слід оцінювати з позиції загальноприйнятих нормативних стандартів. Педагог, психолог має особливо відзначати індивідуальні досягнення учня. При цьому акцент має бути перенесений з самого учня на ту справу, відкриття, яке він зробив.

Дані психологів вказують, що обдаровані діти у більшості випадків не відрізняються хворобливістю чи схильністю до нервових зривів і у фізичному розвитку не відстають від своїх однолітків. Слід пам'ятати, що по відношенню до будь-яких дітей, а тим більше – обдарованих, надмірне захвалювання і прояви критично недовірливого ставлення є недоречними. Обдаровану дитину ніколи не потрібно виставляти на показ, підносити, робити його предметом радості батьків і школи. Не слід також і розчаровуватись, що він не схожий на інших і не примушувати бути "як всі". Єдине, що слід стимулювати в дитині це її бажання працювати задля роботи, а не її бажання випередити шкільних товаришів.

Найбільш правильна форма виховання обдарованих дітей поводитися з ними як з такими, якими вони є, і в той же час підсилювати в них бажання до подальшого розвитку, самовизначення, закріплення індивідуальних нахилів і проявів. Необхідно, щоб виховання оживляло і підтримувало почуття самостійності, креативність, сміливість у відступі від загальноприйнятого шаблону, пошук нового способу вирішення різних завдань.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни / К.А. Абульханова-Славская. – М.: Мысль, 1991. – 299 с.

2. Ананьев Б.Г. Постановки проблемы развития детского самосознания / Б.Г. Ананьев. – Изв. АПН РСФСР. – М., 1948. – Вып. 18.

3. Ананьев Б. Г. Человеккак предмет дознания / Б.Г. Ананьев. – Л., 1968.

4. Ананьев Б.Г. Избр. Психологические труды: в 2 т. Т. 1: Человек как предмет познания / Б.Г. Ананьев. – М., 1980. – 232 с.

5. Анотований каталог психодіагностичних методик (на допомогу шкільним практичним психологам) // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 7. – С.22-26.

6. Бакатанова В.Б. Психолого-педагогічні умови професійного відбору майбутніх інженерів-педагогів: дис… кан. пед. наук 13.00.04 / В.Б. Бакатанова. – К., 1996. – 189 с.

7. Баклицький І.О. Психологія праці: підручник / І.О.Баклицький.– 2-ге вид., перероб. і доп.– К.: Знання, 2008. – 655с.

8. Баріхашвілі І.І. Психологічні основи профорієнтації та професійного самовизначення: навчальний посібник / І.І. Баріхашвілі, М.П. Ворона, Г.В. Грищенко, І.М. Старіков. – К.: Професіонал, 2009. – 208с.

9. Бердичівський політехнічний коледж [Електронний ресурс]. – 2004. – Режим доступу: htt:// www.bpc.zp.ukrtel.net.

10. Берн Э. Игры, в которые играют люди / Э.Берн. – М.: Прогресс, 1988. – 400 с.

11. Бернс Р.Развитие Я-концепции и воспитание/ Р.Бернс. – М, 1986.

12. Бех І. Д. Виховання особистості: підручник / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2008. – 848 с.

13. Блажкун Т.Д. Професійне «Я» старшокласника в реаліях сучасного ринку / Т.Д. Блажкун // Педагогічного процес: теорія і практика. – Вип. 2. – К.: Вид-во П/П «ЕКМО». 2003. – С. 224-234.

14. Богданович И.И. Занятость и профессиональная ориентация в сфере одной деятельности: дис. канд. екон. наук: 08.09.02 / И.И.Богданович. – К., 1997. – 183 с.

15. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности: учебное пособие для вузов /В.А.Бодров. – М.: ПЕРСЗ, 2001.

16. Божович Л.И. Етапы формирования личности в онтогенезе / Л.И. Божович // Вопросы психологи. – 1979. – №4. – С. 23 – 24.

17. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте (психологическое исследование) / Л.И. Божович. – М.: Просвещение, 1968. – 452 с.

18. Борисова Е.М. Индивидуальность и профессия / Е.М.Борисова, Г.П. Логинова. – М.: Знание, 1991.

19. Боровский А.В. Система методов: профессиональной ориентации: в 2-х т.– Кн. 1: Основы профессиональной ориентации / А.В.Боровский, Т.М.Потапенко, Г.В.Щекина. – К., 1993.

20. Вершинена Т.Н. Взаимосвязь текучести и проезводственой адаптации робочих / Т.Н.Вершинена. – Новосибирск: Наука, 1986.

21. Витиньш В.Ф. Реформы школы и профессиональная ориентация школьников /В.Ф.Витиньш. – М.: Просвещение, 1988.

22. Вікова та педагогічна психологія: навч. посібник / О.В. Скрипченко, Л. В. Долинська та ін. – К.: Просвіта. – 2001.– 416 с.

23. ВітковськаО.І. Психологічні умови професійного самовизначення випускників середніх шкіл у процесі профконсультації: дис... канд. психол. наук / О.І.Вітковська. – К., 2002.– 221 с.

24. Герриг Р., Зимбардо Ф. Психология и жизнь / Р.Герриг, Ф.Зимбардо. – 16-е узд.. – СПб.; Питер, 2004. – 955с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).

25. Гильбух Ю.З. Внимание: одаренные дети / Ю.З.Гильбух. – М., 1991.

26. Гладкова В.М. Профорієнтація: навчальний посібник / В.М. Гладкова. – Львів: Новий Світ-2000, 2007. – 160 с.

27. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи / Е.И. Головаха. – К.: Наукова думка, 1988. – 144с.

28. Головаха Е.И. Психология человеческого взаимоотношения / Е.И. Головаха, Н.В. Панина.– К., 1989.

29. Голомшток А.Е. Выбор профессии и воспитание личности школьника: Воспитательная концепция профессиональная ориентация / А.Е.Голомшток. – М.: Педагогика, 1979. – 160с.

30. Гончарова Н.О. Основи вибору професії: консультативний тренінг / За ред. В.Ф.Моргуна. – Полтава: АСМІ, 2007. – 48 с.

31. Грабчак О.В. Формування професійних домагань старшокласників у процесі профорієнтаційної роботи: дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / О.В.Грабчак. – Вінниця, 2012.

32. Грецов А., Бедарева Т. 100 популярных профессий. Психология успешной карьеры для старшеклассников и студентов /А.Грецов, Т. Бедарева. – СПб.: Питер, 2009. – 272 с.

33. Губенко А.В. Формирование у учащихся старших классовготовности к выбору профессий в сфере творческой технической деятельности (психологический аспект):дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / А.В.Губенко. – К., 1999. – 213 с.

34. Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников / К.М.Гуревич. – М.: Знание, 1988. – 80 с.

35. Даниличева Н.А. Психология профессионального отбора / Н.А.Даниличева. – СПб.: СЛП, 1998.

36. Данчева О. В. Практична психологія в економіці та бізнесі / О. В.Данчева, Ю. М.Швалб. – К.: Лібра, 1999. – 270 с.

37. Деркач А.А. Психодиагностика и акмеография / А.А.Деркач, А.С.Огнев, Ю.Н.Гончаров.–Воронеж: НПОМОДЗК, 1997.

38. Дмитриева М.А. Психология труда, инженерная психология: учебное пособие / М.А.Дмитриева, А.А.Крылов, А.И. Нафтульев. – Л.: ЛГУ, 1979.

39. Дубровина И. В. Школьна психологическая служба / И. В. Дубровина. – М., 1991.

40. Дяченко Н.Н. Профессиональное воспитание учащейся молодежи: профпедагогика / Н.Н.Дяченко. – М.: Высшая школа, 1988. – 144 с.

41. Ендальцев В.С. Выбор профессии: социальные, экономические и педагогические факторы / В.С.Ендальцев. – К.: Вища школа, 1982.–150с.

42. Ефективний пошук роботи (поради психолога) / З.П. Безвушко, Н.В.Латуша, К.Є. Скалєва, Ю.В. Сташко, М.А Шпортко В.С. Штифурак // за ред. В.С. Штифурака. – Вінниця, 2012. – 123с.

43. Євдокимова Г.О. Професійна орієнтація: психодинамічний підхід та два методи оцінки його ефективності / Г.О.Євдокимова // Педагогічний процес: теорія і практика. – Вип. 1. – 2002. – С. 166-177.

44. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення в центах зайнятості України / За ред. Ю.М.Маршавіна, Л.Є.Ляміної. – К.: Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 2000. – 303 с.

45. Жемера Н.В. Сутність та особливості процесу професійного самовизначення учнів старших класів / Н.В. Жемера //Трудова підготовка в закладах освіти. – 2002. – №4. – С.26-30.

46. Завалова Н.Д. Образ в системе психической регуляции деятельности / Б. Ф. Ломов, В.А. Пономаренко, Н.Д. Завалова; отв. ред. Ю.М. Забродин. – М.:Наука, 1986. – 167 с.

47. Закатнов Д.О.Твоя майбутня професія: навч. Посібник / Д.О.Закатнов, Н.В.Жемера, М.П.Тименко. – К.: Українська книга, 1999. – 324с.

48. Захаров Н.Н. Профессиональная ориентация школьников: учеб. пособие для студентов – слушателей фак. обществ. Профессий / Н.Н.Захаров. – М.: Просвещение, 1988. – 272 с.

49. Захаров Н.Н. Профессиональная ориентация школьников: библиотека учителя труда / Н.Н.Захаров, В.Д.Симоненко. – М.: Просвещение, 1989.

50. Зеер Э.Ф. Психология профессий / Э.Ф.Зеер. – М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. – 336 с.

51. Зеер Э. Ф.Профориентология: теория и практика: учебное пособие для высшей школы / Э.Ф.Зеер, А.М.Павлова, Н.О.Садовникова. – М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2006. – 192 с.

52. Игры, обучение, тренинг, досуг / Ред. В. Петрусинского. – М.: Новая школа, 1994. – 368 с.

53. Иноземцев В.Л. Расколотая цивилизация / В.Л. Иноземцев. – М.: Асаdemia: Наука, 1999. – 740с.

54. Йовайша Л.А. Проблемы профессиональной ориентации школьников: пер. с лит. / Л.А.Йовайша. – М.: Педагогика, 1983. – 129 с.

55. Калицкий Э.М. Профессия, профессиология и профессиональное образование: методологические аспекти /Э.М.Калицкий. – Мн.: РИПО, 1996. – 37 с.

56. Камінецький Я., Субтельна Г. Профорієнтація як складова ринкової економіки / Я.Камінецький, Г.Субтельна // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1998. – №5. – С.95-102.

57. Кишиков Р.В. Профориентация и профотбор: лекции (материалы по дисциплине) / Кишиков Р.В. – 2009.

58. Климов Е.А Психолого-педагогические проблемы профессиональной ориентации / Е.А. Климов. – М.: Просвещение, 1983. – 160 с.

59. Климов Е.А. Введение в психологию труда: ученик / Е.А. Климов. – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998.

60. Климов Е.А. Как выбрать профессию / Е.А. Климов. – М., 1990.

61. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения / Е.А. Климов. – Ростов-на-Дону, 1996.

62. Климов Е.А. Психолого-педагогические проблеми профессиональной консультации/ Е.А. Климов. – М.: Знание, 1983.-95 с.

63. Климов Е.А. Психология профессионала / Е.А. Климов. – М.: Изд-во Институт практической психологии, 1996. – 400с.

64. Климов Е.А. История психологии труда в России / Е.А. Климов, О.Г. Мскова. – М.: МГУ, 1992. – 221с.

65. Кон И. С. Психология ранней юности: кн. для учителя / И.С.Кон. – М., 1989.

66. Кон И. С. Психология старшеклассника / И.С.Кон. – М, 1980.

67. Кондратова Н.О. Управління неперервною професійною освітою: система профорієнтації / Н.О.Кондратова // Педагогічний процес: теорія і практика. – Вип. 2. – 2002. – С. 53-59.

