Визначення рівня потужності вібрації

Рівень потужності вібрації L визначається:

, дБ (2.51)

де Р - середня потужність локальної вібрації в смузі частот від 5,6 до 1400 Гц або загальної вібрації в смузі частот від 0,7 до 90 Гц, що поглинає людиною, Вт; Р₀ = 25∙10^-13 Вт - опорне значення потужності.

Залежно від того, який вид вібрації (локальна або загальна) впливають на людину й від того, який параметр вібрації (віброшвидкість або віброприскорення) може бути обмірюваний, мають місце 4 випадки визначення рівня потужності вібрації L_р:

1 випадок:

Якщо для локальної вібрації відомі середні квадратичні значення віброшвидкості (м/с), обмірювані в 8-октавних смугах з средньогеометричними частотами 8; 16; 31,5; 63; 125; 250; 500 й 1000 Гц, то розрахунок рівня потужності вібрації L_p виконується в наступній послідовності:

а) визначають рівень віброшвидкості L₁ в i-тій октавній смузі частот за формулою:

(2.52)

де v ₀ =5∙10^-8 м/с- опорне значення віброшвидкості;

б) обчислюють октавні рівні потужності вібрації в і -тій смузі частот за формулою:

L_р1=L₁+L_Z1, дБ (2.53)

де L_Z1 - виправлення, за допомогою якої враховується поглинання потужності вібрації людиною в і - тій октавній смузі частот. Поправка береться з 1 рядка таблиці 2.6;

в) рівень потужності вібрації L_p знаходять по числу октавних смуг (п) за формулою:

, дБ (2.54)

Таблиця 2.6

Поправки L_Z1, (дБ)

Номер рядка	Середньогеометрична частота октавної смуги, Гц
1	2	4	8	16	31,5	63	125	250	500	1000
1 2 3 4	-	-	-	-8	-2	-2	-2	-2	-2	-2	-2
-	-	-								-2
-17	-8						-	-	-	-
							-	-	-	-

2 випадок:

Якщо для локальної вібрації відомі середні квадратичні значення віброприскорення а₁ (м/с²), обмірювані в 8-октавних смугах з средньогеометричними частотами 8; 16; 31,5; 63; 125, 250; 500 й 1000 Гц, то розрахунок рівня потужності вібрації L_p виконується в наступній послідовності:

а) визначають рівень віброприскорення L₁ в і -тій октавній смузі частот за формулою:

(2.55)

де а_о = 3,14∙10 ^-4 м/с² - опорне значення віброприскорення;

б) обчислюють октавні рівні потужності вібрації L_p1 в і -тій октавній смузі частот за формулою (2.53), у яку поправка L_Z1 підставляється з другого рядка таблиці 2.6.

в) рівень потужності вібрації Lр знаходиться за формулою (2.54).

3 випадок

Якщо для загальної вібрації відомі середні квадратичні значення віброшвидкості v₁ (м/с), обмірювані в 7 октавних смугах з средньогеометричними частотами 1, 2, 4, 8, 16, 31,5 й 63 Гц, то розрахунок рівня потужності вібрації L_р проводиться в наступній послідовності:

а) визначають рівень віброшвидкості L₁ в і-той смузі частот за формулою (2.54);

б) обчислюють октавні рівні потужності вібрації L_рі в і -тій октавної смузі частот за формулою (2.53), у яку поправка L_Z1 підставляється з третього рядка таблиці 2.6;

в) рівень потужності вібрації L_p знаходять за формулою 2.54.

4 випадок

Якщо для загальної вібрації відомі середні квадратичні значення віброприскорення а₁ (м/с²), обмірювані в 7-ми октавних смугах з средньогеометричними частотами 1, 2, 4, 8, 16, 31,5 й 63 Гц, то розрахунок рівня потужності вібрації L_p проводиться в наступній послідовності:

а) визначають рівень віброприскорення L₁ в і -тій октавній смузі частот за формулою (5.17);

б) обчислюють октавні рівні потужності вібрації L_р1 в і -тій октавній смузі частот за формулою (2.53), у яку поправку L_z1 підставляється з 4-го рядку таблиці 2.6;

в) рівень потужності вібрації L_p знаходять за формулою (2.54).

