КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Філософська думка часів Київської Русі
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕМИ Завдання для самостійної роботи. 1. В чому головна особливість некласичної філософії? 2. В яких історичних умовах виникла філософія марксизму? 3. Як вирішується в філософії екзистенціалізму проблема свободи та відповідальності? 4. Які джерела пізнання визнаються філософією неотомізму? 5. Чим відрізняються перший та другий варіанти психоаналітичної системи З. Фрейда? 6. В чому сутність принципу веріфікації?
ТЕМА 3. ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА В УКРАЇНІ ПЛАН 1. Філософська думка часів Київської Русі 2. Філософія Відродження і Просвітництва на Україні 3. Формування і розвиток українського романтизму 4. Філософська думка України в II половині XIX - XX ст. 5. Українська філософія в діаспорі Українське Відродження, українське Просвітництво, український передромантизм, український романтизм, філософія серця Характер філософської думки Київської Русі в період Х - XIII ст. був обумовлений специфікою соціально-економічного розвитку суспільства, системою традиційних феодальних економічних зв'язків. Після невдалої спроби створення «своєї релігії» з використанням традиційних уявлень східних слов'ян, пошуку такої релігії, яка дала б можливість вписатися в канву європейської культури, - результатом цього пошуку стало Хрещення Київської Русі - пануючою світоглядною парадигмою утверджується християнство. В історії розвитку суспільної думки епохи Київської Русі можна виділити три етапи: 1-й - від зародження Київської Русі до 70-х років XI ст., що характерний значними успіхами в економічному і культурному житті, міжнародних відносинах; 2-й - від 70-х років XI ст. до 20-х років ХП ст., пов'язаний із загрозою іноземних завоювань і збільшенням відцентрових сил в економічному і суспільно-політичному житті держави; 3-й - 2-га чверть XI - середина ХІП ст., коли в результаті дії відцентрових сил утворилося 15 відносно самостійних князівств, що за економічним і культурним розвитком були на рівні передових держав Європи.
Якщо поганський світогляд не виділяє людину з природи (язицтву притаманний пантеїзм: природа = Бог) виходить з астральної залежності всіх процесів, то в християнській концепції акценти переміщаються з натуралістичної рівноваги на протистояння духу й матерії, у світі в цілому та в людині, зокрема, відбувається боротьба двох протилежних начал, що ототожнюються з Богом і дияволом. Основним джерелом філософських ідей Київської Русі були уявлення давніх слов'ян, їхня народна культура, а також вчення давнього християнства, елліністична філософія, освоєння духовної культури Візантії та Болгарії, де головне місце займала Біблія. Всесвітня історія, роль і місце, що займає в ній Київська Русь - ось тема та зміст шукань філософів. Тому «Повість временних літ» постає не тільки як літературний твір або наукоподібна хроніка, але й як одна з пам'яток філософської думки. Вже тут знаходимо терміни «філософ» і «філософствувати» (мається на увазі «Промова філософа перед князем Володимиром»). Менш ніж через 100 років після Хрещення Київської Русі митрополитом Іларіоном створюється «Слово про Закон і Благодать». Навіть у визначенні філософії учні не у всьому погоджуються з візантійськими вчителями. Так, наприклад, подане в укладеному Климентом Охридським «Пространственном житії» е визначення філософії, яке приписується Костянтинові (Кирилові) - філософу. Витримане в цілому в дусі Іоанна Дамаскіна, це визначення підкреслює один істотний момент - філософія, на думку Кирила, вчить людину, як «за допомогою справ» уподібнитися Богу. Саме цей «діяльнісний аспект» у розумінні філософії, що не приймає абстрактного теоретизування без співвіднесення філософії з обґрунтуванням реальної діяльності, характерний для стилю філософського мислення Київської Русі.
Починаючи з «Слова про Закон і Благодать» Іларіона до «Слова про погибель Російської землі» та «Слова о полку Ігоревім» ідеї осуду міжусобної боротьби князів, необхідності єдності руських земель проходять через всі староруські джерела. Їх же ми зустрічаємо в працях мислителів ХIV-ХV ст. - періоду формування української нації, що проходило в надзвичайно складних умовах поширення чужоземної експансії на землі, ослаблені золото-ординською навалою. Як відомо, наприкінці XV сторіччя князівства Північно-Східної Русі об'єдналися навколо Москви. Більшість же українських і білоруських земель перетворилися в околиці Польско-Литовскої держави, Молдавії й Угорщини. У цей період героєм - всесильним захисником скривджених і втіленням лицарських гідностей стає герой українського епосу - дум. На відміну від билинних героїв він несе в собі риси конкретних історичних діячів. Такий «діяльний» характер народного ідеалу поширюється і на писемну культуру, знаходячи втілення у «житіях святих».
Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 686; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |