Характеристика літосфери

Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі, яка вклю­чає всю земну кору з частиною верхньої мантії й складається з осадових, магматичних і метаморфічних порід.

Літосфера, як елемент глобальної екосистеми, виконує важливі функції:

– на її поверхні живе більшість рослинних і тваринних організмів, у тому числі й людина;

– верхня тонка оболонка літосфери на материках - це ґрунти, що забезпечують умови життя для рослин і є основним джерелом отримання продуктів харчування для людей;

– літосфера — це й «комора» корисних копалин — енергетичної сировини, руд металів, мінеральних добрив, будівельних матеріалів тощо.

У літосфері періодично відбувалися й відбуваються грізні процеси — виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі, обвали, ерозія земної поверхні, які призводять до небезпечних екологічних ситуацій на певних ділянках планети. Іноді ці процеси спричинюють глобальні екологічні катастрофи.

Нижня межа літосфери нечітка й визначається за різким зменшенням в'язкості порід, збільшенням їхньої щільності та іншими геофізичними характеристиками. Товщина літосфери на континентах і під океанами різна й становить відповідно 25—200 та 5—100 км. Найглибші шахти, пройдені людиною, сягають З— 4 км, а найглибша в світі свердловина (пройдена на Кольському півострові) — трохи більше за 12 км. Про склад і будову глибших зон літосфери нам відомо лише на основі непрямих методів (сейсмо- та електророзвідка, гравіметрія тощо).

Найбільше людина впливає на земну кору — тонку верхню оболонку Землі, яка має товщину на континентах 40—80 км, під океанами 5—10 км і становить всього близько 1 % маси Землі.

Вісім елементів — кисень, кремній, водень, алюміній, залізо, магній, кальцій, натрій — утворюють 99,5 % земної кори. Актуальність вивчення літосфери зумовлена тим, що вона є середовищем існування усіх мінеральних ресурсів, одним з основних об’єктів антропогенної діяльності, через значні змі­ни якої розвивається глобальна екологічна криза. У верхній частині континентальної земної кори розвинені ґрунти, зна­чення яких для людини важко переоцінити.

Ґрунт — самостійне природне органо-мінеральне тіло, яке виникло на поверхні Землі внаслідок тривалого впливу біо­тичних, абіотичних і антропогенних факторів. Ґрунт скла­дається з твердих мінеральних і органічних частинок. Він має специфічні генетико-морфологічні властивості, які створюють відповідні умови для росту та розвитку рослин і родючості. Ґрунти виникли разом з живою речовиною і розвивалися під впливом діяльності рослин, тварин і мікроорганізмів, поки не стали цінним для людини родючим субстратом. Залежно від кліматичних, геологічних та географічних умов ґрунти мають товщину від 15—25 см до 2—3 м.

Основна маса організмів і мікроорганізмів літосфери зосе­реджена в ґрунтах на глибині не більше кількох метрів. З різними породами земної кори, як і з її тектонічними структу­рами, пов’язані різні корисні копалини.

Екологічне значення літосфери:

1. літосфера є середовищем усіх мінеральних ресурсів,

2. у верхній частині земної кори розвинені грунти,

3. поверхня літосфери є середовищем існування ≈99% біомаси рослин і тварин,

4. є джерелом розширення життєвого простору.

Будова літосфери: Дослідити літосферу можна тільки в області суші, завдяки цьому географи вивчають склад і будову земної кори. На даний момент, є можливість досліджувати області, які відносяться до поверхні земної кори аж до великих глибин. Це відбувається за рахунок природних оголень, який можна знайти по берегах морів, річок і сильно зруйнованих гір.

Склад і будову земної кори відомий приблизно до глибини 16 км. А про тих шарів, які знаходяться набагато глибше, ми можемо лише здогадуватися. Спеціальні гравіметричні дослідження та вивчення сейсмічних явищ дозволяє нам будувати припущення з цього приводу.

Слід пам’ятати, що більша частина поверхні літосфери прихована від людських очей океанами і морями. Тому склад і будову літосфери відноситься лише до тих ділянок, які знаходяться на суші.

Також породи, з яких складається літосфера можна розділити на три основні групи. ● Породи, які походять від розплавлених магматичних мас, відносять до першої групи. Це- базальт, діорит і граніт, їх загальна назва- магматичні породи.

● Друга група складається з осадових порід, які утворилися шляхом осадження матеріалів з води і повітря. До них відносяться піщаник, вапняк і глинистий сланець.

● Третя група- це породи, що випробували сильні зміни під впливом високої температури і тиску. Їх називають метаморфічними, до складу входить мармур, гнейс і графіт. Такі зміни також могли випробувати і магматичні, і осадові породи.

Дата добавления: 2014-12-25