Характеристика природних умов району проектування об'єкту автомобільно-дорожнього комплексу 1 страница

Висновок

Протягом проходження навчальної практики по вивченню технології каменеобробних робіт я закріпила теоретичні знання з дисципліни «Технологія обробки природнього каменю». А також набула практичних вмінь та навиків у виконанні усіх операцій по обробці природнього каменю. Також повторила як правильно складати технологічні схеми та карти, закріпила знання з законодавства по охороні праці, та технікам безпеки при роботі на розпилювальних, шліфувально-полірувальних, огранювальних верстатах.

Також під час екскурсії я закріпила знання по виготовленню облицювальної та будівельної продукції. Побачила видобуток блоків на кар’єрі типу глибинних.

Побувала у Володарськ волинському музеї ювелірного та ювелірно декоративного каміння. Побачила ексклюзивне каміння яке мало свій паспорт. Як воно утворюється у природі, та вироби з нього.

Література

1. Баранов П.М. Гемологія: діагностика, дизайн, оброблення, оцінювання самоцвітів: Підручник. – Дніпропетровськ: Метал, 2002. – 208с., іл..

2. Всесвітня мережа інтернету.

3. Гандзюк М. П. Основи охорони праці. Львів. Новий світ – 2000, 2003 р – 408с.

4. Путулова Л. С. Самоцветы и цветные камни. Москва. Надра. 1991 г.

5. Зискинд М. В. «Декоративно-облицовочные камни».,Л-Д Недра.,1989

6. Сичов Ю. И., Берлин Ю. Я. «Распиловка камня»., М.,Стройиздат,1989

7. Смирнов А. Т. «Добича і обработка природного камня».,М., Недра., 1999.

Закарпатська область, утворена 22 січня 1946. Площа 12,8 тис. км². Ділиться на 13 районів, має 9 міст й 24 селища міського типу. Центр - м. Ужгород.

Закарпатська область розташована на південно-західних схилах північної частини Східних Карпат (Українські, або Лісисті, Карпати) і північно-східній окраїні Среднедунайской рівнини (називається Закарпатською низовиною на території З. о.). Гори займають близько 80% території області, утворюючи ряд витягнутих із Пн.-Сх. на Пд.-Сх. хребтів - Водороздільний (висота до 1693 м), Полонинский (1883 м) і Вулканічний (1081 м), що відокремлюються друг від друга поздовжніми долинами. У східній частині області, відособлені поперечною долиною верхньої Тиси, розташовані масиви Чорногора (г. Говерла, вища точка З. о., 2061 м)і Раховский, що мають альпійські форми рельєфу. Перевали лежать на висоті понад 800 м (Ужокский, Середній Верецкий й ін.). До Пд. від гір, східчасто опускаючись до Закарпатської низовини, розташовані холмисто-увалистые передгір'я висотою до 300-400 м.

Клімат помірковано континентальний. Середня температура січня в низовинах –2, –3°С, у передгір'ях –3, –4°С, у горах –5, –9°С; липня відповідно 19–20°С; 17–18°С; 6°С. Річна сума опадів на низовині 600-700 мм, у передгір'ях 800-1000 мм, у горах 1000-1400 мм і більше. Вегетаційний період на низовині до 230 днів, у передгір'ях 210-230 днів, у горах 90-210 днів. Головна ріка області - Тиса (джерела - Чорна Тиса й Біла Тиса), належить басейну Дунаю, з притоками: Тересва, Теребля, Рика, Боржава, Латориця, Уж. Ріки використовуються як джерела гідроенергії й для лісосплаву. Є мінеральні джерела (солоні, сірчані, йодисті, вуглекислі, залізисті).

Ґрунту в низовинах переважно дернові (опідзолені) і алювіальні, у передгір'ях – буроземно-подзолисті поверхнево-гливкі, у горах – бурі гірничо-лісові різної ступені оподзоленості, дернова-буроземні й гірничо-лугові дернові й торф'янисті. Близько ½ території області покрито лісом: основні лісоутворюючі породи – бук, ялина, дуб, ялиця, граб (на частку бука доводиться 46% всієї покритої лісом площі, ялини – 24%, дуба – 4,7%, ялиці – 1,3%). У характері рослинного покриву яскраво виражена вертикальна поясність. На низовині переважають поля, виноградники, луги, місцями зустрічаються дубово-грабові ліси; у передгір'ях поширені переважно дубові й дубово-букові ліси; у горах - букові (до 800-1100 м) і хвойні (до 1300 - 1500 м) лісу із сосновим криволіссям у верхньому поясі. Вище 1300-1500м високогірні луги - полонины: субальпийские до 1850-1900 м й альпійські - вище 1850-1900 м.

У лісах водяться лісовий кіт, рись, вовк, лисиця, бурий ведмідь, дикий кабан, європейська козуля, шляхетний олень, куниця, білка, заєць-русак й ін. У З. о. на Полонинском хребті розташована Угольский ділянка Карпатського заповідника з його коштовними тиссовыми масивами. З. о. - найважливіший район туризму союзного значення (Ужгород, Мукачеве, Рахов, Воловец, Міжгір'я, Ясиня й ін.).

Закарпатська область населяють в основному українці; живуть також угорці (14,4%), росіяни (3,3%), румуни (2,2%), євреї (1%), словаки (0,9%). Середня щільність 83,6 чел. на 1 км². Міське населення 30%. Більша частина населення зосереджена на низовині й у передгір'ях Карпат. Великі міста: Ужгород, Мукачеве, Берегове, Виноградов.

Головні ж.-д. лінії: Чоп – Ужгород – Самбор – Львів, Чоп – Мукачеве – Стрий – Львів, Чоп – Батево – Берегове – Хуст – Тересва – Рахов – Івано-Франківськ – Львів. Електрифікована залізн. Львів – Чоп. Великий ж.-д. вузол міжнародного значення – Чоп. Найбільше значення мають автодороги: Ужгород – Мукачеве – Берегове – Хуст – Тячево – Рахов – Івано-Франківськ, Ужгород – Перечин – Турка – Самбор – Львів, Ужгород – Мукачеве – Свалява – Відколі – Стрий – Львів. Повітряний транспорт зв'язує Закарпатська область із багатьма ін. областями країни.

Для Закарпатської області встановлюємо погодно-кліматичні характеристики, згідно [2]: відносну вологість повітря, швидкість вітру, частоту повторюваності вітру для кожного місяця року (таблиця 1.1, 1.2).

Таблиця 1.1 Погодно-кліматичні характеристики

Місяць	Відносна вологість, %	Швидкість вітру, м/с
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень		5,3 5,4 5,0 4,7 4,0 3,5 3,2 3,3 3,9 4,3 4,8 4,9

Таблиця 1.2 Швидкість і частота повторюваності вітру

Місяць	Показник	Р У М Б
Пн	Пн-Сх	Сх	Пд - Сх	Пд	Пд - З	З	Пн - З
Січень	Швидкіст вітру, м/с	4,2		3,1	3,6	2,9	2,4
Частота повторюваності, %
Липень	Швидкіст вітру, м/с	3,2	3,2	3,1	3,1	3,2	2,6	2,8	3,4
Частота повторюваності, %

2. Екологічна ситуація та забруднення природного середовища

(повітря, грунти, вода, радіація)

Ступень забруднення території

Рисунок 2.1 Визначення ступеню забруднення природного середовища

(повітря, води, грунтів)

Умовні позначення:

	Умовно чисті
	Помірно забруднені
	Забруднені
	Дуже забруднені
	Надзвичайно забруднені
	Екологічна катастрофа

Як видно з карти в районі міст: Полтава, Кременчук, Дубни, Миргород, Пирятин – ступінь забруднення «забруднені».

Ступінь забруднення:

- повітря – високе;

- поверхневих вод - підвищене;

- забруднення території цезієм -137 - низьке;

- радіаційне забруднення - низьке або відсутнє;

- грунти - помірне

В районі міста Миргород – ступінь забруднення – дуже забруднені, причому: повітря – підвищене.

В районі м. Кременчук – ступінь забруднення – надзвичайно забруднений, при чому:

- повітря - дуже високе;

- радіаційне забруднення - низьке або відсутнє.

