КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Роль держави і макроекономічні стратегії конкурентоспроможностіЕкономічна політика в межах мобілізаційної моделі, як уже зазначалось, формується виходячи з протиставлення національної економіки зовнішньому, глобальному середовищу, оскільки інтереси країни суперечать глобальним інтересам, резепрентованих інтересами домінуючих країн. А механізмами: структурна закритість; таргетування (індикативне і директивне планування, або планіфікація), в тім числі ціноутворення; формування вагомого сектору державної власності в стратегічних галузях; соціалізація розвитку. При чому, останнє – це важливий чинник реалізації даної моделі, адже переконливість ідеології трансформації залежить від тих соціальних орієнтирів, які демонструє дана модель. (Одна з форм відносної (структурної) закритості економіки, якою користуються усі розвинені країни та країни, що увійшли в стадію кризи, і якою Україна може скористатися повною мірою - це валютний контроль)
На початку XXI ст. з боку політичних лідерів і економістів багатьох країн спостерігається визнання необхідності посилення ролі держави в забезпеченні передумов довгострокового економічного зростання, підвищенні конкурентоспроможності національної економіки. Необхідним моментом вирішення цього завдання є створення сприятливих умов для формування, функціонування і розвитку нових високоефективних виробничих інтегрованих сітьових структур. Логічним є питання, навіщо державі втручатися у ці процеси, чи не раціональніше було б довірити їх проходження глобальному ринковому механізму та «природному» економічному відбору? Весь досвід світової економічної практики, починаючи із другої половини XX ст., надає на нього відповідь: ні. XX ст. вивело людство на нову орбіту й надало всій системі життя на планеті новий технологічно-інформаційний потенціал, що прискорило глобалізацію людського співіснування, а також підвищило взаємозалежність окремих країн від зовнішнього світу на тлі процесів ліквідації кордонів. Глобалізація у світі ініціюється найбільш розвиненими країнами і виглядає як глобалізація для «вибраних», що є дискримінацією геоекономічної периферії. У «глобальне співробітництво» інші країни потрапляють за критерієм їх відповідності потребам високорозвинутих економік. Для останніх цікавими аспектами є дешевизна робочої сили, особливо кваліфікованої, наявність дефіцитної сировини, можливість розміщувати «брудні» виробництва. Тобто, із виходом будь-якої країни на світовий ринок розпочинається підгонка її структури до структури інтегрованого ринка в цілому6. Протидіяти такій ситуації можливо лише за умов розробки й послідовної реалізації національної стратегії розвитку, яка визначається особливостями соціально-економічної системи країни та охоплює (як явно, так і неявно) певний набір довгострокових цілей економічної політики держави. Ця стратегія певним чином сполучає коротко-, середньо- та довгострокові цілі й інтереси економічних суб'єктів, взаємодію різних сфер суспільного життя країни, враховує особливості та параметри наявного і майбутнього економічного середовища. Ефективність національної Таким чином, якщо віддати коригування структури національної економіки «невидимій руці» ринку — результатом, з найбільшим ступенем вірогідності, буде загальне структурне спрощення, занепад високо-технологічних галузей, посилення сировинної спрямованості промислового виробництва. Це позбавить країну можливості стати рівноправним учасником і партнером у глобальному підприємництві і залишить для неї тільки ролі споживача кінцевої продукції, постачальника дешевої сировини і робочої сили, звалища екологічно брудних технологій і виробництв.
Рис. 1.5. Стратегії національної економіки та відповідні типи економічного зростання
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 240; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |