Розвиток промисловості та сільського господарсьва

План

Тема 3. Розвиток національної економіки.

Лекція 7.

Навчальна мета: ознайомити студентів з методологією аналізу розвитку окремих галузей економіки

Час: 80 хв.

Метод: Лекція

Місце: Навчальна аудиторія

Матеріально-технічне забезпечення: таблиці, графіки, схеми, статистичні дані.

Джерела і література: 1, 18, 19, 20, 38, 44, 45.

Навчальні питання і розрахунок часу
Вступ	5 хв.
Основна частина	70 хв.
1. Розвиток промисловості та сільського господарсьва. 2. Основні проблеми розвитку економіки	30хв. 40 хв.
Підсумки	5 хв.

Зміст лекції

Аналіз розвитку промисловості здійснюється поетапно.

На першому етапі аналізу визначається частка промисловості у ВВП та тенденції її зміни:

(5.1)

(5.2)

де α — частка галузі і у ВВП в період t;

— валовий внутрішній продукт (валова додатна вартість) галузі і в році t;

ВВП _t — валовий внутрішній продукт у цілому в економіці в році t;

— валова продукція галузі і в році t;

— проміжне споживання галузі і в році t.

Тенденції зміни частки певної галузі у ВВП дають змогу виявити структурні зрушення в економіці.

На другому етапі аналізують показники динаміки промислового виробництва:

― індекс реального (фізичного) обсягу промислового виробництва;

― обсяг і динаміку випуску продукції промисловості в абсолютному вимірі;

― темпи оновлення промислової продукції;

― зміну валової продукції промисловості за рахунок зміни продуктивності праці або чисельності працівників.

Індекс реального обсягу промислової продукції (k _р.пр) розраховується за формулою:

, (5.3)

де , — обсяг виробництва j -го виду промислової продук­ції в натуральному вимірі в роки t і (t – 1);

n — кількість найменувань (видів) промислової продукції;

— ціна j -го виду промислової продукції в рік t.

Динаміка індекса реального обсягу промислової продукції дає уявлення про тенденцію певної галузі виробництва до зростання чи спаду.

Динаміка випуску продукції промисловості визначається за формулою:

(5.4)

де — темпи зростання випуску продукції промисловості;

— обсяги промислової продукції в натуральному вимірі в роки t і (t – 1);

— ціна промислової продукції в рік t.

Оновлення промислової продукції аналізується за показниками частки нових видів продукції, яка визначається в натуральному або вартісному вимірі, та темпами оновлення.

Вплив продуктивності праці на динаміку валової продукції промисловості визначається за формулою:

(5.5)

де ± Δ ВП_пр.п. — зміна («+» збільшення, «–» зменшення) валової продукції промисловості за рахунок зміни продуктивності праці;

Ч_б — чисельність працівників в промисловості в базовому році;

ПрП_б, ПрП _t — продуктивність праці у промисловості в базовий та розрахунковий період t.

Зміна валової продукції галузі під впливом зміни чисельності працівників (± Δ ВП_пр.ч) розраховується за формулою:

(5.6)

де Ч _t — чисельність працівників промисловості в період t.

На третьому етапі визначаються основні показники розвитку промисловості, аналізується структура промисловості та тенденції структурних зрушень.

Аналіз розвитку сільського господарства здійснюється також поетапно.

На першому етапі аналізуються частка сільськогосподарської продукції у ВВП, тенденції її зміни. Оскільки сільське господарст­во складається з двох основних галузей (рослинництва і тваринництва), то на цьому етапі визначається також галузева структура сільського господарства та аналізуються тенденції її зміни.

Аналіз структурних зрушень у сільському господарстві дає змогу зробити висновки стосовно спеціалізації країни на виробництві певних видів продукції рослинництва та тваринництва.

На другому етапі аналізується динаміка сільськогосподар­ського виробництва в цілому та за окремими галузями. Для цього визначаються такі показники:

― індекс реального обсягу сільськогосподарського виробництва в цілому і по рослинництву та тваринництву зокрема;

― обсяг і динаміка виробництва продукції сільського господарства, рослинництва та тваринництва;

― зміна валової продукції сільського господарства за рахунок зміни продуктивності праці та чисельності працівників.

Індекс реального обсягу сільськогосподарського виробництва (k _р.с.г.) розраховується за найважливішими видами продукції рослинництва й тваринництва.

Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції аналізується за роками у вартісному вимірі в зіставлених цінах.

Вплив продуктивності праці на динаміку валової продукції сільського господарства визначається за формулою:

(5.7)

де ± Δ ВП_с.г.п. — зміна («+» збільшення, «–» зменшення) валової продукції сільського господарства за рахунок зміни продуктивності праці;

Ч_б — чисельність працівників сільського господарства в базовому році;

ПрП_б, ПрП _t — продуктивність праці в сільському господарстві в базовий та розрахунковий період t.

Зміна валової продукції галузі залежно від зміни чисельності працівників (± Δ ВП_с.г.ч.) розраховується так:

(5.8)

де Ч _t — чисельність тих, хто працює в сільському господарстві в період t.

На третьому етапі аналізуються показники розвитку рослинництва й тваринництва. На цьому етапі визначається також частка приватного сектора в загальному обсязі виробництва продукції рослинництва та тваринництва.

Аналізуючи галузь, потрібно враховувати сезонність сільськогосподарських робіт та викликану цим невідповідність календарного й сільськогосподарського років. Це стосується, у першу чергу, галузі рослинництва, у якій сільськогосподарський рік починається з посівної та закінчується жнивами.

Ефективність промислового виробництва аналізується за такими показниками:

· фондовіддача;

· фондомісткість;

· фондоозброєність;

· продуктивність праці;

· матеріаломісткість;

· енергомісткість;

· конкурентоздатність продукції.

Фондовіддача — показник ефективного використання основних виробничих засобів.

Фондомісткість характеризує потребу в основних виробничих за­собах, потрібних на виробництво одиниці продукції промисловості.

Фондоозброєність — це показник оснащеності працівників промисловості основними виробничими засобами.

Продуктивність праці — показник ефективності використання робочої сили, зайнятої в промисловості.

Матеріаломісткість характеризує величину прямих матеріальних витрат у промисловості (вартість проміжного споживання) на одиницю продукції.

Енергомісткість характеризує витрати первинних паливно-енергетичних ресурсів у натуральному вираженні (тоннах умовного палива) на одиницю валового продукту або валового внутрішнього продукту.

Конкурентоздатність продукції визначається як:

· одиничний показник — за конкурентним промисловим товаром;

· груповий показник — за групою промислових товарів;

· інтегрований показник — за технічними та економічними характеристиками промислової продукції.

Ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується специфічними для цієї галузі показниками. Умовно їх поділяють на дві групи:

1) показники продуктивності:

― урожайність (валовий збір / посівні площі);

― продуктивність тваринництва (надої молока з однієї корови, настриг вовни з однієї вівці тощо);

2) показники забезпеченості:

― виробництво зерна на душу населення;

― державні закупівлі сільськогосподарської продукції.

Для промисловості та сільського господарства також аналізуються структури експорту та імпорту. При цьому слід ураховувати такий аспект аналізу, як продовольча безпека країни. У світовій практиці вважається, що за умов закупівлі 20 % продоволь-
ства (від виробленого) країна — імпортер втрачає свою продоволь­чу незалежність, і виникає загроза її національній безпеці.

Дата добавления: 2014-11-08