Якщо для локальної й загальної вібрації відомі середні квадратичні значення u_і1, u_і2, u_і3 віброоктавних смугах частот, що входять в і -ту октавну смугу частот, то для розрахунків попередньо обчислюють середні квадратичні значення віброшвидкості або віброприскорення в і -тій октавній смузі частот за формулою:

(2.56)

Якщо шкідлива вібрація впливає на робітника за зміну t хвилин, то значення рівня потужності вібрації L_p зменшується на величину, що обчислює за формулою:

, дБ (2.57)

Рівень потужності вібрації, що обчислює відповідно до вищенаведених вказівок, округляється до найближчого цілого числа.

2.5 РОЗРАХУНОК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

ЗАХОДІВ ЩОДО БОРОТЬБИ ІЗ ШУМОМ

1. Соціальна ефективність заходів щодо боротьби із шумом визначається за формулою:

(2.58)

де Д_і, Д_і^’- число робітників і -тої професії відповідно до й після зміни рівня звуку на робочих місцях; Р_і, Р_і’ - розрахункова ймовірність ушкодження слуху в робітників і -тої професії відповідно до й після зміни рівня звуку, визначається з таблиці 2.7 в залежності від еквівалентного рівня L_i в дБА на робочому місці; і, n - число професій, робітники яких перебували під дією шуму, відповідно до й після його зміни. Позитивному соціальному ефекту відповідають значення С> 0.

Таблиця2.7

Розрахункова ймовірність ушкодження слуху Р

Рівень звуку LA і еквівалентний рівень звуку Lі, дБ
Ймовірність ушкодження слуху Р	0,01	0,04	0,07	0,12	0,18	0,26	0,36

2. Розрахунок економічної ефективності охоплює заходи щодо зниження шумів, рівні яких перевищують 85 ДбА. При розрахунку враховуються економічні втрати, що виникають при підвищеному виробничому шумі й пов'язані з ростом числа днів тимчасової непрацездатності, частковою стійкою втратою загальної працездатності, зниженням працездатності здорових робітників.

3. Річний економічний ефект у грн./рік, усереднений за нормативний строк окупності капітальних вкладень (8 років), варто визначати за формулою:

, (2.59)

де - щорічні трудові втрати у відсотках, усереднені за 8 років, у робітників і -тої професії при роботі в умовах шуму з еквівалентними рівнями звуку на робочих місцях; і відповідно до й після проведення заходів щодо зниження шуму. Еквівалентні рівні звуку на робочих місцях визначають по формулах 2.61 або 2.62. Повні трудові втрати визначають за таблицею 2.8 залежно від еквівалентного рівня звуку на робочому місці й стажу роботи (зміни складу робітників) t_С у роках в умовах шуму. Проміжні значення трудових втрат приймаються за лінійною інтерполяцією; З_і – середня за нормативний строк окупності капітальних вкладень річна заробітна плата з нарахуваннями робітника і -тої професії,що визначається за формулою (2.60), грн.; Д_і, Д_і^’ - число робітників і -тої професії відповідно до й після зниження шуму; К_Д - додаткові капітальні вкладення в заходи щодо зниження шуму; С_Э - середньорічні експлуатаційні витрати на шумозахисну конструкцію,грн.;

При Э>0 заходи щодо боротьби із шумом дають не тільки оздоровчий ефект, але є й економічно доцільними.

Таблиця 2.8

Трудові втрати ΔТ у відсотках при зміні складу робітників через t_С років

tС	Еквівалентний рівень звуку Lі, дБА
	0,3	2,5	4,5	7,0	9,5	12,5	15,5
	0,5	3,5		7,5

4. Значення середньої за нормативний строк окупності капітальних вкладень річної заробітної плати З_і, визначається за формулою:

(2.60)

де - середньорічна заробітна плата з нарахуваннями робітника і -тої професії в перший рік після зниження шуму, грн.;

α – темпи зросту продуктивності праці, %

5. Рівень звуку в дБА постійного шуму в розрахунковій точці визначається за формулою:

(2.61)

де L_j - рівень звукового тиску в j-тій октавній смузі в розрахунковій точці, дБА; K_j - корекція для j -тої октави, визначається за довідковими таблицями.

Еквівалентний рівень звуку в дБА переривчастого шуму в розрахунковій точці визначається за формулою:

, (2.62)

де L_ЭJ - еквівалентний рівень звукового тиску в j -тій октавній смузі в розрахунковій точці, що визначається розрахунковим шляхом;

К - корекція для j -тої октави, визначається за довідковими таблицями [І(4), ІІ(30,53)].

2.6 ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЧИХ ОБ`ЄКТІВ.

Пожежі наносять суспільству великий матеріальний збиток і часто приводять до загибелі людей. Тому практично всі заходи, спрямовані на підвищення рівня пожежної безпеки промислових об'єктів, мають великий соціальний й економічний ефект. Під пожежно-профілактичними заходами розуміється комплекс організаційних заходів і технічних засобів (технічних рішень), спрямованих на зменшення можливості пожежі або на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі й обмеження матеріального збитку від нього. Визначення річного економічного ефекту засновано на зіставленні наведених витрат по базових і новому технічних рішеннях.

Методика розрахунку

1. Наведені витрати являють собою суму поточних витрат (собівартості) і капітальних вкладень, наведених до однакової розмірності відповідно з нормативом ефективності:

(2.63)

де В - наведені витрати на одиницю продукції (робіт), грн.;

С - собівартість одиниці продукції (робіт);

К - питомі капітальні, вкладення, грн.;

Е_Н - нормативний коефіцієнт капітальних вкладень.

2. Річний економічний ефект визначається за формулою:

(2.64)

де В₁ і В₂ - наведені витрати на одиницю продукції (робіт) за базовим й новим варіантами (якщо, наприклад, як базовий варіант приймається об'єкт без пожежного захисту, то В₁ =0);

P₁ і Р₂ - частки відрахувань від балансової вартості на повне відновлення (реновацію) базового й нового технічного рішення (вони розраховуються як величини, зворотні термінам служби технічних рішень, що визначаються з урахуванням їх морального зношування);

И₁ і И₂ – річні експлуатаційні витрати при використанні порівнюваних варіантів рішення;

П₁ і П₂ - річні втрати народного господарства по базовому й новому варіантах;

- супутні капітальні вкладення по порівнюваних варіантах;

А₂ - обсяг впровадження - умовна одиниця; одиницею впровадження може бути будинок, захід, об'єкт, площа, що захищається або обсяг.

3. Втрати народного господарства базового варіанта визначаються таким чином:

(2.65)

де П_пр - річні прямі втрати від однієї пожежі, грн.;

П_непр. - річні непрямі втрати, грн.;

П_зт - річні втрати від загибелі людей або одержання ними тілесних ушкоджень, грн.;

f – імовірність виникнення пожежі (визначається за «Методикою визначення ймовірності виникнення пожежі у вузлі (елементі) об'єкту»;

f_З - імовірність загибелі людей

Під прямими втратами розуміється сума матеріального збитку, заподіяного пожежею.

Для базового варіанта прямі втрати визначаються по фактично заподіяному матеріальному збитку за період не менш, ніж 5 років.

До складу непрямих втрат П_{непр .} включаються: заробітна плата робітником за час простою; доплата робітникам вищої кваліфікації, притягнутим для ліквідації наслідків пожежі; оплата демонтажних робіт і робіт з розчищення й збирання будівельних конструкцій; втрати від зниження прибутку через недовипуск продукції; втрати частини з умовно - постійних витрат (цехові й загальнозаводські витрати); оплата штрафів за недопостачання продукції; капітальні вкладення на відновлення основних фондів.

У випадку загибелі людей або одержання ними тілесних ушкоджень у народногосподарські втрати включаються: виплата пенсії й допомоги у випадку втрати годувальника; виплата допомоги потерпілим при пожежі; вартість клінічного або санітарно - курортного лікування; оплата по тимчасовій непрацездатності.

4. Для нового варіанту втрати народного господарства П₂ визначається за формулою:

П₂ = П₁ / К_ЯК (2.66)

де К_ЯК – коефіцієнт якості пожежно-профілактичних заходів, який визначається з виразу

(2.67)

де q₁ - відносний показник, що враховує ступінь вогнестійкості конструкції, споруди: q₁= C_В2 /C_В1, де C_В2 і C_В1 - ступінь вогнестійкості конструкції (будинку, спорудження) базового й нового варіантів, хв.;

q₂ - відносний показник, що враховує площу горіння: q₁ = П_ГОР.1 / П_ГОР.2

де П_ГОР.1 і П_ГОР.2 - площа горіння базового й нового варіантів, м2;

q₃ - відносний показник, що враховує час вільного горіння;

q₃= C_Г1 /C_Г2,, де C_Г1 і C_Г2, - час вільного горіння базового й нового варіантів, хв.;

q₄ - відносний показник, що враховує витрати вогнегасного засобу;

q₄= Р_ВЗ1 /Р_ВЗ2 де Р_ВЗ1 і Р_ВЗ2 - витрата вогнегасного засобу при гасінні базового й нового варіантів, кг/(м2 с);

n_q - число відносних показників.

5. При неможливості приведення варіантів у порівнянний вид економічний ефект від впровадження пожежно-профілактичних заходів визначається за формулою:

(2.68)

де П₁ - річні втрати народного господарства;

Е_Н - нормативний коефіцієнт капітальних вкладень;

К - питомі капітальні, вкладення, грн.;

А₂ - обсяг впровадження - умовна одиниця.

2.7 ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО СКЛАДУ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Повсякденна робота з охорони праці на підприємстві проводиться службою охорони праці. Необхідно визначити її кількісний склад для того підприємства, яке є об'єктом розробки у дипломному проекті (роботі). Розрахунки проводять відповідно до типового положення про службу охорони праці.

Якщо підприємство має до 50 працівників, то функції служби охорони праці можуть виконувати особи з відповідною професійною підготовкою за сумісництвом. Передбачають, що за відсутності спеціалістів відповідної кваліфікації можуть бути використані послуги асоціації спеціалістів з охорони праці. Коли на підприємстві працює від 51 до 500 осіб включно, штат служби охорони праці становить один чоловік з інженерно-технічною освітою.

Кількість служби охорони праці на підприємстві з кількістю працівників понад 500 осіб визначають за формулою

, (2.69)

де Р_СР – середньосписочна кількість працівників на підприємстві;

Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 годинам, який враховує втрату робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;

К_в – коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва:

, (2.70)

де Р_в – кількість працівників з шкідливими речовинами незалежно від рівня їхньої концентрації;

Р_а – кількість працівників на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).

Коефіцієнт К_в максимально може дорівнювати трьом у разі, коли всі робітники працюють з шкідливими речовинами і всі вони підлягають щорічній атестації з питань охорони праці, таким чином:

(2.71)

Служба охорони праці складається з інженерів відповідної спеціальності; фахівців з питань гігієни праці; юристів, що спеціалізуються на питаннях законодавства про охорону праці [12].

У кожному підрозділі підприємства на дошці «Охорона праці» необхідно розмістити технологічну схему управління охороною праці, призначену для послідовної перевірки виконання завдань і функцій управління охороною праці.

Коефіцієнт виконання завдань і функцій управління охороною праці,тобто коефіцієнт виконання завдань роботи з охорони праці:

К_і = Ф/ Н, (2.72)

де Ф – фактична кількість заходів (вимог), виконаних протягом року, місяця, кварталу;

Н – кількість запланованих заходів (вимог, функцій), які підлягали виконанню.

2.8 ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИТРАТ НА ЗАХОДИ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ ПИЛОВОЇ ЕТІОЛОГІЇ

Для тем дипломних проектів (робіт), що пов’язані з підприємствами гірничо-металургійного комплексу (ГМК), де існує вплив на організм працівника підвищеного пилоутворення, необхідно проаналізувати заходи з профілактики можливих професійних захворювань.

Дата добавления: 2017-01-13