Структура та обсяг годин за темами курсу 1 страница

ВСТУП

Опалько В.В.

Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини» для підготовки студентів за напрямами підготовки: «Економічна теорія», «Економічна кібернетика», «Міжнародна економіка», «Економіка підприємства», «Облік і аудит». Розробник: Опалько В. В., к.е.н., доцент кафедри економічної теорії та міжнародної економіки ЧНУ. –Черкаси: Вид. від. Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, 2012. – 67с.

Рецензенти:

ПЕТКОВА Л.О., д.е.н., професор кафедри міжнародної економіки та управління Черкаського державного технологічного університету;

МАКАРИНСЬКА О.В., к.е.н., доцент кафедри економічної теорії та міжнародної економіки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Обговорено і рекомендовано до друку на засіданні кафедри економічної теорії та міжнародної економіки (протокол № 3 від 14.11. 2011 р.)

Затверджено Вченою радою Черкаського національного
університету імені Богдана Хмельницького
(протокол № ______ від 2012 р.)

© Черкаський національний
ISBN 966 – 574 – 466 – 6 університет, 2012.

ЗМІСТ

	Вступ…………………………………………………………………………..
1.	Форми контролю знань і критерії оцінки…………………………………...
2.	Структура та обсяг годин за темами курсу......……………………………..
3.	Навчальна програма дисципліни…………………………………………..
4.	Тематика та зміст лекцій……………………………………………………..
5.	Тематика та зміст семінарських занять……………………………………...
6.	Типові задачі та ситуаційні завдання……………………………………...
7.	Порядок виконання індивідуальних завдань та вимоги до їх оформлення
8.	Тематика та зміст самостійної роботи………………………………………
9.	Перелік питань для підготовки до екзамену………………………………..
10.	Словник термінів……………………………………………………………..
11.	Перелік рекомендованої літератури……………………………………….

Сучасний економічний розвиток виробництва свідчить про необхідність використання нових теоретичних підходів, прикладного інструментарію, які дають можливість ефективного подолання складних соціально-економічних проблем господарювання різних рівнів невизначеності динамічного ринкового середовища та дають змогу своєчасно адаптуватися до нього. Основою успішного довгострокового функціонування підприємств є орієнтація на зростання їх вартості у відповідності з якісними вимогами ринкового середовища. У ході ринкових перетворень в Україні найбільш суттєві зміни відбуваються у сфері соціально-трудових відносин, що зачіпають інтереси всіх верств населення країни. Саме це і обумовлює активну увагу на різних рівнях управління до створення сучасної системи економіки праці і соціально-трудових відносин, яка б дозволяла підвищити продуктивність праці та ефективно вирішувати соціальні проблеми.

Мета: формування практичних і теоретичних знань функціонування і розвитку праці та регулювання соціально-трудових відносин у суспільстві.

Завдання: висвітлення теоретико-методологічних та соціально-економічних аспектів сучасних проблем економіки праці й соціально-трудових відносин; формування у студентів практичних навичок і вмінь щодо управління працею та регулювання відносин у соціально-трудовій сфері.

Контроль знань дозволяє закріплювати, розширювати й поглиблювати одержувані на лекціях знання й виробляти вміння та навички практичної діяльності, а також контролювати хід засвоєння студентами навчального матеріалу, забезпечуючи тим самим зворотній зв’язок викладача зі студентом.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

- основні поняття “праці” та “соціально-трудових відносин”, склад і характер праці та методи вивчення курсу;

- організаційну систему соціально-трудових відносин;

- основи формування системи соціально-трудових відносин;

- умови праці та фактори, що їх визначають;

- зміст понять “трудові ресурси” та “трудовий потенціал”;

- систему організації праці на підприємстві;

- міднародні аспекти формування соціального партнерства;

- структуру міжнародної організації праці.

Студенти повинні вміти:

- управляти людськими ресурсами;

- поліпшити умови та охорону безпеки праці;

- організовувати роботу на робочих місцях;

- визначати ефективність різних форм організації праці;

- розраховувати чисельність промислово-виробничого персоналу;

- визначати продуктивність праці на підприємстві, фактори, резерви та шляхи підвищення продуктивності праці;

- планувати продуктивність праці на підприємстві.

У системі навчальних дисциплін, курс «Економіка праці і соціально-трудові відносини» входить до складу нормативних дисциплін циклу природничо-наукової та загально-економічної підготовки студентів за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво».

Навчальним планом передбачається виконання студентами денної і заочної форм навчання індивідуального завдання (контрольної роботи), опанування основних розділів дисципліни та набуття практичних навичок при розв’язанні задач і виробничих ситуацій.

Самостійна робота дозволяє закріплювати знання, що отримав студент на лекціях та практичних заняттях.

1. Форми контролю знань і критерії оцінки

Навчання будується на сполученні лекцій, семінарських (практичних) занять та самостійної роботи студентів.

Лекційні заняття призначені для теоретичного осмислення й узагальнення складних розділів курсу.

Семінарські (практичні) заняття є аудиторними, вони призначені для закріплення і більш глибокого вивчення визначених аспектів лекційного матеріалу на практиці.

Самостійна робота є позааудиторною і призначена для самостійного ознайомлення студента з визначеними розділами курсу по рекомендованим викладачем матеріалам і підготовки до виконання індивідуальних завдань.

Для перевірки ефективності викладання дисципліни проводиться поточно-модульний контроль знань студентів. При цьому використовуються наступні види контролю:

- поточний контроль, що включає виконання студентами контрольних завдань з наступною їх оцінкою;

- модульний контроль, що полягає у виконанні модульної контрольної роботи по закінченню вивчення модуля;

- рубіжний контроль, що полягає у складанні колоквіуму (у випадку незадовільної оцінки по модульному контролю).

Поточно-модульний контроль передбачає перевірку стану засвоєння визначеної системи знань та вмінь студентів з кожного модуля. Усі студенти виконують письмові самостійні роботи та контрольні роботи за визначеними кафедрою завданнями, які після перевірки викладачем зберігаються на кафедрі до початку наступного навчального року. Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі після вивчення змістовних модулів.

Поточно-модульний контроль розподіляється за трьома змістовними модулями згідно з навчальною програмою. Підсумковий контроль є обов’язковою окремою письмовою роботою за всім курсом.

Поточний-модульний контроль включає обов’язкові та вибіркові види самостійної роботи. Для студентів денної та заочної форм виділені такі види робіт та їх складові:

1) систематичність і активність роботи на семінарських заняттях протягом одного модуля;

2) виконання модульних завдань –три модулі;

3) виконання завдань для самостійного опрацювання, тестування та інші види завдань;

4) вибірковий вид – це додаткова частина самостійної роботи, яку студент виконує за власним вибором, суть якої є поглиблення знань, розвиток аналітичних здібностей, покращення результатів семестрового контролю.

Принципи оцінювання кожного з видів робіт включають такі положення.

І. Поточно-модульний контроль і оцінювання знань проводиться протягом семестру і включає такі складові:

— оцінка аудиторної роботи;

— виконання модулів;

— виконання СРС.

Оцінювання аудиторної роботи проводиться шляхом розрахунку середньої чотирьохбальної оцінки з подальшим переведенням в 100-бальну шкалу. Середня оцінка визначається в результаті підсумовування оцінок, отриманих студентом під час практичних занять за чотирьохбальною шкалою і діленням отриманої суми на кількість оцінок.

При цьому незадовільна оцінка в суму не включається (чисельник), проте включається в загальну кількість оцінок. Наприклад, якщо студент протягом семестру отримав „2”, як незадовільна оцінка „4”, „5”, „5”, то середній бал становить:

При оцінюванні результатів навчання студентів потрібно керуватися такими критеріями національної шкали оцінювання:

Оцінка "відмінно" ставиться тоді, коли студент: 1. правильно розуміє суть теорій міжнародної економіки; 2. вміє робити порівняльний аналіз різних теорій; 3. правильно робить розрахунки; 4. встановлює зв’язок між матеріалом, що вивчається і засвоєним матеріалом при вивченні інших предметів.

Оцінка "добре" ставиться, якщо відповідь відповідає основним вимогам до відповіді на оцінку “відмінно”, але студент не застосовує знання в новій ситуації, не використовує приклади, належним чином не застосовує раніше вивчений матеріал з інших предметів.

Оцінка "задовільно" ставиться, якщо більша частина відповіді відповідає вимогам до відповіді “добре”, але виявляються деякі прогалини у відповіді, є утруднення при розв’язуванні задач.

Оцінка "незадовільно" ставиться у випадку, якщо студент не оволодів основними знаннями і вміннями у відповідності з вимогами даної програми.

Приведення середнього балу в оцінку за 100-бальною шкалою здійснюється на основі коефіцієнту, який розраховується шляхом ділення загальної кількості балів, що відводиться на вивчення змістовного модуля (ЗМ), на 5 (максимальну кількість 5-ти бального оцінювання) і перемноженням на середню оцінку. Наприклад, на вивчення ЗМ відведено 30 балів, які ділимо на 5 і множимо на 3,5, отримуємо 21 бал за ЗМ.

Кредитно-модульна система оцінювання передбачає відпрацювання занять, пропущених з поважних причин. Студент відпрацьовує їх у зручний для нього час протягом семестру. Якщо студент не відпрацьовує заняття, пропущені з поважних причин і має пропуски без поважних причин, то це вважається незадовільним результатом і враховується у знаменнику як незадовільні оцінки.

ІІ. Виконання модулів оцінюється таким чином. Протягом семестру студент виконує три модулі. Окремий модуль виконується в аудиторії у вигляді контрольної роботи, яка містить декілька завдань, серед яких завдання теоретичного характеру і задачі. Кожне завдання оцінюється за такими критеріями:

2 бали — завдання повністю розкриті: наведено необхідні визначення, здійснено роз’яснення щодо наведеного матеріалу, визначено, якщо є потреба, при вирішенні задач підстановку числових значень, отримано результат і прокоментовано його соціально-економічну сутність;

1 бал — наведені основні поняття, здійснені підстановки та коментарі не мають принципових помилок, тобто таких, що: показують незнання або нерозуміння студентом теоретичних основ дисципліни, відсутність елементарної логіки отримані результати не суперечать умові та сутності поставлених завдань;

0 балів — відсутні основні теоретичні навики, незнання матеріалу, або наведені коментарі містять принципові помилки.

У разі, коли студент не з’явився на проведення модульної контрольної роботи без поважних причин, він отримує нуль балів.

ІІІ. Оцінювання СРС, що виконується у формі аналітичного звіту, тестування, розрахункової роботи. Самостійна робота оцінюється максимальною кількістю 10 балів і проводиться за такими критеріями:

10 балів – робота виконана і оформлена згідно виданого студенту завдання;

5 бали – при проведенні захисту у формі усної співбесіди студент продемонстрував достатні теоретичні знання стосовно теми дослідження, практичні навички отримання результатів та вміння їх інтерпретації;

0 балів – СРС не виконано або при наявності аналітичного звіту, який формально виконано згідно вимогам, студент не виявив відповідних теоретичних знань, не орієнтується в технології та методах проведених розрахунків, не може пояснити соціально-економічну сутність наведених результатів або висновків.

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі іспиту. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали усі модульні контрольні роботи, передбачені для даної дисципліни. Рейтинговий показник при цьому виставляється відповідно до набраної кількості балів. Об’єктом підсумкового контролю знань студентів є результати виконання письмових екзаменаційних завдань (білетів).

За результатами підсумкового контролю рейтинговий показник з навчальної дисципліни не може бути зменшений. Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит. До екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту. Успішність освоєння навчальної дисципліни оцінюється за модульно-рейтинговою системою університету, показники якої переводяться у чотирьохбальну систему оцінок за національною шкалою оцінювання та оцінок системи ЕСТS відповідно до таблиці (табл. 1).

Таблиця 1. Результати підсумкового рейтингового показника

Шкала оцінювання університету у балах	Національна шкала оцінювання	Оцінка за залік	Шкала ЕСТS
Сумарна модульна оцінка в балах	Оцінка за шкалою ЕСТS	Визначення
90-100	Відмінно	Зараховано	90-100	А	Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
75-89	Добре	82-89	B	Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками
75-81	C	Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок
60-74	Задовільно	68-74	D	Задовільно - непогано, але зі значною кількістю недоліків
60-67	E	Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії
0-59	Незадовільно	Незараховано	35-59	FX	Незадовільно – потрібно працювати перед тим, як складати іспит
		1-34	F	Незадовільно –необхідна серйозна подальша робота

Теми курсу

Кількість годин

Всього

Лекції

Практичні заняття

Самостійна робота

Форма навчання

Денн

Заоч

Денн

Заоч

Денн

Заоч

Денн

Заоч

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи формування соціально-трудових відносин та праці

1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни

2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства

3. Соціально-трудові відносини як система

-

-

4. Соціальне партнерство

Всього за змістовим модулем 1

Змістовий модуль 2. Ринок праці як сфера трудової діяльності людини

5. Ринок праці та його регулювання

6. Соціально-трудові відносини зайнятості

7. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин

-

-

8. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин

-

-

Всього за змістовим модулем 2

Змістовий модуль 3. Організація, продуктивність та звітність у сфері праці

9. Організація і нормування праці

10. Продуктивність й ефективність праці

11. Політика доходів і оплата праці

12. Планування праці

-

-

13. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці

-

-

Всього за змістовим модулем 3

Разом

3. Навчальна програма з дисципліни

Змістовий модуль 1.

