На рубежі 70-80-х рр. народовський рух включається в політичне життя

Стосунки між національно-визвольним і загальноросійським революційним рухами були неоднозначними. З одного боку, єднанню рухів сприяла їх спрямованість проти самодержавства, на соціальні перетворення. Але ж, з іншого боку, нехтування інтересами української справи відштовхнуло від загальноросійських революційних організацій учасників українського визвольного руху.

Однак, масової підтримки з боку україн­ської громадськості повстання не знайшло, оскільки польські повстанці не визнавали за Україною права на власну державу (їх метою було відновлення Польщі в територіальних межах 1772 р., тобто з включенням земель Пра­вобережної України).

Другий етап громадівського руху

На початку 70-х рр. після деякого по­слаблення контролю за внутрішнім життям українського суспільства громадівці акти­візують свою діяльність. Київська громада мала власний друкований орган " Киевский телеграф ".

Активізації українського руху сприяв заснований у 1873 р. в Києві Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Відділ залучив до своєї діяль­ності велику кількість інтелігенції, зібрав і видав величез­ний матеріал з історії, економіки, культури рідного краю.

Громади хоч і утримувалися у своїй біль­шості від політичної діяльності, все ж таки не влаштовували самодержавство. З при­йняттям у 1876 р. Емського акту діяльність Громад була заборонена, закрився Південно-Західний відділ Російського географіч­ного товариства.

Частина громадівців виїхала за кордон. Серед них був і Михайло Драгоманов, який впродовж 1878-1882 рр. ви­давав у Женеві перший український жур­нал за кордоном " Громада ".

М.Драгоманов (1841-1895 рр.) - мав значний вплив на український націо­нальний рух, органі­затором і ідеологом якого він виступав. М.Драгоманов роз­робив так звану концепцію громадівського соціалізму. Ос­нову справедливого суспільного устрою українського народу він вбачав у федералізмі - в існуванні децен­тралізованих, політично вільних і самостій­них громад, об'єднаних для спільної праці на спільній землі, фабриці чи заводі. На його дум­ку, справжня демократія можлива лише при ліквідації приватної власності на землю, фабрики і заводи, за відсутності соціального і на­ціонального гноблення. Будучи поборни­ком дружби і рівності усіх народів, вчений ви­ступав за автономію України в рамках феде­ративної демократичної Російської держави.

Виникнення політичних організацій та партій

Наприкінці XIX ст. відбувається політизація національно-визвольного руху. Пер­шою політичною організацією на цьому етапі стало " Братство тарасівців ", яке діяло впро­довж 1891-1893 рр. Його засновниками були українські студенти М. Міхновський, І.Липа, В.Шемет. Організація мала прибічників у різних містах України, що надало її діяль­ності загальноукраїнського характеру. "Тарасівці" ставили за мету реалізацію основ­них ідей Тараса Шевченка, досягнення пов­ної незалежності Української держави. Діяльність "Братства" підготувала спри­ятливий грунт для поширення державниць­ко-самостійних настроїв.

Першою політичною партією в Наддніп­рянській Україні стала утворена в 1900 р. у Харкові Революційна українська партія (РУП). Засновники — Д.Антонович, М.Русов, Д. Матусевич та інші. Одне із відділень РУП знаходилося у Львові, де діяла партій­на друкарня. Спочатку як програмний до­кумент партії використовувалася брошура М.Міхновського "Самостійна Україна", в якій обґрунтовувалася ідея української державної самостійності. Згодом РУП від­мовилася від цієї ідеї і висунула вимогу на­ціонально-культурної автономії України в межах Росії. Взагалі, партія не мала чітких програмних вимог, що обумовило її розкол на поч. XX ст.

Українці у загальноросійському визвольному русі

В Україні як складовій частині Російської імперії поруч з українським національно-визвольним рухом розгортався і загальноросійський революційний рух. В 70-80-ті роки ХІХ століття він був представлений, перш за все, рухом революційних народників, представлених, переважно, різночинною ін­телігенцією.

Програма керівного органу народників - організації " Земля і Воля ", створеної у 1876 р., передбачала захоплення влади шляхом насильницького перевороту, здій­снення демократичних перетворень, пере­дачу землі, фабрик і заводів у народну влас­ність. Економічною і адміністративною одиницею нового суспільства вважалася селянська община.

Народники 70-х рр. розгорнули широку пропаганду серед селянства (так зване " хо­діння в народ ") з метою викликати протест проти властей і збройні бунти.

У 80-і рр. відбулася радикалізація народ­ницького руху. Частина народників, об'єд­навшись у 1879 р. в організацію " Народна Воля ", зосередила діяльність на полі­тичному терорі. 1 березня 1881 р. в резуль­таті терористичного акту народовольців за­гинув імператор Олександр II. У відповідь уряд посилив репресії, розгромивши гурт­ки і групи народників, засудивши до страти їх керівників та активних учасників. Серед них були українці Софія Перовська, Микола Кибальчич, Андрій Желябов, Дмитро Лизогуб, Володимир Малинка. Не дивлячись на жорсткі репресії, народницький рух не при­пинявся до кінця 80-х рр. XIX ст.

Суспільно-політичне життя західноукраїнських земель в другій пол. ХІХ століття

У другій пол. XIX ст. в суспільно-полі­тичному русі в Західній Україні діяло три напрямки:

v Москвофіли - реакційний, представни­ки якого не визнавали існування українсько­го народу та його мови, пропагували ідею "єдиної російської народності від Карпат до Камчатки ", виступали за приєднання до Росії. Мали свою політичну організацію, видавничу базу, але значною підтримкою населення не користувалися.

v Народовці - національний напрямок. Головною метою народовців був розвиток української мови і культури, підвищення культурно-освітнього рівня і національної свідомості українського на­селення.

У 1868 р. народовці заснували у Львові культурно-освітнє товариство " Про­світа ", яке очолив відомий педагог, жур­наліст, композитор А.Вахнянин. "Про­світа" мала філії у всіх містах Західної України. Крім культурно-просвітницької роботи, вона займалася й економічною діяльністю - засновувала кооперативи, крамниці, позичкові каси. На кін. XIX ст. "Просвіта" за популярністю серед насе­лення суперничала з церквою.

У1885 р. народовці заснували свій полі­тичний орган - Народну Раду, яку очолив Юліан Романчук. Організація висунула ви­могу надати українським землям автономію в межах Австро-Угорщини.

Народовський рух поступово поширив­ся на Буковині і Закарпатті.

v Радикальний напрямок, який виник під впливом ідей М.Драгоманова. Радикали ви­ступали за утворення незалежної Украї­ни, пропагували революційні методи бо­ротьби, закликали до політичної діяльності широкі народні маси. Очолювали напрямок Іван Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький.

М.Грушевський. Наукове товариство ім. Т.Шевченка

У 1894 р. із Києва до Львова переїхав М.Грушевський, зай­нявши посаду про-фесора Львівсь­кого університету. Ця подія мала ве­ликий позитивний вплив на розвиток національного ру­ху, української на­уки, зв'язків між західними і східними укра­їнцями. М.Грушевський очолив створене "Просвітою" Наукове товариство ім. Т.Шевченка, об'єднавши навколо ньо­го майже всіх провідних східно- і західно­українських учених.

Політизація національного руху

У кін. XIX ст. починають форму­ватися українські політичні партії. Першою такою партією стала Русько-українсь­ка радикальна партія, утворена в 1890 р. у Львові радикалами на чолі з І.Франком та М.Павликом. Партія вважала своєю метою створення незалежної української держави. Але протиріччя між радикалами обумови­ли слабкість партії.

У 1899 р. народовці на чолі з Є.Левицьким та В. Охримовичем утворили Україн­ську національно-демократичну партію, до якої приєдналися М.Грушевсь-кий та І.Франко. Партія стояла на ліберальних позиціях, головною метою проголосила не­залежну українську державу. З часом на­ціонал-демократи перетворилися на най­більшу партію в Західній Україні.

У1899 р. була створена Українська соціал-демократична партія (М.Ганкевич, С.Вітик), яка стояла на позиціях марксиз­му. Широкої соціальної бази партія не мала, бо чисельність робітників, на яких вона орієнтувалася, була незначною.

Дата добавления: 2014-01-07