КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Результати стрес-тестування в кредитних організаціях Російської Федерації у 2005 і 2007 рр
На сьогоднішній день вже накопичено достатній досвід проведеннястрес-тестування фінансово-кредитних установ. Наприклад, Національним банком Республіки Казахстан проведено стрес-тестування банківських установ за чотирма напрямами: девальвація теньге, зростання відсоткових ставок за зовнішніми запозиченнями, зниження цін на нерухомість та погіршення якості активів кредитного портфеля. Новим елементом проведеного тестування, який може бути корисний і в Україні, є визначення порогових значень зміни відповідних параметрів, у межах яких фінансова система залишається стабільною і практично не реагує на такі зміни. Так, для девальвації теньге порогове значення встановлено на рівні 5,5 %, для зовнішніх запозичень – 35 базисних пунктів; для погіршення якості активів кредитного портфеля – 6 %, а для підвищення цін на нерухомість – 5 %. На думку фахівців, при таких значеннях показників нормативи достатності капіталу для банківських установ країни будуть дотримані у встановлених розмірах Позитивний досвід стрес-тестування накопичено в кредитних установах Російської Федерації. Так, за даними опитувань 192 банків Росії, тестування ризиків у 2007 р. використовували 160 установ, що на 4,6% більше, ніж у 2005 р. При цьому в 2007 р. тестування здійснювалося переважно з використанням методу сценарного аналізу – 47,8% від кількості опитаних банків, тоді як у 2006р. цей метод використовували тільки 41,4% установ (табл.3.10). Специфікою використання стрес-тестів у фінансово-кредитних установах Росії є переважне тестування кредитного, ринкового ризику та ризику ліквідності; помітне зниження інтенсивності тестування; наявність у внутрішніх документах умов та правил проведення тестування; актуалізація параметрів стрес-тесту залежно від зміни загальноекономічної та ринкової кон’юнктури. Однак, мабуть, найбільш цікавим є дослідження М. Чіхака, який узагальнив практику стрес-тестування в центральних банках 35 європейських країн. В результаті його досліджень було встановлено, що основну увагу центральні банки приділяють тестуванню кредитного та ринкового ризику. Тестування ризиків ліквідності здійснювалося значно рідше, оскільки воно є більш складним.. Для прикладу, протягом 2002 – 2005 рр. стрес-тести ризику ліквідності проводили 13 країн, причому Україна, Росія, Білорусія, Франція та Хорватія використовували історичні сценарії, а решта країн – сценарії довільного зменшення ліквідності. Стрес-тестування кредитного ризику проводилося переважно з використанням історичних або довільних підходів до моделювання обсягів недіючих кредитів і необхідних сум резервів для покриття збитків за кредитами, а також історичних чи довільних сценаріїв ймовірності дефолту. При проведенні тестування процентного ризику головний акцент було зроблено на зворотному ціноутворенні та геп-аналізі термінів сплати за процентними фінансовими інструментами. Окрім того, проводилася оцінка вартості та періоду перебування таких інструментів під ризиком. Стрес-тестування валютного ризику переважно проводилося на основі аналізу чутливості щодо зміни чистої відкритої позиції на основі довільної чи гіпотетичної девальвації національної валюти або підвищення обмінного курсу EUR/USD. Сценарії шоку індексів фондового ринку використовували 13 країн, можливість міжбанківського “зараження” досліджували 6 країн, сценарії шоку для цін на нерухомість – Нідерланди, Норвегія, Об’єднане Королівство та Україна, ризик конкурентоспроможності – Литва та Словенія, а сценарії шоків для спеціальних секторів першими запровадили Білорусія і Фінляндія. За даними М. Чіхака, в 2000 – 2003 рр. наглядові органи 35 європейських країн при проведенні стрес-тестування в 64% випадків використовували сценарний аналіз. Можливість “зараження” фінансового сектору досліджувалась у 11% випадків, а тестування страхового сектору проводилося у 25% випадків. Протягом 2004 – 2005 рр. сценарний аналіз застосовувався вже у 95% випадків, “зараження” – у 38%, а тестування страхових організацій – у 37% При цьому слід зазначити, що протягом останніх років широко проводилося тестування різних установ фінансового сектору: страхових оганізацій (Нідерланди, Німеччина), пенсійних фондів (Нідерланди та Великобританія), фінансових груп і конгломератів (Данія та Норвегія) Важливе значення має практична спрямованість використання результатів проведених стрес-тестів. В основному фінансові установи використовують їх для визначення можливих збитків, обсягу економічного капіталу, необхідних сум резервування коштів, а також з метою вдосконалення власних систем управління ризиками. Однак, враховуючи сучасні вимоги до забезпечення стабільності та ліквідності фінансових ринків, одержані результати можуть бути корисні багатьом їх учасникам. Так, наприклад, банківська корпорація JP Morgan Chase у своїх звітах за 2003 і 2004 рр. з метою надання інвесторам повної інформації вперше оприлюднила результати внутрішнього тестування, що, безперечно, сприяло підвищенню рівня її репутації Протягом останніх років виключно важливого значення набувають