Загалом, оцінюючи ступінь забруднення Полтавської області, забруднення її водяного, повітряного середовища, грунтів, радіаційного забруднення, можна віднести, що більша частина області дуже забрудненою. Причиною може бути забруднення промисловістю, автотранспорту, а також забруднення з сусідніх областей істотно впливає.

Умови проживання населення

Рисунок 2.2 Визначення умов проживання населення

Умовні позначення

	Сприятливі
	Помірно сприятливі
	Задовільні
	Погіршені
	Напружені
	Катострофічні

Згідно карти (рис. 2.2) можна розцінити умови проживання населення в Полтавській області як:

в районі міст Полтава, Кременчук, Миргород, – задовільні.

Приблизно 50% території – помірно сприятливі;

30% території – сприятливі;

3 % території - погіршені.

Густота населення складає (осіб на 1 км²): в районі міста Полтава – середня.

Загалом на території області - як висока; умови проживання населення області розцінюється як – помірно сприятливі.

3.Прогнозування рівня забруднення атмосферного повітря

транспортним потоком

Рівень забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів на автомобільній дорозі або вулиці оцінюємо по концентрації окису вуглецю за формулою:

(3.1)

де С_ф – фонове забруднення атмосферного повітря нетранспортного походження (приймають рівним 0,5 мг/м³);

N – сумарна інтенсивність руху автомобілів на дорозі, авт./год;

К_т – коефіцієнт токсичності автомобілів по вулицях в атмосферне повітря окису вуглецю;

К_А – коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості;

К_у - коефіцієнт, що враховує зменшення забруднення атмосферного повітря окисом вуглецю в залежності від величини поздовжнього ухилу;

К_с, К_в – коефіцієнт змінення концентрації окису вуглецю в залежності від швидкості руху вітру і відносної вологості повітря;

К_п - коефіцієнт змінення концентрації окису вуглецю при забрудненні атмосферного повітря при виконанні захисних заходів, вдосконалення автомобілів та їх експлуатації за прогнозами екологів;

К_з - коефіцієнт змінення забруднення атмосферного повітря в зоні перехрещення доріг в залежності від типу організації руху на них.

Коефіцієнт токсичності автомобілів визначається як середньозважений для потоку автомобілів

(3.2)

де: - склад руху в долях одиниць.

Значення К_ті для різних типів автомобілів приймаємо за таблицею 3.1.[1].

Таблиця 3.1 - Коефіцієнт токсичності автомобілів

Тип автомобіля	Коефіцієнт Кт
Легковий Легкий вантажний Середній вантажний Великий вантажний (дизельний) Автобус	1,0 2,3 2,9 0,2 3,7

К_т= 0,54*1+0,13*2,3+0,11*2,9+0,2*0,2+0,02*3,7= 1,272

Значення коефіцієнта К_А визначаємо згідно [1].

Для виїмок - К_А = 0,4; а для виїмок - К_А =0,6.

Значення коефіцієнта К_у, що враховує забруднення атмосферного повітря окисом вуглецю в залежності від повздовжнього похилу приймаємо за таблицею 3.2.

Таблиця 3.2 Коефіцієнт впливу повздовжнього ухилу

Повздовжній ухил, ‰	Коефіцієнт Ку
	1,0 1,06 1,10 1,18 1,55

За даними таблиці коефіцієнт К_у по ділянкам складає:

і = 50 ‰ К_у = 1,14

і = 20 ‰ К_у = 1,06

і = 15 ‰ К_у = 1,04

і = 30 ‰ К_у = 1,08

Коефіцієнт змінення концентрації окису вуглецю в залежності від швидкості вітру К_с за таблиці 3,3.

Таблиця 3,3 Коефіцієнт впливу швидкості вітру

Швидкість вітру, м/с	Коефіцієнт Кс
	2,70 2,00 1,50 1,20 1,05 1,00

Так окремо для літа та зими беремо значення коефіцієнта К_с.

Для літа при V = 4,02 м/с К_с = 1,197.

Для зими при V = 5,35 м/с К_с = 1,03

Значення коефіцієнта К_В, що враховує змінення концентрації окису вуглецю в залежності від відносної вологості повітря, приймаємо за таблицею 3,4.

Таблиця 3,4 Коефіцієнт впливу вологості повітря

Відносна вологість повітря, %	Коефіцієнт КВ
	1,45 1,30 1,15 1,00 0,85 0,75 0,60

Значення коефіцієнта К_В визначаємо окремо для літа та зими.

Отже, для літа при W = 48 %, К_В = 0,72;

для зими при W = 85 %, К_В = 1,16.

Коефіцієнт прогнозу К_п змінення забруднення атмосферного повітря окисом вуглецю при здійсненні захисних заходів приймаємо рівним К_п = 1,91

Коефіцієнт забруднення атмосфери біля перехресть приймаємо К_з = 1.4, 2.0

Рівень забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів на автомобільній дорозі по концентрації окису вуглецю визначаємо для літа:

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,14*1,197*0,72*1,91*1 =3,8мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,6*1,06 *1,197*0,72*1,08*1,65 = 5,3 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,6*1,06*1,197*0,72*1,5*1,08 = 7,4 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,6*1,06*1,197*0,72*1*1,08 = 5,3мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,045*1,197*0,72*1*1,04 = 3 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,08*1,197*0,72*1*1,05 = 3,6 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,08*1,197*0,72*1*1,06 = 7,2 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,08*1,197*0,72*1,91*1 = 3,6 мг/м³;

Для зими:

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,14*1,03*0,72*1,91*1= 5,3 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,6*1,06*1,03*0,72*1,91*1 = 7,4 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,6*1,06*1,03*0,72*1,91*1 = 10,3 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,6*1,06*1,03*0,72*1,91*1 = 7,4 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,045*1,03*0,72*1,91*1 = 5,6 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,08*1,03*0,72*1,91*1 = 5 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,08*1,03*0,72*1,91*2 =10 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,08*1,03*0,72*1,91*1 = 5мг/м³;

Рівень забруднення атмосферного повітря окисом вуглецю визначаємо на ділянках автомобільної дороги у кромки покриття в залежності від параметрів дороги, транспортного потоку і кліматичних факторів.

Результати розрахунків приводимо на лінійному графіку рівня забруднення (рисунок 3.1).

Оцінку ступеня забруднення виконуємо згідно з вимогами санітарних норм

4. Прогнозування рівня еквівалентного звуку від транспортного потоку.

Підготовкою для визначення рівня звуку транспортного потоку в придорожній смузі є розрахунковий рівень звуку на відстані 7,5 м від осі найближчої смуги на висоті 1,2 м від рівня проздної частини.

Розрахунковий рівень звуку на автомобільних дорогах визначається за формулою П.І. Поспєлова:

(4.1)

L_ТП – розрахунковий еквівалентний рівень збору від транспортного потоку;

ΔL_T – поправка, яка враховує відхилення кількості вантажних автомобілів з карбюраторними двигунами в складі транспортного потоку від середніх умов;

ΔL_g - поправка, яка враховує змінення кількості вантажних автомобілів з дизельними двигунами в транспортному потоці в порівнянні з розрахунковими;

ΔL_С – поправка на відхилення середньої швидкості руху;

ΔL_у - поправка на величину повздовжнього ухилу дороги;

ΔL_П – поправка, яка враховує тип покриття проїзної частини дороги;

ΔL_РП – поправка, яка враховує наявність розділювальної смуги на проїзній частині;

ΔL_К - поправка, яка враховує зниження розрахункового рівня звуку поверхневим покровом;

ΔL_з - поправка, яка враховує вплив забудови, розташованої біля автомобільної дороги;

ΔL_Пер - поправка, яка враховує вплив перехрещення доріг.

Еталонними умовами для розрахунку транспортного шуму є: рух потоків автомобілів на відстані 7,5 м від осі найближчої смуги автомобільної дороги при відсутності розділювальної смуги, на висоті 1,2 м від рівня проїзної частини прямолінійної, горизонтальної ділянки дороги з асфальтобетонним покриттям, при відсутності в радіусі 50 м забудови та інших, відбиваючих звук перешкод, а також пересічення доріг при розповсюдженні шуму під землю; швидкість руху транспортного потоку, яка відповідає заданій інтенсивності руху: наявності в складі транспортного потоку 40% вантажних автомобілів, в тому числі 5% з дизельними двигунами.

Для автомобільних доріг, які знаходяться в експлуатації, розрахункову інтенсивність руху визначають на базі даних підрахунків руху, що проводяться дорожньо-експлуатаційною службою. За розрахункову приймаємо максимальну (годинну) інтенсивність руху на п’ятий рік після впровадження проекту захисту природної забудови від транспортного шуму:

(4,2)

N′ - розрахункова година інтенсивності руху, авт/год;

N - добова інтенсивність руху, авт/добу;

Т - період доби, за який проходить основна маса автомобільного потоку по дорозі загального користування (приймаємо 10 годин).

авт/год.

Розрахунковий еквівалентний рівень звуку від транспортного потоку, залежно від годинної інтенсивності руху складає L_ТП = 72,6 дБа. Поправка, що враховує відхилення кількості вантажних автомобілів з карбюраторними двигунами, складає ΔL_T = 0,0 дБа. Поправка, що враховує змінення кількості вантажних автомобілів з карбюраторними двигунами, складає ΔL_g = +2 дБа. Поправка, що враховує тип покриття проїзної частини, складає ΔL_П = +2 дБа. Поправка, що враховує вплив перехрещення доріг, складає ΔL_Пер = +2 дБа. Поправка, що враховує вплив забудови, розташованої біля автомобільної дороги, ΔL_з = +4 дБа.

Поправка на величину повздовжнього ухилу дороги становить за ділянками:

ПК 0 – ПК 4 і = 50‰ ΔL_у = +3,25 дБа;

ПК 4 – ПК 10 і = 20‰ ΔL_у = +1,5 дБа;

ПК 10 – ПК16 і = 15‰ ΔL_у = +1,125 дБа;

ПК 16 – ПК 20 і = 30‰ ΔL_у = +2,25 дБа;

Середня швидкість руху потоку на існуючих дорогах визначається безпосереднім вимірюванням влітку або розрахунковим методом за методикою МАДІ.

За методикою МАДІ середня швидкість руху потоку обчислюємо за формулою:

(4,3)

N′ - розрахункова годинна інтенсивність в обох напрямках, авт/год;

- коефіцієнти;

V₀ – середня швидкість вільного потоку, який включає тільки легкові автомобілі:

(4,4)

V_мт – максимально можлива швидкість руху (приймаємо 147 км/год);

- коефіцієнт, який залежить від частки легкових автомобілів в транспортному потоці.

км/год.

За таблицями визначаємо коефіцієнти . Коефіцієнт, який залежить від ухилу, складає по ділянках:

ПК 0 – ПК 4 і = 50‰ = 0,68;

ПК 4 – ПК10 і = 20‰ = 0,92;

ПК 10 – ПК 16 і = 15‰ = 0,94;

ПК16 – ПК20 і = 30‰ = 0,84;

Коефіцієнт, який залежить від кількості легкових автомобілів, .

Коефіцієнт враховує фактор дорожніх умов:

= 0,8 – проїзної частини (7,0 м);

= 1,2 – для узбіччя (2,25м);

= 0,75 – обмеження видимості.

Обираємо найменше = 0,75.

Коефіцієнт = 0,012, який залежить від частки легкових автомобілів у потоці.

V_П = 0,68*0,81*0,8*98 – 0,012*360 = 40 км/год;

V_П = 0,92*0,81*1*98 – 0,012*360 = 68,7 км/год;

V_П = 0,92*0,81*0,75*98 – 0,012*360 = 50 км/год;

V_П = 0,92*0,81*1*98 – 0,012*360 = 68,7 км/год;

V_П = 0,94*0,81*0,8*98 – 0,012*360= 70,3 км/год;

V_П= 0,84* 0,81*1,298*98 – 0,012*360 =75,7 км/ год;

V_П= 0,84*0,81*0,75*98 – 0,012 *360 = 45,7 км/ год;

V_П= 0,84*0,81*1,2*98 -0,012 *360 = 75,7 км/ год.

Співвідношення між розрахунковою швидкістю руху і еталонним значенням.

(4,5)

V_ЕТ – еталонне значення швидкості (70 км/год).

= 70 – 40 = 28,7 км/год = 3,5;

= 70 – 68,7 = 1,3 км/год = 0,19;

= 70 – 50 = 20 км/год = 2,5;

= 70 – 68,7 = 1,3 км/год = 0,19;

= 70 – 70,3 = 16,4 км/год = -0,04.

=70 – 75,7 = -5,7 км/год = -0,81.

=70 – 45, 7= 24,3км/год = 2,9.

=70 – 75, 7= -5,7км/год = -0,81.

Визначаємо розрахунковий рівень звуку на автомобільній дорозі:

ΔL_РL = 72,6 + 2 + 3,5 + 3,25 +2 -1 = 82,4 дБа;

ΔL_РL = 72,6 + 2 + 0,19 + 23,25–+2 – 1 = 79 дБа;

ΔL_РL = 72,6 + 2 + 2,5 + 1,5 + 2 – 1+2 =81,6 дБа;

ΔL_РL = 72,6 + 2 + (-0,04) + 1,5 +2 – 1 = 77,06 дБа;

ΔL_РL = 72,6 + 2 +(-0, 3)+ 1,125+2+ 1 +4 = 82,43 дБа;

ΔL_РL = 72,6 + 2 + (-0,81) + 2,25 +2 - 1 = 77,04 дБа;

ΔL_РL = 72,6 + 2 + 2,9 + 2,25 +2–1+2 = 82,75 дБа;

ΔL_РL = 72,6 + 2 + (-0,81) + 2,25 + 2 - 1 = 77,04 дБа;

За результатами визначення шумового забруднення на всій розглядає - мій ділянці автомобільної дороги рівень шумового забруднення відповідає оцінці „добре” (так як рівень шуму не перевищує 80 дБа).

Збільшення рівня шуму спостерігається в межах населеного пункту та на перехрещеннях автомобільних доріг.

В населеному пункті рівень шуму перевищує нормативне значення для житлової (40 – 60 дБа), тому треба передбачити заходи по зменшенню рівня шуму в населеному пункті.

5 Прогнозування забруднення придорожньої смуги з’єднаннями свинцю

Основні фактори, що мають вплив на забруднення придорожньої смуги свинцем, це кількість автомобілів, що проїхали по дорозі за термін її експлуатації, склад транспортного руху, режим руху автомобілів, середні витрати палива автомобілями, робочі відмітки земляного полотна, наявність придорожньої рослинності, кліматичні особливості, напрямок і швидкість вітру.

Для розрахунку ширини придорожньої смуги, в межах якої за термін експлуатації дороги Т_літ, концентрація свинцю в почві може перевищувати допустиме значення, використаємо формулу Ізмайлова Р.Х.:

В = В₀ * К_А * К_Т * К_Н * К_В (5,1)

В₀ – ширина зони забруднення в еталонних умовах (В₀= 6,72 м);

К_А – коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів з карбюраторними двигунами, визначають в залежності від співвідношення кількості автомобілів, які проїхали по дорозі Т= 35 років (N) і N_ЕТ = 41 млн. авто;

К_Т – коефіцієнт, що залежить від середніх витрат бензину в розрахункових Д і еталонних Д_ЕТ умовах;

К_Н - коефіцієнт, що враховує висоту насипу земляного полотна, для виїмок (приймаємо К_н = 1м);

К_В - коефіцієнт, що враховує вплив швидкості та напрямок вітру, визначаємо в залежності від показника W.

Значення показника W вираховуємо для вітрів, що дують зліва і справа від дороги за формулою:

, (5,2)

V_i – середня швидкість вітру для і- того румба, м/с;

П_і - повторність вітру для і- того румба, %;

φ_і - кут між і- тим румбом і напрямком дороги.

При розрахунку ширини забруднення за еталонні умови прийняті: кількість автомобілів, що проїхали по дорозі – 41 млн. авт, швидкість вітру дорівнює нулю, висота насипу 1 м, середні витрати бензину одним автомобілем:

Д_Ет = 25,27 кг/ 100 км.

Інтенсивність руху автомобілів з карбюраторними двигунами в розрахунковому році N^k_m:

N^k_m= N^k_o^* q^T, (5,3)

N^k_o – інтенсивність руху автомобілів з карбюраторними двигунами в початковому році (N^k_o = 2800 авт/добу);

Дата добавления: 2015-08-31