Тарифних і нетарифних обмежень

Порівня­льний аналіз економічних наслідків

Аналіз короткострокових економічних наслідків кількісних обмежень (квот, „добровіль­них” експортних обмежень) може бути здійснений за допомогою рис. 3.1, якщо відштовхуватись не від впливу зміни ціни на обсяг, а навпаки – відстежити вплив скорочення обсягу імпорту на зміну ціни. Економічні ефекти при цьому аналогічні розглянутим для митних тарифів за винятком фіскального ефекту (сектор с). У разі квотування частина надлишку споживача (сектор с) може як перейти до держави (збори від продажу ліцензій), так і бути перероз­поділена на користь імпортера. Тому може здаватися, що тарифні і нетарифні обмеження практично однаково впливають на добробут споживачів та економіки в цілому, але це не так. Порівняльний аналіз впливу мита і квоти у довгостроковому періоді показує, що з точ­ки зору впливу на добробут мито має певні переваги над імпортними квотами.

Частково це пояснюють тим, що іноземні виробники, прагнучи зменшити негативний вплив мита на обсяги свого продажу, будуть намагатися зменшити витрати виробництва, що зрештою дозволяє знизити ціни. В результаті у виграші будуть національні споживачі, які зможуть купувати більше товарів. Квота не стимулює іноземних виробників до зниження витрат, оскільки економія на витратах не призведе до розширення імпорту. В умовах економічного зростання, коли зростає внутрішній попит на імпортні товари, негативний вплив квот стає ще більшим порівняно з негативним впливом мита.

Припустимо, що в умовах вільної торгівлі рівновага між попитом на імпорт та його пропонуванням встановлюється в точці (рис. 3.6.). Припустимо також, що запровадження мита і квоти у короткостроковому періоді дають однаковий результат. Рівновага переміщується в точку , рівноважна ціна зростає до , а рівноважна кількість імпорту скорочується до обсягу квоти .

Але у довгостроковому періоді за зростання попиту при застосуванні мита рівновага зміщується в точку , рівноважна ціна зростає до , але зростає і рівноважна кількість імпорту до . Встановлення квоти призведе лише до підвищення ціни , причому значно більшого, ніж у випадку мита. Отже, в умовах економічного зростання вплив квоти на добробут споживачів є більш негативним, ніж вплив мита: споживачі отриму­ють менше імпортних товарів, а змушені платити за них більше.

В цілому аналіз економічних наслідків застосування інструментів протекціо­ністської торговельної політики показує, що виграш, який отримують захи­щені національні виробники, досягається ціною значно більших втрат для добробуту нації. Протекціоністські бар'єри призводять до підвищення цін, скорочення обсягів споживання і обсягів світової торгівлі, вони стимулюють розвиток неефективних виробництв і закріплюють неефективний розподіл ресурсів в межах окремої країни та світової економіки в цілому. Політику свободи торгівлі у цьому плані характеризують виключно позитивні результати. Але якщо зважити на те, що в сучасних умовах конкуренція на міжнародних ринках не є досконалою, що наводнення національного ринку іноземними товарами може загострити проблему зайнятості, що без захисту певні галузі не зможуть конкурувати у світовій тор­гівлі, доводи прихильників протекціонізму можуть виглядати цілком прийнят­ними. Зрештою кожна країна і світове співтовариство в цілому шукають оптимальне співвідношення між свободою торгівлі та протекціонізмом. Це співвідношення є більш сприятливим для розвитку світової торгівлі, чим ближче воно наближається до свободи торгівлі.

Дата добавления: 2014-01-07