розробки макроекономічного тестування, які використовуються органами нагляду для оцінки стійкості фінансового сектору країни Основною метою проведення стрес-тестування на макроекономічному рівні є “оцінка впливу потенційних потрясінь на стійкість фінансової системи. Вид потрясіння обирається таким чином, щоб він представляв ризики, які піддаються визначенню, а модель адаптується таким чином, щоб вона відображувала структуру фінансової системи” Узагальнюючи результати дослідження, зазначимо, що стрес-тестування, які проводять національні регулятори, можуть бути реалізовані на основі двох підходів: 1) фрагментарного, відповідно до якого визначається чутливість і вразливість суб’єктів фінансового сектору до дії окремих факторів ризику (наприклад, до показника частки нестандартних кредитів у кредитному портфелі або зміни валютного курсу) та впливу їх динаміки на основні макроекономічні показники (рівень інфляції, приріст ВВП, зміну доходів бюджету, обсягу державного боргу тощо); 2) інтегрованого, який дозволяє здійснити аналіз чутливості фінансового сектору до дії певної сукупності факторів ризику, що частіше за все й відбувається на практиці. Зазвичай, у ході стрес-тесту оцінюється зміна капіталу фінансового сектору, обумовлена конкретною макроекономічною подією, наприклад,зниженням обмінного курсу або погіршенням якості активів унаслідок економічного спаду. Наприклад, для банківського сектору виключно важливого значення набуває оцінка системного ризику внаслідок незбалансованості міжбанківських відкритих позицій на основі так званих міжбанківських стрес-тестів. Така оцінка базується на припущенні, що банкрутство одного банку на основі “ефекту зараження” може спричинити банкрутство інших банків. Рекомендації щодо проведення такого стрес-тестування на основі практичного використання в рамках Програм оцінки фінансового сектору полягають у тестуванні окремих банків з метою виявлення установ з найвищою ймовірністю ризику банкрутства та з’ясуванні можливості ”зараження” інших фінансово-кредитних установ чи банківської системи в цілому Автори Настанов щодо складання і поширення індикаторів фінансової стабільності вважають, що проведення стрес-тестів єінструментом, який при використанні в поєднанні з індикаторами фінансової стабільності дозволяє підвищити корисність цих індикаторів у кількох напрямках. По-перше, самі індикатори є вихідними даними для стрес-тестів. Наприклад, вплив макроекономічного потрясіння вимірюється як вплив на індикатори фінансової стабільності, до яких належать і коефіцієнти власного капіталу. По-друге, стрес-тести можуть дати інформацію про взаємозв’язки з іншими індикаторами фінансової стабільності і таким чином поглибити дослідження та одержати більш достовірні результати На сьогоднішній день для вітчизняного фінансового сектору найбільший практичний інтерес має проведення стрес-тестування показників ринку нерухомості, рівня ліквідності фінансово-кредитних установ, обсягів і структури кредитування, змін на фондовому ринку, на які, до речі, в січні-лютому 2008 р. фінансовий сектор відреагував відносно спокійно, а коливання фондового індексу ПФТС в межах 5-10% протягом місяця можна вже вважати певним пороговим значенням. При цьому, на нашу думку, враховуючи прогнози МВФ щодо нестабільності фінансових ринків у зоні країн Центральної та Східної Європи, основна увага повинна приділятися проблемам макроекономічної та структурної збалансованості розвитку фінансового сектору в цілому. Як засвідчив досвід функціонування фінансового сектору багатьох країн світу, і зокрема Великобританії, США, Німеччини, Австралії, важливу роль у процесі організації та оцінки результатів стрес-тестування мають відігравати наглядові органи, на які, на нашу думку, необхідно покласти виконання наступних функцій: · методологічного та методичного забезпечення стрес-тестування на основі розробки певних рекомендацій і правил; · розробки та оцінки результатів стрес-тестів системного характеру; · обґрунтування певних порогових значень окремих показників чи встановлення коридорів їх зміни (валютного курсу, відсоткової ставки, можливої зміни цін фінансових активів, спредів тощо); · забезпечення єдиної інтерпретації результатів стрес-тестування, системи їх оприлюднення тощо. Таким чином, проведене дослідження дозволило зробити висновок про необхідність подальшого розвитку методології та практики стрес-тестування суб’єктів фінансового сектору з метою вдосконалення управління ризиками. Для вітчизняних установ фінансового сектору, на нашу думку, найбільш важливими об’єктами стрес-тестування повинні бути кредитні ризики, ризики ліквідності, зміни відсоткової ставки та валютного курсу. При цьому актуальним постає питання щодо необхідності розробки методології розрахунку порогових значень чи певного коридору зміни оцінюваних параметрів, в межах яких фінансовий сектор та його суб’єкти функціонують стабільно, а його структура сприяє динамічному розвитку економіки.
Додаток А Індикатори фінансової стабільності відповідно до проекту МВФ з їх компіляції та поширення
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 506; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |