Живопис

Зароджується українська опера. Її родоначальником став Семен Гулак-Артемовський (1813-1873), вихованець російського композитора М.Глинки, що написав першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм» (1862).

Одним з перших українських композиторів-професіоналів у Галичині був Михайло Вербицький (1815-1870), який писав хорові, вокальні, інструментальні твори, музику до театральних вистав. найкращими творами є «Заповіт» на слова Т.Шевченка, «Поклін» на слова Ю.Федьковича і «Жовнір» на текст І.Гушалевича. Створив 8 симфоній-увертюр, 2 полонези, вальс. В увертюрах використовував народні мелодії (коломийки). Крім того, склав збірник п’єс для гітари. Вербицький пропагував народну творчість, писав статті на музичні теми. Є автором сучасного українського гімну «Ще не вмерла України..».

Широкої популярності набули народні пісні-романси «Їхав козак за Дунай», «Віють вітри», «Сонце низенько» та інші. На слова Т.Г.Шевченка створені пісні-романси «Думи мої», «Ой одна я, одна», «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий»; на слова М.М.Петренка – «Дивлюсь я на небо»; В.М.Забіли «Гуде вітер вельми в полі»,«Не щебечи, соловейку».

У 1809 р. з нагоди відкриття театру в Одесі виступивМ.Овсянико-Куликовськийзі своєю симфонією, яку він створив на основі українських народних пісень.

Великою подією стало упорядкування та видання нотних збірок українських народних пісень Миколою Маркевичем «Народные южнорусские напевы, положенные на фортепиано» (1840).

Таким чином, під впливом народної пісні, її образів, мелодики формується творчий доробок вітчизняних композиторів у різних жанрах – від малих форм камерної музики до великих музично-драматичних та симфонічних творів.

Український живопис у І половині ХІХ ст. розвивався в загальному русі з європейським мистецтвом. У живопису успішно розвивався портрет, зароджувався побутовий жанр, самостійного значення набував пейзаж. Велике місце в розвитку українського мистецтва належить таким художникам як, Д.Г.Левицький, В.Л.Боровиковський, В.А.Тропінін, Т.Г.Шевченко, І.М.Сошенко, Г.А.Васько, А.М.Мокрицький та інші.

Дмитро Левицький (1735-1822) був найвизначнішим портретистом свого часу. Написав портрети майже всіх відомих представників свого часу. Йому належать портрети Дідро – єдиний із портретів, що його великий французький енциклопедист визнав добрим, Катерини ІІ, М.Новікова, Г.Державіна, князя Голіцина та багато інших.

На тлі тогочасного мистецтва відбиває постать українського релігійного маляра й портретиста Володимира Боровиковського (1757-1825), «Благовіщеня», «Костянтин та Олена», «Великомучениця Катерина», «Антоній та Феодосій». Крім портретів, Боровиковський мав цілу низку замовлень на більші монументальні роботи, як розпис Михайлівського замку (1802), а найбільш на іконостаси.

Людиною і митцем що вмів захопити уяву мальовничістю українського побуту, був Василь Штернберг (1818-1845). Вже на 17-му році життя він був учнем Академії художеств. У 1837 р. за сім картин, намальованих на Київщині й Полтавщині, Штернберг отримав золоту медаль. У 1838 р. подружився із Т.Шевченком. Із картин, намальованих на теми з українського побуту, найкращі «Великдень на Україні», «Шинок», «Мажі в степу», «Гра в кота й мишу», «Вид Києва з-за Дніпра» та відома гравюра до Шевченкового «Кобзаря» 1840.

Відомий майстер Василь Тропінін (1776-1857), будучи кріпаком, близько 30 років проживав у маєтку свого пана на Вінниччині. Він змальовував правдиві образи українських селян, підкреслюючи їх людяність, любов до праці. Серед найвідоміших робіт «Українець» (ймовірне зображення Устима Кармалюка), «Дівчина з Поділля», «Мережниця» та ряд інших.

А.Мокрицький та І.Сошенко відомі як автори реалістичних портретів людей з народу, діячів української і російської культури.

І.М. Сошенко (1807-1876) – товариш Шевченка, працював вчителем малювання в київській гімназії. Відомі його твори «Портрет бабусі», «Продаж сіна на Дніпрі» та ін.

Г.А.Васько (1820-1866) – написав серію портретів, відомий педагог, працював вчителем малювання, у Київському університеті завідував живописним кабінетом.

А.М.Мокрицький (1811-1871) – створив серію портретів видатних людей – М.Гоголя, Є.Гребінки, О.Кольцова.

Одним з найвидатніших художників був Тарас Григорович Шевченко (1814-1861), який проклав шлях реалізмові й народності і в образотворчому мистецтві. Він виступив як основоположник критичного реалізму в українському мистецтві і був видатним живописцем та великим майстром гравюри, за що Академія художеств присвоїла йому звання академіка. Пензлю та олівцю Т.Шевченка належать понад 130 портретів, серії малюнків, а також численні зарисовки з життя казах ського народу, серед якого він жив під час заслання, зокрема «Ка терина», «Автопортрет», серія «Живописна Україна», «Портрет М.Щепкіна», «Марія», серія «Притча про блудного сина», «Байгуші» та багато інших.

Дата добавления: 2014-12-16