Теоретичні ОСНОВи ФОРМУВАння соціально-трудових відносин та праці

Тема 1 (1.1). Об’єкт, предмет і завдання дисципліни

Праця як об’єкт вивчення дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини». Предмет і завдання і методи вивчення дисципліни. Соціально-трудові відносини в системі наук.

Тема 2 (1.2). Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства

Людські ресурси як соціально-економічна категорія. Економічно активне населення. Трудові ресурси: сутність і зміст. Відтворення населення і ресурсів для праці. Трудовий потенціал суспільства: поняття, структура, показники. Проблеми формування і розвитку трудового потенціалу України.

Тема 3 (1.3). Соціально-трудові відносини як система

Становлення нових за структурою та змістом соціально-трудових відносин як складова реформування української економіки. Місце соціально-трудових відносин у системі відносин ринкової економіки. Загальна характеристика системи соціально-трудових відносин.

Тема 4 (1.4). Соціальне партнерство

Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки. Форми та принципи соціального партнерства. Нормативно-правова база соціального партнерства в Україні. Оцінка стану соціального партнерства в Україні та напрями його розвитку. Зарубіжний досвід соціального партнерства, сучасні його форми, тенденції розвитку.

Змістовий модуль 2.

Ринок праці як сфера трудової діяльності людини

Тема 5 (2.1). Ринок праці та його регулювання

Ринок праці: сутність, елементи, функції, його місце в ринковій системі господарювання. Моделі та сегменти ринку праці. Взаємозв’язок соціально-трудових відносин і ринку праці. Попит і пропозиція на ринку праці. Вплив принципів ринкової економіки на характер соціально-трудових ресурсів. Регулювання ринку праці в Україні.

Тема 6 (2.2). Соціально-трудові відносини зайнятості

Зайнятість як соціально-економічна категорія і передумова формування соціально-трудових відносин. Базові засади державної політики зайнятості. Глобалізація економіки та її вплив на зайнятість. Сучасні тенденції у сфері зайнятості. Безробіття та його вплив на стан соціально-трудових відносин. Індивідуальний трудовий договір як форма регулювання відносин зайнятості. Колективний договір і його роль у регулюванні соціально-трудових відносин зайнятості.

Тема 7 (2.3). Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання і удосконалення соціально-трудових відносин

Сутність моніторингу соціально-трудової сфери і його концептуальні положення. Завдання моніторингу соціально-трудової сфери і його напрями: соціально-демографічні та міграційні процеси, зайнятість, ринок праці, безробіття, соціально-трудові процеси на підприємствах (організаціях); умови і охорона праці.

Тема 8 (2.4). Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин

Міжнародні акти про економічні, соціальні і культурні права людини. Міжнародна організація праці (МОП) у сучасному світі: цілі, завдання, структура. Філадельфійська декларація про діяльність МОП. Організація діяльності МОП. Міжнародний кодекс праці. Характеристика Конвенцій і Рекомендацій МОП.

Змістовий модуль 3.

Організація, продуктивність та звітність у сфері праці

Тема 9 (3.1). Організація і нормування праці

Сутність і основні напрямки організації праці. Поділ і кооперування праці. Нормування праці. Організація робочих місць. Трудовий процес і його раціоналізація. Умови праці і фактори їх формування. Норми праці, Охорона і безпека праці.

Тема 10 (3.2). Продуктивність і ефективність праці

Сутність та соціально-економічне значення ефективності праці. Фактори і резерви підвищення ефективності праці та стабілізації СТВ. Сутність та значення продуктивності праці. Показники і методи виміру продуктивності праці. Фактори, що забезпечують ріст продуктивності праці. Матеріально-технічні, організаційно-управлінські і соціально-психологічні резерви росту продуктивності праці. Чинники та резерви зростання продуктивності праці, методика їх оцінки. Програми управління ефективністю праці на підприємстві.

Тема 11 (3.3). Політика доходів і оплата праці

Рівень життя і доходів населення. Сутність, структура і функції заробітної плати. Загальні поняття форм і систем заробітної плати. Призначення тарифної системи оплати праці. Відрядна форма оплати праці. Контрактна система оплати праці. Державне регулювання заробітної плати. Державне та договірне регулювання заробітної плати. Тарифна система оплати праці.

Тема 12 (3.4). Планування праці

Суть та значення планування праці. Нормативи та норма праці, їх структура та класифікація. Значення планування чисельності промислово-виробничого персоналу. Кадри підприємства, їхній склад і структура. Визначення фонду робочого часу працівників підприємства. Визначення чисельності основних робітників. Визначення чисельності допоміжних робітників.

Тема 13 (3.5). Аналіз, звітність і аудит у сфері праці

Система трудових показників, особливості їх планування та аналізу у нових економічних умовах. Планування та аналіз продуктивності праці. Планування та аналіз чисельності й складу персоналу підприємства. Порядок визначення коштів на оплату праці на підприємстві.

4.Тематика та зміст лекцій

Лекції – це ключова організаційна форма навчального процесу. На лекціях викладач знайомить студентів із базовими науково-теоретичними положеннями та прикладними аспектами дисципліни, розвиває здатність до систематичної творчої роботи над курсом, визначає напрями досліджень, основний зміст і характер усіх видів навчальних занять і самостійної роботи.

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи формування соціально-трудових відносин та праці

Лекція 1

Вступ (0,5 год.)

Тема 1 (1.1) Об’єкт, предмет і завдання дисципліни (1,5 год.)

Логіка викладу:

1. Предмет і завдання дисципліни. Економіка праці і соціально-трудові відносини – це наука, що вивчає суспільні відносини між людьми, що складаються в процесі організації суспільної праці. Вона вивчає конкретні форми і методи найбільш ефективного використання живої праці, підвищення ефективності виробництва, його матеріального стимулювання. Об'єктом вивчення дисципліни "Економіка праці і соціально-трудові відносини" є система економічних, соціальних і організаційних відносин між людьми з приводу відтворення й ефективного використання людських продуктивних сил в процесі праці. Предметом вивчення дисципліни "Економіка праці і соціально-трудові відносини" є сукупність теоретичних і практичних проблем формування людського потенціалу, забезпечення ефективного використання його у сфері праці як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях з метою забезпечення високої якості життя населення та високої ефективності економічної діяльності.

2. Праця як об’єкт вивчення дисципліни “Економіка праці і соціально-трудові відносини”. Праця — це свідома доцільна діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей; першооснова і необхідна умова життя людей і суспільства. Кількісна характеристика праці полягає у тому, що вона є витратою певного обсягу енергії (чисельність зайнятих, тривалість робочого дня, трудомісткість, інтенсивність праці). Якісна характеристика праці проявляється в таких поняттях і категоріях, як складність роботи, професійна специфіка, якість кінцевих результатів праці (продукції, послуг), ефективність витраченої праці, відповідальність за трудову діяльність тощо.

3. Соціально-трудові відносини. Соціально-трудові відносини розглядаються як комплекс взаємовідносин між людьми, пов'язаних із залученням працівників, використанням та оплатою їхньої праці, відтворенням робочої сили та спрямованих на забезпечення високої якості життя працівників і високої ефективності економічної діяльності. Соціально-трудові відносини є ключовим елементом будь-якої економічної системи, "серцевиною" усього комплексу суспільних відносин, оскільки саме від їх характеру та досконалості безпосередньо залежить якість трудового життя, соціальна злагода у суспільстві, продуктивність праці і, зрештою, соціально-економічний прогрес. Удосконалення регулювання соціально-трудових відносин сприяє соціалізації відносин між працею та капіталом, демократизації суспільства і соціальній орієнтованості економічної системи, досконалості суспільного життя вцілому.

Рекомендована література: [1, с.17-30], [4, с. 8-11], [7, с. 7-37].

Лекція 2

Вступ (0,5 год.)

Тема 2 (1.2) Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства (1,5 год.)

Логіка викладу:

1. Людські ресурси. Економічно активне населення. Людські ресурси — специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів. Як фактор економічного розвитку людські ресурси — це працівники, що мають певні професійні навички і знання і можуть використовувати їх у трудовому процесі. Економічно активне населення — це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг у віці від 15 до 70 р. Кількісно ця група населення складається із зайнятих і безробітних. Економічно неактивне населення за методикою МОП— це особи у віці 15—70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні. Економічно активне населення, або робоча сила, — це частина трудових ресурсів, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг.

Дата добавления: 2014-12-07