Педаль в поліфонічних творах

Педалізація кантиленних п’єс.

Виразові можливості педалі.

Педаль – душа фортепіано. Антон Рубінштейн. Ці слова говорять про те, які величезні художні можливості педаль відкриває піаністу. Дуже важлива роль педалі як зв’язуючого засобу. Продовжуючи фортепіанний звук, вона дозволяє з’єднати різні елементи музичної тканини, що знаходяться на віддалі один від другого. Використання цих властивостей педалі викликало колись цілий переворот в фортепіанній фактурі і послужило основою для створення специфічного фортепіанного стилю, який затвердився в період романтизму. Значення педалі як зв’язуючого засобу особливо велике при поєднанні різних звуків в єдиний гармонічний комплекс – для посилення мелодії і супроводу, баса з віддаленого від нього акордами. Дуже важлива роль правої педалі як забарвлюючого засобу. Педаль продовжує звук, забарвлює його, придає звучанню повноту. Це має велике значення для досягнення співучості виконання і наближає фортепіано до «співаючих» інструментів. Натиск педалі після видобуття звука «оживляє» фортепіанний звук.

Легкі, співучі п’єси на різних етапах слід вчити без педалі, щоб красивий звук, плавне легато і виразовість фразування осягались перш за все пальцями. А потім починати роботу над педалізацією. Пізніше. Коли учень грає більш складні п’єси і розбирає їх не по «складах» треба прагнути щоб він чув відразу гармонічні риси, тому не завжди варто вчити педальну п’єсу без педалі. Звичайно педальні мелодії неминуче зв’язані з педалізацією гармонії супроводу. Тому слухати труба одночасно весь комплекс педального звучання.

Мистецтво гнучкого нюансування гучності звуку, без якого сьогодні не можна уявити собі виконання поліфонічної музики І. С. Баха на фортепіано. Ще своєріднішу сферу фортепіанної інтерпретації складає педалізація, яка сьогодні стала вже невід’ємним елементом бамівської музики. Сухий звук без педального фортепіано дуже поступається в порівнянні із дзвінким, багатим обертонами клавесинним та незатухаючим, тривалим органним звуком. Тому педалізація потрібна піаністові для компенсації витрат у багатстві і різноманітності тембру.

Різні жанри І.С. Баха й варіанти трактування клавірної фактури – поліфонічної чи фігураційної – допускають різні способи педалізації. Але у всіх випадках слуховий контроль не повинен допустити «замазування» лінеарного розсортування, важливого для Баха навіть в гармонічних фігураціях. Для цього служать часті контрольні слухом підміни педалі і варіювання глибини натиску лапки. У фугах педаль стає не замінимою при труднощах голосоведіння, короткі педальні натиски можуть зробити більш випуклим ритмічний рисунок чи артикуляційний штрих. Саме артикуляційна насиченість музики Баха вимагає від піаніста точного вибору прийомів педалізації.

На ранніх етапах навчання більшість поліфонічних творів в ДМШ виконуються без педалі. Цим досягається важлива педагогічна ціль – ясне прослуховування учнем двох – трьох відносно самостійних мелодичних ліній одночасно. В п’єсах, де поліфонія наближається до хорального типу (класичні сарабанди), або в поліфонічних творах російських авторів застосування педалі потрібно там, де вона необхідна – для досягнення легато, для потрібного звукового забарвлення.

Питання для самоконтролю:

1. Педаль, як особлива властивість фортепіано.
2. Розкажіть про види та техніку педалізації.
3. Які особливості використання педалі в творах різних стилів.

Дата добавления: 2017-01-13