68. Конвенція про професійну орієнтацію та професійну підготовку у галузі розвитку людських ресурсів № 142: (ратифіковано Україною 3 трав. 1979 р.) [Електронний ресурс].– Режим доступу tp: /search. igazakon. l.../MU75K06U.html [Доступний від 18.03.2012].

69. Корольчук М.С. В.М. Теорія і практика професійного психологічного відбору: навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / М.С.Корольчук, В.М.Крайнюк. – К.: Ніка-Центр, 2006. – 536 с.

70. Костюк, Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г.С. Костюк, Л.М. Проколієнко.– К.: Рад. школа, 1989.– 608 с.

71. Кравченко І.Ф. Професійне самовизначення старших підлітків у сфері обслуговування засобами професіографії: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / І.Ф. Кравченко / І-т педагогіки АПН України. – К., 1999. – 16 с.

72. Криницька Л.Я. Організаційно-педагогічні засади професійного навчання незайнятого населення у професійно-технічних навчальних закладах: методичні рекомендації / Л.Я.Криницька. – Львів, 2003.– 36 с.

73. Круглов Б.С. Роль ценностных ориентации в формировании личности школьника // Психологические особенности формирования личности школьника. – М.,1983. – С. 4-15.

74. Кулагин Г.С. Основы профессиональной діагностики / Г.С.Кулагин. – Л.: Медицина, 1984.

75. Кулікова С.А. Особливості і фактори професійного самовизначення однокласників // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах (теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) / С.А. Кулікова – Кн. 2. – Пед. думка. – 2000. – С. 231-236.

76. Куліненко Л.Б. Консультативна допомога у професійному самовизначенні учнів морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах (теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) / Л.Б.Куліненко. – Кн. 2. – Київ: Пед.думка. – 2000.–С. 297-302.

77. Лавриченко Н. М.Професійна орієнтація як за­сіб соціалізації школярів (французький досвід) / Н.М.Лавриченко, М.П. Тименко //Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах. – Кн. 2 К. –2000. – С. 7-12.

78. Лавриченко Н.М. Професійна орієнтація учнів у системі середньої освіти Франції: дис. канд.: пед. Наук: 13.00.01/ Н.М. Лавриченко. – К., 1996. – 165 с.

79. Леонов И.Г. Управление качеством продукции / И.Г.Леонов, О.В. Аристов. – М.: Изд-во стандартов, 1990. – 279 с.

80. Леонтьев, А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев.–М.: Педагогика. – 320 с.

81. Леонтьев Д.А. Профессиональное самоопределение как построение образов возможного будущего / Д.А. Леонтьев //Вопросы психологии. – 2001.– №1.– С. 57-66.

82. Ливехуд Б. Кризисы жизни – шансы жизни. Развитие человека между детством и старостью / Ливехуд Б. – Калуга, 1994.

83. Лукашевич Н.П. Психология труда: Учеб. пособие / Н.П. Лукашевич, И.В. Сингаевская, Е.И.Бондарчук.–2-е узд., доп. и перераб.– К.: МАУП, 2004.– 112 с.

84. Малхазов О.Р. Психологія праці: навч. посібник / О.Р.Малхазов. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 208 с.

85. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К.Маркова. – М., 1996.

86. Матвеев А. А. Человек – человек: методические рекомендации для тех, кто выбирает профессию / А.А.Матвеев, А.Й. Толпеко. – К., 2001. – 20 с.

87. Махаева О.А. Я выбираю профессию: Комплексная программа активного профессионального самоопределения школьников / О.А. Махаева, Е.Е.Григорьева. – М.: УЦ «Перспектива», 2002. – 52 с.

88. Мельник С., Гуляєв В. Аналітичний огляд стану молодіжної зайнятості / С.Мельник, В.Гуляєв // Україна аспекти праці. – 2001. – № 1. – С. 3-7.

89. Мельник О.В. Сучасний стан та перспективи розвитку теорії і методики професійної орієнтації дітей, молоді та дорослих в Україні / О.В. Мельник //Розвиток професійної орієнтації в Україні: науково-допоміжний покажчик / упоряд.: Л.О.Пономаренко, Н.А. Стельмах, Л.І.Ніколюк: АПН України, ДНЛБ України ім.В.О. Сухомлинського. – Черкаси, 2009. – С.13-25с.

90. Менегетти А. Учебник по онтопсихологии / А.Менегетти. – М., 1997.

91. Методики психодиагностики в спорте / В.Л. Марищук, Ю.М. Блудов, В.А. Плахтиенко, Л.К. Серова. – М.: Просвещение, 1990. – 256 с.

92. Методичні рекомендації щодо проведення професійного відбору на допомогу спеціалістам з профорієнтації рай(міськ)центрів зайнятості. – К., 1999. – 42 с.

93. Михалевська Н., Тригук О. Вибір професії, або задача з багатьма невідомими. Психолого-педагогічний тренінг для учнів 9-11 класів / Н. Михалевська, О. Тригук // Психолог. – 2004. – № 45 (141). – С. 18-22.

94. Моргун В.Ф. Концепція багатовимірного розвитку особистості та її застосування / В.Ф. Моргун // Філософська і соціологічна думка. –1992. – №2. – С.27-40.

95. Моргун В.Ф. Методика багатовимірного аналізу досягнень учня з метою профілювання та профорієнтації / В.Ф. Моргун. – Полтава, 1997. – 16 с.

96. Моргун В.Ф. Основи психологічної діагностики: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.Ф. Моргун, І.Г.Тітов. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. – 464 с.

97. Мясищев В.Н. Психология отношений: избр. психол. тр. /В.Н. Мясищев.– М.: НПО МОДЭК, 1995. – 356 с.

98. Назимов И.Н. Социально-зкономическая сущность и значение профессиональной ориентации молодежи в современных условиях / И.Н.Назимов // Ориентация молодежи на рабочие профессии. – К.: Вища школа, 1976. – С. 5-21.

99. Назимов И.Н. Профориентация и профотбор в социалистическом обществе/ И.Н.Назимов. – М.: Экономика, 1972.

100. Немов Р.С. Психология. Кн. 1. / Р. С. Немов.– М.: ВЛАДОС, 1999. – 688 с.

101. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога / Р.В. Овчарова. – М.: Просвещение, Учебная литература, 1996. – 352 с.

102. Опачко М.В. Професійна орієнтація учнів в процесі розв'язування задач фізико-технічного змісту: дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / М.В. Опачко. – Ужгород, 2001. – С. 180-207.

103. Осадчий В.В. Педагогічні засади професійного консультування молоді засобами інтернет: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / В.В.Осадчий. – К., 2005.– 242с.

104. Осницкий А.К. Определение характеристик социальной адаптации / А.К. Осницкий // Журнал практического психолога. – 1998. – №1.

105. Основи практичної психології / В. Панок,Т. Титаренко, Н. Чепелева та ін.: підруч. К.: Либідь, –1999. – 536с.

106. Основи професіографії: навчальний посібник / За ред. Б.О.Федоришина. – К.: МАУП, 1997.–148с.

107. Павлютенков Е.М. Профессиональная ориентация учащихся / Е.М. Павлютенков. – К.: Радянська школа, 1983. – 152 с.

108. Педагогічне управління професійним самовизначенням учнівської молоді: посібник / за ред. М.П. Тименка. – К., 2001. – 152с.

109. Петровский А.В. Психология: учеб. / А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский. – 2-е изд., стереотип. – М.: Академия, 2001. – 512 с.

110. Підготовка учнів до професійного навчання і праці (психолого-педагогічні основи): Навч.-метод. посібник / За ред. Г.О.Балла, П.С.Перепелиці, В.В.Рибалка. – К.: Наукова думка, 2000.

111. Платонов К.К. Профессиональная ориентация и способности / К.К. Платонов // Школа и выборпрофессии. – М., 1969. – С. 91-100.

112. Платонов К.К. Структура и развитие личности / К.К. Платонов; отв. ред. А.Д. Глоточкин.–М.: Наука, 1986.–257 с.

113. Побірченко Н.А. Організація профорієнтації в процесі профільного навчання у загальноосвітній школі / Н.А.Побірченко // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи. – Київ, 2003. – С. 583-587.

114. Побірченко Н.А. Програма розвитку в учнів особистісної готовності до професій бізнесу / Н.А.Побірченко. – К., 1997.

115. Побірченко Н.А. Психологія підготовки учнівської молоді до оволодівання професіями бізнесу/ Н.А.Побірченко. – К., 1997.

116. Подима Ю.В. На ринку праці суднобудування –позитивні зрушення / Ю.В. Подима // Фортуна. – Миколаїв, 2005. – серпень, № 7.

117. Подоляк В.О. Профорієнтація та методика профорієнтаційної роботи: навчально-методичний посібник /В.О. Подоляк, Л.Я. Коношевський, В.Д. Кондратюк. – Вінниця: ВДПУ ім. М.Коцюбинського, 2001. – 152 с.

118. Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається // Збірник нормативних, інструктивних та методичних матеріалів з питань професійної орієнтації незайнятого населення та інших категорій громадян / упор. Л.Авдєєв. – К., 1997. – 135 с.

119. Положення про організацію професійної орієнтації населення // Збірник нормативних, інструктивних та методичних матеріалів з питань професійної орієнтації незайнятого населення та інших категорій громадян / упор. Л.Авдєєв. – К., 1997. – 135 с.

120. Помиткін Е.О. Методика проведення школярами авторських уроків // Психологія особистісно орієнтованої професійної підготовки учнівської молоді: науково-методичний посібник / Е.О. Помиткін / за ред. В.В.Рибалки. – Київ, Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – С. 220-242.

121. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учебн. пособие / Ред.-сост. Д. Я. Райгородский. – Самара: Бахрах-М, 2000. – 672 с.

122. Программы для общеообразовательных учреждений: твоя профессиональная карьера (8 – 9 кл.). – М., 1997. – 96 с.

123. Професійна діагностика / упорядник Т.Гончаренко. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – 120 с.

124. Профконсультационная работа со старшеклассниками / Под ред. Б.А. Федоришина. – К.: Рад.школа, 1980.

125. Профорієнтаційна робота психолога / Упоряд. Т. Гончаренко. – К.: Шкільний світ, 2007. – 128 с.

126. Прощицкая Е.Н. Джон Голланд о выборе профессии / Е.Н.Прощицкая// Школа и производство. – 1993. – №4. – С.20-22.

127. Прощицкая Е.Н. Выбирайте профессию: учеб. пособие для ст.кл. сред. Шк. / Е.Н. Прощицкая.– М.: Просвещение, 1991. – 144 с.

128. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение / Н.С. Пряжников. – М.: Институт практической психологии, 1996. – 256 с.

129. Пряжников Н.С. Профориентационние игры: проблемне ситуации, задачи, карточные методики / Н.С. Пряжников. – М., 1991.

130. Пряжникова Е.Ю. Профориентация: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е.Ю. Пряжникова, Н.С. Пряжников. – 4-е изд.; стер. – М.: Издательський центр «Академия», 2008. – 496 с.

131. Пряжникова Е.Ю. Профориентация: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е.Ю. Пряжникова, Н.С. Пряжников. – 4-е изд.; стер. – М.: Издательський центр «Академия», 2005.

132. Психодіагностика в службі зайнятості: методичний посібник / за ред.В. Синявського, О.О. Ящишина – К., 1998. – 132 с.

133. Психологическая наука в XX столетия: проблеми теории и истории / К.А. Абульханова-Славская, Л.И. Анцыферова, А.В. Брушлинский; под ред. А.В. Брушлинского].– М.: Ин-т психологии РАН, 1997. – 576 с.

134. Психологическое сопровождение выбора профессии: научно-ме­тодическое пособие / Под ред. Л.М. Митиной. – М.: Московский психолого-социальный институт, Филинта, 2003. –184 с.

135. Психологічне консультування безробітних: методичний посібник для спеціалістів міськ. (рай)центрів зайнятості щодо організації та проведення психологічного консультування безробітних. – К., 1999. – 55 с.

136. Психологічні аспекти гуманізації освіти: книга для вчителя / за ред. Г.О.Балла. – Рівне, 1996.

137. Психологія праці та професійна підготовка особистості: навчальний посібник / За ред. П.С.Перепелиці, В.В.Рибалки: – Хмельницький: ТУП, 2001.– 330 с.

138. Пустовая Є. Профорієнтація: проблеми, досвід, перспективи / Є. Пустовая // Завуч. – 2003. – № 9 (159). – С. 2-3.

139. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста / Ф.Райс. – СПб.: Издательство «Питер», 2000.– 656 с.

140. Рибалка В.В. Психологія професійного самовизначення для здорових старшокласників: методичні рекомендації / В.В. Рибалка. – К.: ІПППО АПН України, 2004. – 24 с.

141. Рибалка В.В. Особистісний підхід у профільному навчанні старшокласників: монографія / В.В. Рибалка. – К.: Деміур, 1998.

142. Рибалко В.В. Співвідношення між соціально та індивідуально визначеними якостями особистості як передумова професійного самовизначення учнівської молоді / В.О. Рибалка // Щоквартальний науково-методичний журнал. – 2001. – № 3 (4). – С. 33-38.

143. Ринок праці та основні напрямки діяльності служби зайня­тості у 2005 році. – Аналітико-статистичний збірник (Миколаївський обласний центр зайнятості). – Миколаїв, 2006.–202 с.

144. Ришовська С. Вибір професії – крок до життєвого успіху / С. Ришовська // Психолог. – 2004. – № 45 (141). – С 15-17.

145. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в об­разовании / Е.И. Рогов. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 529 с.

146. Роджерс Карл Р. Взгляд на психотерапию / Карл Р.Роджерс //Становление человека.– М.: Прогресс, 1994.– 480с.

147. Романова Е.С. 99 популярных профессий: психологический ана­лиз и профессиограммы / Е.С.Романова. – СПб.: Питер, 2006. – 464 с.

148. Рубинштейн С. Л. Основи общей психологи:в 2-х т. / С. Л. Рубинштейн. – М., 1989.

149. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологи / С. Л. Рубинштейн. – М.: Педагогика, 1973. – 424 с.

150. Семенова Н.А. Профессиональная ориентации старших школьников / Н.А.Семенова. –М.: Просвещение, 1986. – 96 с.

151. Сисоєва С.О. Освіта і особистість у швидкозмінному світі / С.О. Сисоєва // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи. – К., 2003. – С. 44- 50.

152. Сисоєва С.О. Професійне консультування молоді: можливості мережі Інтернет:навчально-методичний посібник / С.О.Сисоєва, В.В.Осадчий. – Київ-Мелітополь, 2005. – 200 с.

153. Сич В.М. Соціально-психологічні особливості мотивації професійного вдосконалення спеціалістів відділів освіти: дис. на здобуття наук. ступеня канд. псих. Наук: 19.00.05 / В.М. Сич. – К., 2005. – 170 с.

154. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание / Спиркин А.Г. – М., 1972.

155. СтепановВ.Г. Профориентация: функциональная асимметрия мозга и выбор профессии: учебное пособие для вузов / В.Г.Степанов. – М.: Академический Проспект, 2008. – 447 с.

156. Столин В.В. Самосознание личности / В.В.Столин. – М., 1983.

157. Твоя майбутня професія: довідник професій / упоряд. Д.О. Закатнов, Н.В. Жемера, М.П.Тименко. – К.: Українська кн., 1999. – 312 с.

158. Теппов Б.М. Проблеми индивидуальных различий / Б.М. Теплов. – М.: АПН РСФСР, 1961.– 535 с.

159. Тесты по профориентации для учащихся / Сост. А.А. Аркадьев. – Минск: Современная школа, 2008. – 272 с.

160. Тименко М.П., Жемера Н.В. Людина і світ професій: програма для старшокласників загальноосвітніх навчально-виховних закладів України / М.П. Тименко, Н.В.Жемера. – К., 1993. – 28 с.

161. Толочек В.А. Стили профессиональной деятельности / В.А.Толочек. – М.: Смысл, 2000. – 199 с.

162. Устюжанин А.П. Социально-психологические аспекты управления коллективом / А.П. Устюжанин. – М.: Знание, 1993. – 230 с.

163. Федоришин Б.О. Виявлення і оцінка загальних інтересів особистості старшокласника (методика Одані-2): методичний посібник / Б.О.Федоришин. – К., 1997.

164. Федоришин Б.О. Психолого-педагогічні основи професійної орієнтації: дис… д-ра. пед. наук.: 13.00.04 / Б.О. Федоришин. – Київ, 1996. –383 с.

165. Федоришин Б.О.Сучасні засади професійної орієнтації школярів / Б.О.Федоришин, М.А. Руденко// Педагогічний процес: теорія і практика. – Вип. 1. – 2002. – С. 226-237.

166. Федоришин Б.О.Методи психодіагностики в системі професійної консультації безробітніх: методичний посібник в 2-х книгах/ Б.О.Федоришин, О.О.Ящишин, В.В. Синявський / за ред.Синявського В.В., Ящишина О.О. – К.: Науково-методичний центр ШК ДЗСУ, 2000.

167. Формирование личности в переходной период от подросткового к юношескому возрасту / под ред. И.В. Дубровиной. – М., 1983.

168. Франкл В. Человек в поискахсмысла / В.Франкл. – М., 1990.

169. Фукуяма С. Теоретическиеосновыпрофессиональнойориентации / С. Фукуяма. – М.: МГУ, 1989. – 108с.

170. Чистякова С.Н. Комплект учебно-методической документации для проведения профессиональных проб / С.Н.Чистякова. – Кемерово, 1995.–143 с.

171. Чистякова С.Н. Основы профессиональной ориентации школьников / С.Н.Чистякова. – М.: Просвещение, 1982. – 112 с.

172. Шандриков В.Д. Психологические аспекты расстановки кадров / В.Д. Шандриков. – М.: Знание, 1974.

173. Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник / В.Б. Шапар. – X.: Прапор, 2007.– 640 с.

174. Шелест І.І. Професійне консультування безробітних в центрах зайнятості:методичні рекомендації / І.І.Шелест, О.В.Корчевна. – К., 2002. – 45 с.

175. Штифурак В.С. Як влаштуватись на роботу (поради психолога) / В.С. Штифурак. – Вінниця, 2003.– 46c.

176. Штифурак В.С. Психологічні основи профорієнтації: методичні рекомендації / В.С. Штифурак, Г.Б.Шульга. – Вінниця: ВДПУ, 2006. – 92 с.

177. Штифурак В.С. Психологічні основи профорієнтаційної роботи / В.С. Штифурак, Г.Б.Шульга. – Вінниця, 2009. – 127с.

178. Штифурак В.С. Ідеї гуманізму в національній системі виховання / / В.С. Штифурак // Рідна школа. – №11. – 1999. – С.4-5.

179. Штифурак В. С. Організація роботи зі здібними та обдарованими дітьми: навчально-методичний посібник / В.С. Штифурак. – Вінниця, 2009. – 209 с.

180. Штифурак В.С. Психологія професійного самовизначення: навчально-методичний посібник / В.С. Штифурак. – Вінниця, 2005. – 48 с.

181. Шугайло Г.В. Диференційований підхід до навчання комп'ютерних технологій майбутніх учителів інформатики: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Г.В. Шугайло. – К., 2003. – 231 с.

182. Эльконин Д.Б. Психология игры / Эльконин Д.Б. – М.: Педагогика, 1978. – 304 с.

183. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Э.Эриксон/ под ред. Толстых А.В.– М., 1996.

184. Ярошевский М.Н. История психологии / М.Н.Ярошевский. – М.: Мысль, 1985.

185. Ярошенко В.В. Школа и профессиональное самоопределение учащихся / В.В.Ярошенко. – К.: Рад. школа, 1983.

186. Про затвердження Концепції державної системи професійної орієнтації населення: Постанова від 17 вересня 2008 р. N 842. – Київ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/842-2008-%D0%BF.

187. Профорієнтація майбутнього [Електронний ресурс]. – Режим доступу: lubotin.kharkov.ua/.../print:page,1,603-pro [Доступний від 24.06.2012].

Дата добавления: 2014-10-23